Справа № 199/2694/22
(1-кс/199/409/22)
іменем України
2022 року травня місяця 31 дня м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Житомир, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира відділення 1 реактивного артилерійського взводу 1 ракетної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС-790182Д, солдата військової частини НОМЕР_1 , маючого неповну загальну середню освіту, одруженого, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому 27.05.2022 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6
31.05.2022 прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 м.Торецьк № 56 від 25.02.2022 солдата ОСОБА_4 призначено командиром відділення 1 реактивного артилерійського взводу 1 ракетної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС-790182Д. шпк «молодший сержант» призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, 26.05.2022 близько 19:30 години солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийшов на автобусну зупинку на перехресті АДРЕСА_2 , зі своєю штатною зброєю (7,62 мм АКС-47 № НОМЕР_2 ), де побачив, як на одному з перехресть доріг пересувались дві особи у військовій формі одягу та вирішив направитись до них, щоб з'ясувати ким являються дані особи та з якою метою тут перебувають. Підійшовши ближче, солдат ОСОБА_4 побачив двох раніше не відомих йому військовослужбовців, ними виявились військовослужбовці призвані за мобілізацією - старший солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_8 , які повертались до місця відпочинку після зміни зі спостережного поста.
При цьому, солдат ОСОБА_4 , приблизно о 19:45 годині, знаходячись на перехресті вулиць Десняка та АДРЕСА_2 , звернувся до вказаних військовослужбовців з вимогою пред'явити документи, на що вони відповіли, що документів при собі не мають, але знають пароль - « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який одразу повідомили. Уточнивши пароль у командира підрозділу, зателефонувавши йому по мобільному телефону, солдат ОСОБА_4 повідомив військовослужбовцям, що пароль, який вони вказали не вірний, та сам пароль не назвав, після чого реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх правові наслідки, перевівши прапорець запобіжника закріпленого за ним автомата 7,62 мм АКС-47 № НОМЕР_2 , з положення «запобігання» у крайнє положення «одиночний вогонь», дослав патрон до патронника, привівши таким чином зброю у бойову готовність, та, розуміючи, що застосування автомата АКС-74 може мати смертельні наслідки, направив його у бік військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_7 , який в той час перебував навпроти нього на відстані приблизно 1 метр, та відкрив вогонь, здійснивши 3 одиночні постріли в старшого солдата ОСОБА_7 зі своєї штатної зброї, а солдату ОСОБА_8 наказав стати на коліна.
Почувши постріли, до місця події прибігли інші військовослужбовці, які роззброїли солдата ОСОБА_4 , припинили його протиправну діяльність та надали першу медичну допомогу старшому солдату ОСОБА_7 .
Після здійснення трьох пострілів з автомату 7,62 мм АКС-47 № НОМЕР_2 ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для настання смерті, утім ОСОБА_7 від вказаних дій не помер та був доставлений до лікарні, де йому була надана медична допомога.
Внаслідок таких умисних протиправних дій старшому солдату ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження: «Наскрізне кульове поранення шиї, перелом 7 шийного хребця від кульового поранення».
Таким чином, у діях ОСОБА_4 вбачається склад кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення, якого передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
27.05.2022 даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12022221110000257 правова кваліфікація ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
27.05.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
За таких обставин, порушується питання обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_9 просив клопотання задовольнити, посилаючись на підстави, викладені в ньому та на існуючи ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проти обрання більш м'якого запобіжного заходу заперечував, оскільки це не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього нормами КПК України обов'язків. Також, зазначив, що даний кримінальний злочин вчинено під час дії воєнного стану в Україні.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Утім, вину у скоєному злочині визнав та розкаюється.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки прокурором не доведено ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Просила суд застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, враховуючи, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має родину.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані прокурором матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , вважаю необхідним задовольнити клопотання прокурора та застосувати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022221110000257 від 27.05.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, зафіксовано, що 26.05.2022 до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що військовослужбовець ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в с. Павлівка Друга, Лозівського району, Харківської області, маючи умисел на спричинення смерті іншій особі, здійснив постріл з автоматичної зброї в військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як останньому надано медичну допомогу та доставлено до Близнюківської ЦРЛ.
27.05.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 України, повідомлено 27.05.2022.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: наказом командира військової частини НОМЕР_1 м. Торецьк № 56 від 25.02.2022 про призначення рядового ОСОБА_4 командиром відділення 1 реактивного артилерійського взводу 1 ракетної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ІНФОРМАЦІЯ_7 ; довідкою КНП «Лозівське ТМО» відповідно до якої, ОСОБА_7 був доставлений до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП «Лозівське ТМО» стаціонарного відділення; витягом з наказу №11 від 12.05.2022 щодо перебуванні ОСОБА_7 на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 ; протоколом огляду місця події від 27.05.2022; протоколом огляду предмету від 27.05.2022; постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 27.05.2022; протоколом затримання ОСОБА_4 від 27.05.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.05.2022; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.05.2022 КПН «Лозівське ТМО» згідно якого ОСОБА_4 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння; протоколом огляду предмету від 27.05.2022; постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 27.05.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; витягом з наказу № 5 щодо перебування свідка ОСОБА_8 на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 ; протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 ; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 від 28.05.2022; протоколом слідчого експерименту від 28.05.2022; протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; рапортом начальника Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_13 про опитування особи у режимі телефонної конференції командира третьої реактивної батареї реактивного дивізіону, капітана ОСОБА_14 , а також поясненнями наданими слідчому судді.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
Також вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у замаху на особливо тяжкий злочин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, може свідчити про наявність ризиків, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, і, перебуваючи на волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на свідків та потерпілого, який також є військовослужбовцем.
Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на зазначене, суд не може погодитися з посиланнями ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, заявляючи про застосування домашнього арешту слідчому судді не зазначено за якою адресою може бути обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, якщо за місцем реєстрації, то не надано відповідних доказів такої реєстрації, доказів кому належить будинок АДРЕСА_1 , ставлення власника цього будинку до обрання за цією адресою запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту. Посилання на те, що підозрюваний має родину, слідчий суддя також не може взяти до уваги, оскільки доказів цим обставинам не надано.
З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_4 слід відмовити.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за доцільне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 липня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
31.05.2022