25 травня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7628/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 р. (суддя: Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/7628/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 , про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 10 069, 47 грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що згідно облікової картки платника податків у відповідача наявна заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 069, 47 грн., яка виникла в результаті несплати ним самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості з відповідача у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що податковий борг є узгодженим, оскільки податкові повідомлення - рішення йому не було вручено та надіслано поштою за місцем його реєстрації. Отже вимога про сплату боргу, не грунтується на вимогах закону, а тому не може бути задоволена.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду від позивача не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Перевірка оскарженого рішення
суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. За ним рахується податковий борг у розмірі 10 069,47 грн., який виник у зв'язку з несплатою ним узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, що виник з самостійно поданих ним податкових декларацій №43110 від 14 грудня 2020 р., №42755 від 03 травня 2019 р. та податкового повідомлення - рішення №0088505007 від 08 липня 2019 р., яке було надіслано позивачем на адресу реєстрації відповідача рекомендованим листом з повідомленням, але ним не отримано (а.с.16). Також на адресу реєстрації відповідача податковим органом рекомендованим листом з повідомленням було направлено податкову вимогу про сплату боргу форми «Ф» №4106-50-0828 від 22 липня 2021 р., яка була отримана 02 серпня 2021 р. (а.с.20) Враховуючи несплату ОСОБА_1 суми боргу добровільно, податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з даної суми в примусовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача в примусовому порядку суми податкового боргу в розмірі 10 069, 47 грн.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1,59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 22 серпня 2018 р. по справі 820/1878/16, у разі коли предмет позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у такій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав з якими законодавець пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Доводи скаржника щодо неузгодженості податкового боргу зводяться до не направлення податковим органом за місцем його реєстрації податкових повідомлень - рішень та їх не отримання ним. В матеріалах справи наявні докази реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , яка є дійсною починаючи з 10 лютого 2012 р. по теперішній час (а.с. 5,24). Саме за цією адресою податковим органом було надіслано відповідачу податкове повідомлення - рішення №0088505007 від 08 липня 2019 р., що є складовою наявного в нього податкового боргу в розмірі 10 069,47 грн. Дане поштове відправлення повернуто без вручення (а.с.17). Крім того суд звертає увагу, що відповідач жодного разу не висловлював своє ставлення до пред'явленого позивачем позову та не вживав жодних заходів на спростування його доводів про наявність законних підстав для стягнення з нього податкового боргу.
Враховуючи відсутність доказів сплати ОСОБА_1 узгодженого податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 069, 47 грн., наявні підстави для його стягнення в примусовому порядку.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 р. в адміністративній справі №280/7628/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 травня 2022 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий