Справа № 187/2041/21
2-а/0187/7/22
"12" травня 2022 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., при секретарі судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві рядового поліції Трухіна Івана Віталійовича і Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАО № 5047966 від 19.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
02.12.2021 адвокат Шостаков С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Інспектора 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві рядового поліції Трухіна Івана Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5047966 від 19.11.2021 у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.2 КУпАП, з якою він не погоджується та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Свої позивні вимоги мотивує тим, що 19.11.2021р., близько 12 год. 49 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем БАБ ХБ 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Братиславська, буд.48 у м. Києві. В цей час його зупинив інспектор 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві рядовий поліції Трухін І.В. На час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був пристебнутий ременем безпеки, увімкнув аварійну світлову сигналізацію, мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб. На законну вимогу позивача повідомити про причину зупинки, працівник поліції не сповістив йому, які ж Правила дорожнього руху України ним було порушено. ОСОБА_1 повідомив відповідачу, що ніяких порушень вимог ПДР України не допускав і зажадав надання йому будь-яких доказів на підтвердження винуватості у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення, фото та відео фіксації, пояснення свідків, тощо
Однак не дивлячись на заперечення, щодо винуватості, відсутності належних та допустимих доказів працівник поліції на місці зупинки перевіривши посвідчення водія повідомив позивачу про те, що у останнього відсутня відповідна категорія і після чого виніс відносно ОСОБА_1 незаконну та необгрунтовану постанову про адміністративне правопорушення від 19.11.2021р. серії ЕАО № 5047966 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.
У свою чергу ОСОБА_1 пред'явив працівнику поліції посвідчення водія відповідної категорії, яка дозволяла йому керувати вантажним транспортним засобом автомобілем DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , але відповідач перевіривши посвідчення у реєстраційній базі повідомив, що у ній відсутня інформація про зазначення у посвідченні категорії «С», яка б дозволяла керувати вантажним автомобілем. Також ОСОБА_1 повідомив про наявність у нього екзаменаційної картки водія у якій зазначено про проходження 07.04.1999 р. іспиту для отримання категорій «В», «С», «Е».
Зокрема, інспектор поліції у оскаржуваній постанові не зазначив, яка категорія відсутня у нього відсутня.
За таких обставин позивач вказану постанову працівників поліції не визнає та звернувся до суду з позовом, в якому просив постанову скасувати та закрити провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 18 КАС України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
Ухвалою судді від 06.12.2021 провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
29.03.2022 ухвалою суду залучено до участі в справі Департамент патрульної поліції, як співвідповідача.
Представник позивача за довіреністю Шостаков С.М. звернувся до суду із заявою, згідно з якою розгляд справи просив провести за його відсутності та відсутності позивача, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.
Відповідачі інспектор 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві рядовий поліції Трухін І.В. і представник Департаменту патрульної поліції про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, але у судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Як вбачається із змісту постанови серії ЕАО № 5047966 від 19.11.2021 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , 19.11.2021 року о 12 год. 49 хв. в м. Києві по вул. Братиславській, 48, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В матеріалах справи наявне посвідчення водія, старого та нового зразків відповідно до якого ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії «С».
Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП визначена відповідальність осіб за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що відповідно до п.2.1 ПДР, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб,… ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Це означає, що ч. 2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.,ст. 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.
При цьому варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.
Відповідачем всупереч вказаному вище, не було вказано в постанові жодних достатніх, належних та допустимих доказів винності водія, а тому така постанова не може вважатись обґрунтованою.
Водночас, як встановлено судом, позивач має право керування транспортними засобами категорії «С».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Аналізуючи положення наведених норм, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи суд приходить до висновку, що відповідач не надав жодного доказу, які могли б підтвердити правомірність його дій та законність винесення вказаної вище постанови, тим більше не врахував обставини справи, та не взяв до уваги докази, які надавав позивач для обґрунтування своєї позиції, що в свою чергу призвело до невірного застосування відповідачем норм КУпАП та безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань цього підрозділу Національної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 454,40 гривень.
Положенням статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді здійснював адвокат Шостак С.М., повноваження якого були підтверджені договором про надання правової допомоги від 24.11.2021 року, ордером на надання правничої допомоги.
Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі 1500,00 грн.
До матеріалів справи позивач додав квитанцію до прибуткового касового ордера N 53 від 24.11.2021 року на сплату 1500,00 гр. та погодинковий розрахунок.
Ухвалою суду від 28.02.2022 вжито заходів забезпечення позову і зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68380931 від 27 січня 2022 року за примусовим виконанням постанови серії ЕАО 5047966 від 11 листопада 2021 року, виданої НПУ ДПП УПП у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6800 грн. 00 коп. на користь держави, до набрання рішенням суду по справі №187/2041/21 законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві рядового поліції Трухіна Івана Віталійовича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5047966 від 19.11.2021 року, задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5047966 від 19.11.2021 року винесену інспектором 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві рядовим поліції Трухіним І.В. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 від 19.11.2021 року, закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (р/р 35217001092745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 454,00 грн., а всього 1954 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а уразі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначенихст. 286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: В. О. Говоруха