31 травня 2022 року справа №200/6754/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №200/6754/21 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправними дії щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
-зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) з дати призначення пенсії за віком (тобто з 01.05.2020) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначила, що з 04.05.2011 після досягнення пенсійного віку їй призначена пенсія згідно з Законом України «Про державну службу».
З 01.05.2020 за ініціативою управління позивача переведено на пенсію за віком.
Однак, при переході з пенсії, що призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком в силу вимог ч.3 ст.45 Закону №1058 відповідач повинен був застосувати показник заробітної плати в народному господарстві України 7763,17 грн. (усереднений показник заробітної плати 2017-2019 роки).
В даному випадку має місце первинне призначення пенсії на умовах Закону №1058, а не перехід на інший вид пенсії, як помилково вважає відповідач.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки з дати призначення пенсії за віком з 01.05.2020р. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
З 01.10.2017 року запроваджено автоматичний перерахунок усіх пенсій, зокрема і тих, що призначені за Законом України «Про державну службу» в разі її збільшення, та автоматичне переведення на інший вид пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.05.2020р. позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи, при цьому, Закон не встановлює, що таке переведення є новим призначенням пенсії.
Головним управлінням правомірно здійснено переведення позивача з 01.05.2020 з пенсії за віком по Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, тобто той, який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії.
Позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений стаття 122, 123 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Мангушському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, з 04.05.2011 по 30.04.2020 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу».
З 01.05.2020 року позивача за матеріалами пенсійної справи переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Про таке переведення позивачу стало відомо при зверненні до пенсійного органу 19.05.2021 року.
19.05.2021 позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки (а.с. 13).
25.05.2021 року Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено позивача, що з 01 травня 2020 року їй був проведений перерахунок за матеріалами пенсійної справи «Перехід із закону на закон» і пенсія стала обчислюватися за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на більш вигідних умовах. З 1 травня 2020 року після проведення індексації середній заробіток за три попередні роки (2014-2016) збільшився на коефіцієнт 1,2987, а з 1 березня 2021 року після проведення індексації середній заробіток за три попередні роки (2014-2016) збільшився на коефіцієнт 1,441557 та склав 5426,60 грн. Таким чином при призначенні пенсії немає підстав для застосування показника середнього заробітку за три попередні роки (2017-2019). (арк. спр. 14).
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що при автоматичному переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії (за заявою пенсіонера або в автоматичному режимі) мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначала, що отримувала пенсію з 04.07.2011 року згідно до Закону України «Про державну службу», проте з 01.05.2020 року автоматизованим способом Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу був проведений перерахунок пенсії та призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що позивача не було повідомлено.
Позивач вказує, що про зміни та складові пенсії вона дізналась звернувшись з запитом до відповідача 19 травня 2021 року.
З матеріалів пенсійної справи позивачу стало відомо, що відповідачем при розрахунку пенсії за віком були застосовані норми ч. 3 ст. 45 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ та показник середньої заробітної плати( доходу) у середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески за 2017 рік (2014-2016 роки) з урахування індексу інфляції (4888,83 грн).
Позивач звернулась з письмовою заявою до управління ПФУ з проханням провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017- 2019 роки (7763,17 грн) з урахування раніше виплачених сум пенсії з моменту призначення з 01.05.2020 року.
Листом відповідач повідомив, що позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії за віком, посилаючись на відсутність обставин для перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017- 2019 роки (7763,17 грн) (а.с. 14).
Однак у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Разом з тим, судом встановлено, що переведення позивача з пенсії держслужбовця на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведено без заяви позивача.
Так, відповідно до пункту 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу» (….), розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно пункту 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого рішення та проведеного перерахунку зазначає, що заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна визначатися з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148-VІІІ від 03.10.2017, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2014, 2015, та 2016 роки.
В той же час, пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону передбачає застосування вказаного показника середньої заробітної плати (2014-2016) виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Для осіб, яким призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», пункт 4-3 застосовується виключно з метою визначення наявності підстав для автоматичного переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шляхом порівняння розміру пенсії, що отримує особа за спеціальним законом, та розрахункової величини, обрахованої за приписами пункту 4-3, а не для обрахунку нового розміру пенсії.
В той же час, при автоматичному переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії (за заявою пенсіонера або в автоматичному режимі) мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій пенсійного органу та вірно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки з дати призначення пенсії за віком з 01.05.2020р. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про переведення його з пенсії державного службовця на пенсію за віком з 01.05.2020 року на момент проведення такого перерахунку, крім того відповідач не заперечує, що переведення з одного виду пенсії на інший в автоматичному режимі здійснено без повідомлення позивача.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що розмір пенсії позивача змінився шляхом збільшення її розміру, суд дійшов висновку, що у позивача до травня 2021 не було підстав вважати, що відповідачем будь-яким чином порушено її права.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 27.05.2021 року (згідно штемпеля про прийняття поштового відправлення), суд дійшов висновку, що строк звернення позивача до суду з позовною заявою не порушено.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №200/6754/21- залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №200/6754/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 31 травня 2022 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар