Справа № 274/7626/21
Провадження №1-кп/0274/427/22
31.05.2022 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
особи, щодо якої вирішується питання
про застосування примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_5 ,
законного представника особи, щодо
якої вирішується питання про
застосування примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_6
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду в режимі відеоконференції з КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021065480000314 від 09.10.2021 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева, Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
26.09.2021 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Цього ж дня близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в одній із кімнат квартири, почав неадекватно себе поводити та наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область носа.
В цей час ОСОБА_8 , яка також була в кімнаті квартири, почала заспокоювати ОСОБА_5 , однак останній не реагував на її дії та наніс ОСОБА_8 один удар кулаком лівої руки в ділянку правого ока, один удар кулаком правої руки в область носа, декілька ударів кулаками обох рук в область грудної клітини, один удар кулаком лівої руки в праву частину підборіддя, один удар кулаком лівої руки в праву скроневу ділянку голови. Від отриманих ударів ОСОБА_8 впала на підлогу, після чого ОСОБА_5 обома ногами наніс їй один удар в праву частину ребер.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_5 кулаком правої руки наніс один удар в ділянку лівої скроні голови ОСОБА_7 , яка в цей час намагалась заспокоїти останнього, далі кулаком лівої руки наніс один удар в праву частину губи, а також один удар кулаком правої руки в ліву частину підборіддя та один удар правою ногою в область правого стегна останньої.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців на обличчі, голові, грудній клітці праворуч, правій молочній залозі та обох кистях, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця на спинці носа та обох нижніх повіках, синця в лівій скроневій ділянці, два синці на обличчі та два крововиливи в слизовій оболонці губ, синця на правому стегні, садна в проекції гомілково-ступневого суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином дії ОСОБА_5 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями.
Вказані суспільно небезпечні діяння містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Розповів, як наносив удари бабусі та мамі.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання про те, що 26.09.2021 року близько 18 години вона з мамою та сином перебували вдома по АДРЕСА_1 , коли у її сина стався черговий приступ. Вона зробила йому заспокійливий укол та сиділа біля нього. Раптом син повернувся та вдарив її в обличчя, в цей час її мама - ОСОБА_8 , почала заспокоювати сина, але він почав наступати на неї. Мама, тікаючи від ОСОБА_9 , зачинилась в іншій кімнаті, але він вибив велику дірку в дверях, зайшов до кімнати та почав наносити удари ОСОБА_8 по різним частинам тіла, в основному по голові, а в кінці стрибнув на неї двома ногами в область ребер. Вона намагалась відтягнути сина від ОСОБА_8 , під час чого син наносив їй численні удари. Після побиття син хотів викинутися з вікна, але вона його втримала.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання про те, що 26.09.2021 року за місцем їх проживання у її внука ОСОБА_5 був приступ, у зв'язку з чим її дочка зробила ОСОБА_9 заспокійливий укол та поклала його відпочивати. Раптом ОСОБА_9 вдарив дочку, через що вона почала його заспокоювати. ОСОБА_9 не реагував на заспокоєння та почав наступати вже до неї, у зв'язку з чим вона замкнулася у іншій кімнаті, однак він вибив двері до кімнати та почав наносити їй численні удари, загалом 8-10 ударів, після чого пригнув обома ногами на ребра з правої сторони. Більшість ударів прийшлась в голову.
Факт вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення їх саме ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме :
-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2021, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_7 заявила, що 26.09.21 близько 17.00 години за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , який має психічне захворювання, вчинив бійку;
-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2021, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_8 заявила, що 26.09.21 близько 17.00 години за адресою АДРЕСА_1 , її онук ОСОБА_5 вчинив конфлікт з нею та ОСОБА_7 , під час якого спричинив тілесні ушкодження;
-даними висновку судово-медичної експертизи №444 від 13.10.2021 року, яка була проведена на основі акту судово-медичного обстеження №417 від 01.10.2021, відповідно до якого у ОСОБА_8 було виявлено синці на обличчі, голові, грудній клітці праворуч, правій молочній залозі та обох кистях, які утворились від дії тупих твердих предметів (рука затиснута в кулак, нога у взутті тощо) не менше як від дев'яти місць прикладання травмуючої сили, не виключено в термін та за обставин вказаних потерпілою та відносяться до легких тілесних ушкоджень;
-даними протоколу слідчого експерименту від 12.10.2021 року з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_8 на місці розповіла та показав про обставини її побиття ОСОБА_5 . Зокрема, потерпіла показала спосіб нанесення їй тілесних ушкоджень, місця прикладання сили. Дані протоколу повністю відповідають обставинам обвинувачення, показанням потерпілої ОСОБА_8 в судовому засіданні та іншим дослідженим доказам;
-даними висновку судово-медичної експертизи №451 від 18.10.2021 року відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_8 , могли утворитися в термін та за обставин, вказаних останньою під час проведення слідчого експерименту за її участю від 12.10.2021;
-даними висновку судово-медичної експертизи №443 від 12.10.2021 року, яка була проведена на основі акту судово-медичного обстеження №418 від 30.09.2021, відповідно до якого у ОСОБА_7 було виявлено синець на спинці носа та обох нижніх повіках, синець на лівій скроневій ділянці, поверхнева рана в потиличній ділянці, синець в потилично - тім'яній ділянці, синець на шиї, 2 синці на обличчі та 2 крововиливи в слизові оболонки губ, синець на правому стегні, які утворились від дії тупих твердих предметів (рука затиснута в кулак, нога у взутті тощо) не менше як від шести місць прикладання травмуючої сили. Також виявлено садно в проекції гомілково - ступневого суглобу ліворуч, яке утворилось від дії загостреного предмету. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких;
-даними протоколу слідчого експерименту від 11.10.2021 року з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_7 на місці розповіла та показала про обставини її побиття ОСОБА_5 . Зокрема, потерпіла показала спосіб нанесення їй тілесних ушкоджень, місця прикладання сили. Дані протоколу повністю відповідають обставинам обвинувачення, показанням потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні та іншим дослідженим доказам;
-даними висновку судово-медичної експертизи №452 від 18.10.2021 року відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_7 , могли утворитися в термін та за обставин, вказаних останньою під час проведення слідчого експерименту за її участю від 11.10.2021;
-даними протоколу огляду предметів від 26.10.2021 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто DVD-R диск, на якому містяться відеозаписи з портативної бодікамери поліцейського, які прибули за викликом 26.09.2021, зокрема на відеофайлі з назвою «20210927085343000017» зафіксовано тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_8 , пошкоджені двері в одній з кімнат квартири.
Судом було досліджено усі докази, надані сторонами судового провадження, будь-яких заяв або клопотання про долучення, дослідження або витребування інших доказів, сторонами не подано.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані та дослідженні у кримінальному провадженні докази у їхній сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні прокурор виказав думку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Інші учасники підтримали таку ж позицію.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Також, не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
Пленум Верховного Суду України у п. 3 Постанови № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» роз'яснив, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Відповідно до висновку судово- психіатричної експерта № 344-2021 від 23.11.2021 року ОСОБА_5 на час вчинення кримінального правопорушення та наданий час страждав та страждає на хронічний психічний розлад у вигляді шизофренії, параноїчної форми, безперервного типу перебігу, галюцинаторно - маячним синдромом з кататонічними включеннями, виражений апато-дисоціативний дефект з явищами соціальної дезадаптації. Даний діагноз відповідає шифру F20/00 МКХ -10 перегляду. На даний час не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді його госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним наглядом.
За клопотання сторони обвинувачення, яке було підтримане усіма учасниками судового розгляду, судом було допитано лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_10 для допиту для роз'яснення висновку № 344-2021 від 23.11.2021 року. Під час допиту, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, яка передбачена ст. 384 КК України, експерт пояснив, що ОСОБА_5 , як на час вчинення кримінального правопорушення 26.09.2021 так і на даний час має психічні розлади, що позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. Потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Вирішуючи питання відносно виду примусового заходу медичного характеру ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість його захворювання, тяжкість вчинених ним діянь, з врахуванням ступеня небезпечності ОСОБА_5 , як для себе, так і для інших осіб, дані про його особу.
Відповідно до ст. 12 КК України діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України є кримінальним проступком.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає з мамою та бабусею, за місцем проживання негативних характеристик не має, скарг від сусідів не надходило.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку. Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи на даний час ОСОБА_5 за станом свого психічного здоров'я потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого суспільно небезпечного діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_5 , враховуючи висновок останньої за часом комісійної судової психіатричної експертизи, при проведенні якої враховувались всі обставини, в тому числі стан здоров'я, умови проживання, оточення, поведінку досліджуваного, які не змінились та відповідають тим же, що існують на даний момент, визнавши доведеним, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у стані неосудності, що позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, на думку суду до останнього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 03.06.05 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» (п. 15) у ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
Даних про процесуальні витрати матеріали справи не містять.
Відповідно до клопотання, що надійшло до суду, запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовано, клопотань з даного приводу не надійшло, у зв'язку з чим підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 19, 93 і 94 КК України, статтями 512 і 513 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , визнавши доведеним, що він вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Запобіжний захід до набрання ухвалою законної сили щодо ОСОБА_5 - не застосовувати.
Речові докази у провадженні після набрання ухвалою законної сили:
-DVD - R диск з відеозаписом з бодікамеркамер працівників поліції - залишити в матеріалах кримінального провадження;
На ухвалу протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.
Головуючий - суддя ОСОБА_1