1-кп/278/132/22
278/644/21
Іменем України
31 травня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120200601700007819 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Двадцять четвертого жовтня 2020 року о 7 годині 13 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по 18 км + 280 м автодороги «Житомир - Чернівці» поблизу с. Дениші Житомирського району у напрямку м. Житомира, в порушення вимог пунктів 2.3 б) та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку.
За результатами вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_10 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. Так ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді політравми, відламкового перелому канту тіла ІІІ-го шийного хребця, відкритого перелому кісток спинки носа, рваної рани тім'яно-потиличної ділянки, розриву тріангулярних зв'язок печінки з дрібними численними пошкодженнями паренхіми печінки, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечою, а також саден обличчя, правої кисті та правого стегна. Потерпіла ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, лінійного перелому кісток спинки носа, забійної рани в лобно-скроневій ділянці зліва, множинних саден на обличчі, шиї, перелому ребер ліворуч з утворенням обмеженого гемопневмотораксу та закритого перелому кісток лівої гомілки.
Стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та надав показання, які цілком відповідають висунутому обвинуваченню.
Вина обвинуваченого у скоєному іншими учасниками процесу також не оспорюється.
За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим та потерпілою, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.
Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає пред'явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, вчиненим з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двоє неповнолітніх дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно частково відшкодував завдану злочином шкоду потерпілій ОСОБА_5 у розмірі 10000 грн. та відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілого ОСОБА_10 .
Не залишає суд поза увагою думку потерпілої ОСОБА_5 , яка не наполягає на суворості покарання, а також сукупність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування потерпілим завданої злочином шкоди.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попереджень нових злочинів
Водночас суд вважає, що хоча дії ОСОБА_4 носять характер необережних, все ж таки полягають саме в грубому порушенні ПДР України, які він, як водій, повинен неухильно виконувати, оскільки його право на керування транспортним засобом з іншого боку накладає на нього обов'язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб. В даному випадку порушення обвинуваченим, навіть з необережності, обов'язку дотримуватися ПДР України призвело до порушень невід'ємних прав потерпілих на здоров'я. І наслідком такого порушення, на думку суду, повинно бути тимчасове позбавлення обвинуваченого права на керування транспортними засобами. Покарання без призначення такого додаткового покарання, на думку суду, не сприятиме досягненню мети покарання та свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, беручи до уваги особу обвинуваченого, наведені вище пом'якшуючі покарання обставини, які у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого необережного злочину, думку потерпілих, які не наполягають на суворості покарання, правову позицію прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавленні волі з випробуванням та без позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає, що ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на повне визнання обвинуваченим цивільних позовів прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь закладу охорони здоров'я витрат на стаціонарне лікування потерпілих суд задовольняє у повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджуються довідками про вартість перебування потерпілих на лікуванні.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати пов'язані із проведенням експертиз у загальному розмірі 7355 грн 10 коп.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Департаменту фінансів Житомирської облдержадміністрації 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн 42 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 та 13259 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн 70 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 7355 (сім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн 10 коп. витрат на залучення експертів.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні, а саме:
- автомобілі «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власникам або законним володільцям;
- медичні картки стаціонарних хворих на ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 - повернути
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Потерпілому ОСОБА_10 , який не був присутній у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: