Справа № 178/449/22
№ 12022046460000008
31 травня 2022 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувального акту кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Вілок Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, на утримання неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого, проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
Обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 03 червня 2022 року, тому підлягає вирішенню питання про продовження обвинувачуваному строку тримання під вартою.
Прокурор спираючись на те, що існують ризики того, що обвинувачуваний може незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати інші кримінальні правопорушення, оскільки він обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, які не зменшилися, вважає необхідним продовжити обвинувачуваному дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 просить обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з причини недоведеності існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 03 червня 2022 року.
Враховуючи, що судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, а ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення воді на строк до п'яти років та визначенні ст. 177 КПК України ризики - незаконно впливати на свідка на час розгляду кримінального провадження, оскільки справа по суті не розглянута і досліджені не всі обставини скоєння кримінального правопорушення, переховуватись від органів слідства та суду, скоєння інших правопорушень - не відпали, беручи до уваги позицію ЄСПЛ , відображену у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення не за місцем свого проживання, не має постійного місця роботи, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів протягом незначного відрізку часу, що свідчить про доведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків - переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень. Тому суд не знаходить підстав для зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання обвинуваченого має бути відмовлено, та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 314, 331 КПК України суд, -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Вілок Виноградівського району Закарпатської області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, продовжити до 27 липня 2022 року.
Обвинуваченому ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
На ухвалу на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1