Справа № 204/2332/22
Провадження № 1-кс/204/620/22
27 квітня 2022 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022041680000255, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
встановив:
До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022041680000255, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням ВП № 6 ДУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041680000255 від 22.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ВП №6 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 22.04.2022 року приблизно о 17 годині 00 хвилин до КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 65, з адреси: м. Дніпро, вул. Робоча, 2 А, доставлений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом: проникаюча колото-різана рана передньої черевної стінки.
За вказаним фактом 22.04.2022 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022041680000255, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, під час оперативно-розшукових заходів з метою встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, отримано інформацію про причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що для з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення у органу досудового розслідування були наявні підстави вважати, що за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , знаходиться особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення, а також з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання предметів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги, що при зволіканні у проведенні обшуку існувала реальна загроза переховування особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення а також загроза втрати предметів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, відповідно п. 3 ст. 233 КПК України, як невідкладний випадок, було здійснено проникнення до житла особи та проведено в ньому обшук.
Так, 22.04.2022 року в період часу з 19 години 18 хвилин до 19 години 58 хвилин, в ході проведення обшуку житла особи - приміщення квартири АДРЕСА_2 , де перебував та мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено речі, що належать останньому, а саме: кросівки чорного кольору 44 розміру з написом «Nova Sonik»; джинси темно-синього кольору з написом «Montana», зі слідами речовини бурого кольору; куртка темно-синього кольору, розміром 3XL, з написом «Burberry» зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон, корпус моноблок, темно-синього коьору у силіконовому чохлі, чохол зі слідами речовини бурого кольору.
Постановою слідчого від 22.04.2022 року, вищевказане тимчасово вилучене майно, вилучене 22.04.2022 року в ході проведення обшуку, визнано речовим доказом.
Вищевказана тимчасово вилучені речі, що належать ОСОБА_6 , зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто в розумінні ч.1 ст.170 КПК України, вони є доказами злочину.
Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що вищевказані тимчасово вилучені предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, визнані речовими доказами і в подальшому будуть використовуватись для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з цією метою необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене вищевказане майно.
Метою накладення арешту у даному конкретному випадку є виключно збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню, у зв'язку з чим слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
Від слідчого надана заява, про проведення судового засідання без його участі.
Вивчивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого від 22.04.2022 року, вищевказане тимчасово вилучене майно, вилучене 22.04.2022 року в ході проведення обшуку, визнано речовими доказами.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022041680000255, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 22.04.2022 року в ході проведення обшуку приміщення квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: кросівки чорного кольору 44 розміру з написом «Nova Sonik»;джинси темно-синього кольору з написом «Montana», зі слідами речовини бурого кольору; куртку темно-синього кольору, розміром 3XL, з написом «Burberry» зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон, корпус моноблок, темно-синього кольору у силіконовому чохлі, чохол зі слідами речовини бурого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1