Єдиний унікальний номер 205/2916/22
Провадження № 1-кс/205/736/22
30 травня 2022 року місто Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041690000468 від 19.05.2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.12.2019 вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, на підставі ст. ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; 18.04.2022 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
30.05.2022 року до суду надійшло вказане клопотання.
Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному ОСОБА_5 27.05.2022 року о 10.00 год.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, а також будучи раніше судимим за кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності.
Так, ОСОБА_5 , 19.05.2022 року приблизно о 08 годині 55 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), знаходився в приміщенні магазину «Продукти-167» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи, 51Д, де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадання чужого майна (крадіжка), а саме майна що знаходились в приміщенні магазину біля камер схову та належать потерпілому ОСОБА_7 , а саме велосипед марки Kross модель Flex 3.0 білого кольору 2014 року випуску з особистими речами потерпілого які знаходились в сумці на багажнику велосипеда.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 цього ж дня, тобто 19.05.2022 року у період часу з 08 години 55 хвилин по 09 годин 01 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти-167» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи, 51Д, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, заволодів майном, належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: велосипед марки Kross модель Flex 3.0 рік випуску 2014 білого кольору укомплектований багажником - вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2064/2065-22 від 24.05.2022 - 6399 грн.; спідометр марки KLS ScreenShot Wired - вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2064/2065-22 від 24.05.2022 - 664 грн.
Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , сів на велосипед марки Kross модель Flex 3.0 білого кольору 2014 року випуску з особистими речами потерпілого ОСОБА_7 , які знаходились в сумці на багажнику велосипеда, та пересуваючись на ньому покинув приміщення магазину «Продукти-167» ТОВ «АТБ-Маркет» через вхідні розсувні автоматичні двері, тим самим з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядившись майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2064/2065-22 від 24.05.2022 спричинив потерпілому ОСОБА_7 , матеріальну шкоду в розмірі 7063 гривні.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України.
26.05.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, не має постійного офіційного місця роботи, не одружений, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати підозрюваного за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначеною статтею. П.2 ч. 1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити речові докази, з метою унеможливлення збирання зазначених доказів стороною обвинувачення. Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності. В обґрунтування п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно вказати, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки вже раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знов, повторно вчинив нові злочини проти власності.
З огляду на зазначене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти того, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в його підозрі, проте заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, підозрюваного слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує, що підозрюваний раніше судимий, знов вчинив злочин, який є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 під загрозою застосування покарання за злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити, сховати або спотворити речові докази, з метою унеможливлення збирання зазначених доказів стороною обвинувачення, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, знов вчинив кримінальне правопорушення проти власності. Таким чином сукупність викладених обставин свідчать про недоцільність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах кримінального провадження існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які свідчать про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 86 835 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 26 липня 2022 року, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041690000468 від 19.05.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 26 липня 2022 року включно.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 86 835 гривень.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 86 835 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов'язки на строк до 26 липня 2022 року включно:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Визначити строк дії ухвали до 26 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1