24 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4740/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року, (суддя суду першої інстанції Казанчук Г.П.), прийняту в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/4740/21 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-
10 серпня 2021 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень №КР6765/219/АВ/П від 14.07.2021 року, постанову про накладення штрафу №КР6765/219/АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 року.
Адміністративний позов обгрунтований тим, що Управлінням Держпраці у Кіровоградській області винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 60000,00 грн. за допуск до роботи громадянина без укладення трудового договору та повідомлення ДПС. Позивач стверджує, що під час проведення інспекційного заходу перевіряючим особами було порушено порядок та процедуру проведення інспекційного заходу. Крім того, позивач наголошував на тому, що не використовує найману працю неоформлених працівників, оскільки працівниця, яка була присутня під час інспекційного заходу направлення до ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання персоналу від 01.07.2019 року, укладеного з ТОВ ''Марінекс ЛТД'', і саме ТОВ ''Марінекс ЛТД'' є роботодавцем.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6765/219/АВ/П від 14 липня 2021 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 29 липня 2021 року №КР6765/219/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60000 гривень.
Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що головним державним інспектором Марценюком В.В. 14.07.2021 року здійснено виїзд за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Встановлено, що в приміщенні магазині на робочому місці перебувала продавець, яка представилась як ОСОБА_2 , яка виконувала роботу продавця, що зафіксовано засобом відеотехніки головного державного інспектора Махно Н.В. (телефон Samsung Galaxy А51) ОСОБА_2 повідомила в усній формі повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 два роки, однак працевлаштована у «Марінекс ЛТД». Також, ФОП ОСОБА_1 в усній формі повідомив, що під час здійснення господарської діяльності йому у розпорядження надається персонал через посередника ТОВ «Марінекс ЛТД». Однак, згідно даних ПФУ в ТОВ «Марінекс ЛТД» станом на 14.07.2021 року відсутні сплата страхових внесків за працівника ОСОБА_3 та взагалі відсутні наймані працівники.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець.
13.07.2021 року начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Масловською Г.В. було складено службову записку з проханням провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , оскільки під час проведення превентивних заходів головним інспектором Махно Н.В. за адресою АДРЕСА_2 було виявлено можливий факт використання нелегальної праці.
За результатом розгляду інформації, що містилась у вказаній службовій записці, видано наказ Управління Держпраці в Кіровоградській області від 13.07.2021 року №720 ''Про проведення інспекційного відвідування'' та направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 року №720/02.9 ФОП ОСОБА_1 місце знаходження суб'єкта господарювання - АДРЕСА_2 , копію якого (за відсутності можливості роздрукувати за місцем здійснення діяльності) направили директору ОСОБА_1 через засіб зв'язку VIBER-месенджер 15.07.2021 року о 14.27.
13.07.2021 року з'явившись за адресою АДРЕСА_2 для проведення інспекційного заходу, як свідчить відеозапис, було встановлено, що за даною адресою здійснює свою господарську діяльність ТОВ "Тікава" директором якого є ОСОБА_1 . При цьому, під час інспекційного заходу ОСОБА_1 була надана вимога про надання документів від 13.07.2021 року.
14.07.2021 року директором ТОВ "Тікава" ОСОБА_1 подано пояснення до інспекційного відвідування та стосовно отриманої вимоги про надання документів №6765/219/ПД від 13.07.2021 року, в якому зазначено про те, що за адресою АДРЕСА_2 свою господарську діяльність здійснює ТОВ "Тікава", а не ФОП ОСОБА_1 (а.с.41).
14.07.2021 року проведення інспекційного заходу було продовжено за іншою адресою, за якою ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність, АДРЕСА_1 під час якого встановлено, що в приміщенні магазину на робочому місці перебувала продавець, яка представилась як ОСОБА_2 , яка виконувала функцію продавця, що було також зафіксовано на відео.
За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР6809/219/АВ від 14.07.2021 року, в якому зафіксовано використання найманої праці без оформлення трудових відносин (а.с.46-50).
14.07.2021 року інспекторам праці винесене попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю КР6765/219/АВ/П/ПП та припис КР6765/219/АВ/П, яким зобов'язано директора ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (надалі спірний припис, а.с.52-56).
На підставі вищезазначеного акту управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР6765/219/АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 року, яким накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 60000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.63).
Не погодившись з приписом та постановою про накладення штрафної санкції позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за адресою, вказаною в акті перевірки позивач не проводить свою господарську діяльність, відтак оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу підлягають скасуванню в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Преамбулою до Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
За визначенням статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
В свою чергу, за змістом частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону ( частина третя статті 2 Закону №877-V).
Статтею 3 цього ж закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Крім того, частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Підставами для здійснення позапланових заходів згідно частини 1 статті 6 Закону №877-V є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Частиною ж 2-4 статті 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На виконання частини 1 статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 р. N 823 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Як виплаває зі змісту пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
В наказі на проведення інспекційного заходу відповідачем вказана підстава її проведення 5 Порядок 823, окреме доручення т.в.о. голови Держпрацю від 25.08.2021 №Д-330/1/3.1-20 та службова записка від 13.07.2021 року (а.с.37).
У підпунктах 2,3 пункту 5 Порядку №823 зазначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу прийнято на підставі акту інспекційного відвідування, в якому зафіксовані виявлені порушення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що Акт інспекційного відвідування це документ службового характеру, який констатує факт та обставини проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог трудового законодавства суб'єктами господарювання.
Дослідивши акт інспекційного відвідування в розмірі вимог ст. 72-76 КАС України щодо належності та допустимості доказів допущення позивачем вимог чинного трудового законодавстві, судом встановлено, що зазначена в акті перевірки адреса проведення інспекційного відвідування - АДРЕСА_2 не відповідає адресі провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з огляду на те, що обставини викладені в акті перевірки щодо проведення інспекційного відвідування за адресою проведення господарської діяльності позивача не відповідають об'єктивній дійсності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що акт перевірки на відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів в адміністративній справі, а відтак він не може бути врахований в якості доказу.
Відеозапис з місця проведення інспекційного відвідування є невід'ємною частиною акту інспекційного відвідування, а тому окремому врахуванню в якості доказу порушення позивачем трудового законодавства не підлягає.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень та постанови про накладення штрафних санкцій, прийнятих у відношенні позивача.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року в адміністративній справі №340/4740/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай