16 лютого 2022 р.Справа № 520/5386/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 10.06.21 по справі № 520/5386/21
за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації
до Приватного підприємства "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" третя особа Міністерство культури та інформаційної політики України
про зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН", третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України, в якій просить суд: зобов'язати Приватне підприємство "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - будинок літ. "А-2" по вул. Свободи, 35 у м. Харкові на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768; судовий збір стягнути з відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року у задоволенні адміністративного позову керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що будівля, яка розташована за адресою: вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові, не занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, проте перебуває на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення відповідно до рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334, і відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнається пам'яткою місцевого значення, яку взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) її до Реєстру. Вказує, що суд першої інстанції проігнорував позицію Міністерства культури та інформаційної політики України, викладену в листі від 22.08.2019 №1143/10-5/53-19, щодо перебування вказаного будинку на державному обліку як пам'ятки місцевого значення. Стверджує, що розпорядження голови облдержадміністрації від 31.08.2008 №33 про вилучення будівлі по вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові зі списку пам'яток архітектури та містобудування суперечило на час його прийняття положенням п.7 ч.1 ст.5, п.2 ч.1 ст.6, п.3 Прикінцевих положень «Про охорону культурної спадщини», постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760, тому не породило правових наслідків у вигляді втрати вказаною будівлею статусу об'єкта культурної спадщини, оскільки фактично відсутній висновок Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Реєстру щодо внесення або невнесення спірної будівлі до Реєстру. Наголошує, що обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.12.2018 року у справі №826/4605/16, від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18, від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16.
Приватного підприємства "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року без змін. Зазначає, що розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 31.08.2008 №33 "Про внесення змін до списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області", яке є чинним, пам'ятку архітектури місцевого значення "Особняк з огорожею" (охоронні номери № 238 та 238/1) вилучено із списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області. Вказує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за адресою: м. Харків, вул. Свободи (колишня вул. Іванова), 35, розташована нежитлова будівля літ. "А-2".
Вказана нежитлова будівля належала територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Харківської обласної ради відповідно до дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 15.12.2004 за № 3577.
Будівля перебувала на балансі Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром".
Відповідно до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 "Про затвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX століть для прийняття під охорону держави як пам'яток архітектури" вищевказаному об'єкту нерухомості та, окремо, огорожі до нього надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронні номери 238 і 239 відповідно).
В подальшому, цей об'єкт було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 07.08.2008 № 861-V "Про внесення змін до рішення обласної ради від 26.12.2007 № 550-V "Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області".
Приватизація об'єкта здійснена шляхом його викупу орендарем - ПП "МАКАМА".
07.07.2009 за актом приймання передачі будинок за вказаною адресою переданий покупцю, а 10.07.2009 перепроданий ПП "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН", у приватній власності якого наразі й перебуває згідно з договором купівлі-продажу від 10.07.2009, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О. і зареєстрованим за №767.
Поряд з цим, зі звернення Міністерства культури та інформаційної політики України на адресу Офісу Генерального прокурора № 8614/27.4 від 14.07.2020 вбачається, зокрема, що органом охорони культурної спадщини Харківської обласної державної адміністрації не здійснюється належний захист об'єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 35. Особняк, який розташований за адресою: вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові, не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, проте перебуває на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення відповідно до рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 №334, і відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визнається пам'яткою місцевого значення, яку взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) її до Реєстру.
У зв'язку з чим, 16.12.2020 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся із повідомленням до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, в якому зазначив, що в порушення ст.23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою КМУ №1768 від 28.12.2001, власником будівлі, ТОВ "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на будівлю по вул. Свободи, 35 у м. Харкові не укладено охоронний договір з Департаментом на вказану пам'ятку. Враховуючи викладене, запропоновано Департаменту захистити інтереси держави шляхом пред'явлення відповідного позову до ТОВ "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН".
Листом №01-04/3403-2/2942 від 18.12.2020 Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації повідомив Харківську місцеву прокуратуру №2 про те, що у 2007 році Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (м. Київ) розроблена науково-дослідна робота "Історико-містобудівне обґрунтування визначення історико-культурної цінності будинку по вул. Іванова, 35 у м. Харкові з огорожею". Вказана робота погоджена 18.12.2007 головою Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України, яка на той час виступала урядовим органом державного управління щодо реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини та музейної справи. На підставі цієї роботи, розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 31.01.2008 № 33 пам'ятку архітектури місцевого значення "Особняк з огорожею" (охоронні номери № 238 та 238/1) вилучено із списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області, що додається до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30 квітня 1980 року № 334 "Про затвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX століть для прийняття під охорону держави як пам'яток архітектури". Таким чином, будівля за адресою: м. Харків, вул. Свободи (Іванова), 35 з 2008 року на обліку як пам'ятка архітектури не перебуває.
Не погоджуючись із тим, що відповідач протиправно з моменту набуття у 2009 році права власності на будівлю по вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові й дотепер не виконує свого обов'язку з укладення охоронного договору на вказану пам'ятку архітектури з органом охорони культурної спадщини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації №33 від 31.01.2008 "Про внесення змін до списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області", яке є чинним на даний час, пам'ятку архітектури місцевого значення "Особняк з огорожею" (охоронні номери № 238 та 238/1) вилучено із списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області, тому відсутні підстави для зобов'язання ПП "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - будинок літ. "А-2" по вул. Свободи, 35 у м. Харкові на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-ІІІ (далі по тексту - Закон №1805-ІІІ).
За Преамбулою цього Закону об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.1 Закону №1805-ІІІ об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
За змістом п.17 ч.1 ст.6 Закону №1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам'ятки.
За змістом частин 1, 3 та 4 ст.23 Закону №1805-ІІІ усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч.1 ст.24 Закону №1805-ІІІ).
Статтею 25 Закону № 1805-ІІІ визначено, що надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що об'єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768 (далі по тексту - Порядок №1768) визначено, що власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
При цьому, охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п.1 Порядку №1768).
В той же час, в п.5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Таким чином, із аналізу положень Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Матеріалами справи підтверджено, що нежитлова будівля літ. "А-2", розташована за адресою: м. Харків, вул. Свободи (колишня вул. Іванова), 35 , з 10.07.2009 року перебуває у приватній власності ПП "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН".
Відповідно до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 "Про затвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX століть для прийняття під охорону держави як пам'яток архітектури" вищевказаному об'єкту нерухомості та, окремо, огорожі до нього надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронні номери 238 і 239 відповідно).
Разом з тим, розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації № 33 від 31.01.2008 "Про внесення змін до списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області" відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", посатнови КМУ № 1760 від 27.12.2001, на підставі результатів історико - містобудівного обґрунтування Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" (м. Київ), погодженого Державною службою з питань національної культурної спадщини, щодо будівлі з огорожею, розташованих в м. Харкові по вул. Іванова, 35, з метою впорядкування списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області, що додається до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 "Про затвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX століть для прийняття під охорону держави як пам'яток архітектури" охоронні номери 238 та 238/1 указаного списку вилучено.
Отже, вказаним розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації, яке є чинним на даний час, пам'ятку архітектури місцевого значення "Особняк з огорожею" (охоронні номери № 238 та 238/1) вилучено із списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області.
При цьому, листом №01-04/3403-2/2942 від 18.12.2020 Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації повідомляв Харківську місцеву прокуратуру № 2 про розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 31.01.2008 № 33.
Оскільки вищевказаний об'єкт нерухомості було вилучено зі списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області, колегія суддів вважає, що у ПП "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН" не виник обов'язок укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що будівля, яка розташована за адресою: вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові, перебуває на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення відповідно до рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334, і відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнається пам'яткою місцевого значення, яку взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) її до Реєстру, колегія суддів вважає помилковими, оскільки розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації №33 від 31.01.2008 "Про внесення змін до списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області", з метою впорядкування списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області, що додається до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334, пам'ятку архітектури місцевого значення "Особняк з огорожею" (охоронні номери № 238 та 238/1) вилучено із списку пам'яток містобудування та архітектури Харківської області.
При цьому, посилання апелянта на те, що розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації №33 від 31.01.2008 про вилучення будівлі по вул. Свободи (Іванова), 35 у м. Харкові зі списку пам'яток архітектури та містобудування суперечило на час його прийняття положенням п.7 ч.1 ст.5, п.2 ч.1 ст.6, п.3 Прикінцевих положень «Про охорону культурної спадщини», постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760, тому не породило правових наслідків у вигляді втрати вказаною будівлею статусу об'єкта культурної спадщини, оскільки фактично відсутній висновок Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Реєстру щодо внесення або невнесення спірної будівлі до Реєстру, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки питання відповідності вказаного розпорядження нормам законодавства не є спірним у даних правовідносинах. Вказане розпорядження є чинним на даний час та враховується судом.
Щодо посилання скаржника на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №826/4605/16, від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18, від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16, то колегія суддів зауважує, що посилання на вказані рішення суду касаційної інстанції не впливають на вирішення даної справи з урахуванням викладених вище висновків суду.
Колегія суддів вважає, що інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно із приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/5386/21 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст постанови складено 31.05.2022 року