Справа №295/4595/22
1-кс/295/2370/22
26.05.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.06.2021 у кримінальному провадженні №62021240020000101 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на мобільний телефон марки «Samsung», у чохлі синього кольору.
Як вказано у клопотанні, зазначений мобільний телефон належав чоловіку ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який загинув у результаті дорожньо-транспортної пригоди, за фактом якої здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021240020000101 від 10.06.2021.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає поверненню особі, яка з ним звернулась, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як вказано у ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає клопотання покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк та щодо дії чи бездіяльності, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Заявник звертається з клопотанням про скасування заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак на нього поширюються положення закону, який регулює порядок застосування та/або скасування відповідного заходу.
Заявник до клопотання не долучила доказів на підтвердження обставин, викладених в ньому. Зокрема, заявником не надано доказів, які підтверджують родинні відносини між нею та загиблим ОСОБА_3 .
Зі змісту доданих до клопотання документів неможливо встановити, що загиблий ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_2 , а отже заявником не підтверджено, що вона є правонаступником померлого, та щодо її статусу у кримінальному провадженні, за яким би вона була наділена повноваженнями звертатися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 КПК України.
Згідно зі ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявником не надано доказів, які обґрунтовують дане клопотання, не підтверджено повноваження особи, що звернулась до суду з клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання подано без додержання вимог КПК України, розгляд його по суті не представляється можливим, а тому повертає його особі, яка з ним звернулась.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 171- 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1