П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/22131/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Дата і місце ухвалення 21.01.2022р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року по справі №420/22131/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними рішень та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в березні 2020 року стосовно переведення виплати пенсії позивачки, яка проживає за кордоном, з банківського рахунку в Ощадбанку на відділення поштового зв'язку, та припинення виплати пенсії з 01.09.2020 р. у зв'язку з її неотриманням;
- визнати протиправними рішення та дії відповідача стосовно відмови у поновленні виплати пенсії з 03.2020 року на банківський рахунок;
- зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з 03.2020 року на визначений позивачем банківський рахунок та виплатити недоотримані пенсійні кошти з перерахунком на момент виплати та з компенсацією втрати частини доходів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов частково задоволено. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно переведення з березня 2020 року виплати пенсії ОСОБА_1 , з банківського рахунку на відділення поштового зв'язку 66304, та припинення виплати пенсії з 01.09.2020 року у зв'язку з її неотриманням. Визнав протиправними дії відповідача стосовно відмови у поновленні виплати пенсії позивачки з березня 2020 року на її банківський рахунок в Ощадбанку. Зобов'язав поновити виплату пенсії з березня 2020 року на визначений позивачем банківський рахунок та виплатити недоотримані пенсійні кошти з перерахунком на момент виплати. В задоволенні решти позовних вимог, відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував, що згідно вимог п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) має подаватись до пенсійного органу особисто пенсіонером. Враховуючи, що позивач особисто не зверталася до пенсійного органу з відповідною заявою, підстави для поновлення виплати призначеної їй пенсії, відсутні.
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, де до березня 2020 року отримувала призначену їй пенсію за віком.
Листом від 10.01.2020р. №138/04-17, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області запрошувало позивачу особисто прибути до пенсійного органу для здійснення ідентифікації та верифікації особи, згідно «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1596 від 30.08.1999 року.
09 квітня 2021 року представник позивачки направив на електронною пошту Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати пенсії.
Проте, листом від 19.08.2021 року пенсійний органу відмовив позивачу у задоволенні поданої заяви, посилаючись на те, що для поновлення виплати пенсії вона має особисто звернутися до відділу обслуговування громадян №13 (сервісного центру) із заявою та необхідними документами.
Не погоджуючись з отриманим рішенням, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки припинення виплати належної позивачу пенсії проведено відповідачем з порушення встановленого порядку, позов в частині вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про громадянство України», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 за №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2005 за №1566/11846, Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні, затвердженої 23.04.1999 постановою правління Пенсійного фонду України №4-5 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.05.2015 №10-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №413/3706, норми Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІV) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Відповідно до п.8, п.9 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно з п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
За змістом приписів п.12, п.13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме:
- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;
- від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким передбачено, що заяви про виплату пенсії (додаток 5) реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (зі змінами).
З аналізу вищенаведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596).
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що 09 квітня 2021 року представник позивача звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, та виплачувати її на рахунок в АТ «Ощадбанк».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на сайті Пенсійного фонду України за посиланням: www.pfu.gov.ua/1906048-upovnovazheni-banky наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватися виплата пенсій, серед переліку яких є також АТ «Ощадбанк».
Отже АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Щодо аргументів відповідача про необхідність особистого надання позивачем заяви про здійснення перерахунку пенсії на банківський рахунок (п. 4 Порядку №1596), колегія суддів зазначає.
Пункт 4 Порядку №1596 визначає правила щодо осіб, які мають фактичне місце проживання в Україні. Водночас, відсутність у позивачки фактичного місця проживання в Україні не може бути перешкодою для одержання нею пенсійних виплат, на відкритий нею рахунок в уповноваженому банку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно переведення з березня 2020 року виплати пенсії ОСОБА_1 на відділення поштового зв'язку, припинення виплати пенсії у зв'язку з її неотриманням, а також відмови у поновленні виплати пенсії позивачки на банківський рахунок, та наявності підстав для зобов'язання останнього поновити таку виплату.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.
Згідно з п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Судді: А.Г. Федусик
О.А. Шевчук