Справа №162/170/22
Номер провадження 2-а/162/14/2022
27.04.2022 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Мазурика П.А.,
представника відповідача Остапук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Позивач ОСОБА_2 23.02.2022 року звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Вимоги обгрунтовує тим, що 15.03.2022 року постановою відповідача на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, а саме за те, що вона 03.02.2022 року, перебуваючи на своєму робочому аісці, в магазині, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пиво «Бермікс» вартістю 30 гривень. Вказує, що дана постанова є безпідставною та необрунтованою, оскільки відсутні об'єктивні докази реалізації неповнолітній особі у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення та що цей товар вилучався в останнього. Крім цього зазначає, що алкогольними напоями не торгує, тому вона не могла продати його неповнолітній особі. Кожна операція продажу реєструється через РРО, який друкує чек, на якому відображено код товару та його вартість, час і день покупки.
На підставі викладеного просить скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою судді від 30.03.2022 року дана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні 07.04.2022 року протокольною ухвалою судді заяву представника відповідача задоволено та постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
На електронну адресу суду 05.04.2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки постанова щодо ОСОБА_1 винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради Волинської області відповідно до вимог закону. Вказано, що під час візиту робочої групи було проведено роз'яснювальну роботу з питань легалізації підприємницької діяльності і реалізації підакцизних товарів та здійснено фото звіт магазину позивача ОСОБА_1 . Винесено усне попередження про відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації і продаж акцизних товарів без ліцензії. Під час проведення адміністративної комісії позивач визнала, що здійснила продаж «Бермікса», однак не знала, що це алкогольний напій.
На виконання ухвали суду від 30.03.2022 року від відповідача 08.04.2022 року надійшли копії матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Із постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради Волинської області №9 від 15.03.2022 року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а саме здійснення 03.02.2022 року продажу неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пива «Бермікс» в магазині, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради Волинської області №9 від 15.03.2022 року розглядався лист Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області №534/53/01-22 від 18.02.2022 року з адміністративною справою №485 щодо ОСОБА_1 . Зі змісту даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 на задані їй запитання відповіла, що не знала, що «Бермікс» алкогольний напій. Підтвердила, що на продемонстрованому їй фото зображено її магазин, де чітко видно, що наявне пиво та слабоалкогольні напої.
При дослідженні вищезгаданих фото судом встановлено, що вони датовані 22.09.2021 року, тоді як датою виявлення інкримінованого правопорушення є 03.02.2022 року.
Також судом досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення №485 щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №627701 від 07.02.2022 року відповідно до якого 03.02.2022 року о 18 год 43 хв за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині, здійснила продаж алкогольного напою «Бермікс» в кількості 1 банка об'ємом 0,5 л за ціною 30 гривень неповнолітньому ОСОБА_3 , 2006 року народження, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП. При цьому вилучено 1 банку пива «Бермікс» об'ємом 0,5 л.
У письмових поясненнях ОСОБА_3 , відібраних 07.02.2022 року, останній вказав, що близько 18 год придбав у місцевому магазині 1 банку пива «Бермікс» за ціною 30 гривень. Продавець не запитав скільки йому років та не попросив пред'явити документ, що посвідчує особу. Добровільно видав куплений ним товар. Опитаний в присутності начальника ССД РДА.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 03.02.2022 року. Однак, в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складений 07.02.2022 року. Разом з цим, 1 банка пива «Бермікс» об'ємом 0,5 л була вилучена 07.02.2022 року - тобто через чотири дні після його покупки, що викликає сумніви у його збереженні протягом такого проміжку часу. Крім цього, із письмових пояснень ОСОБА_3 неможливо встановити, в якому саме магазині була здійснена покупка та ідентифікувати особу-продавця. Адміністративною комісією при розгляді справи не надано оцінку відсутності жодних доказів реалізації товару неповнолітньому, який не був опитаний комісією під час засідання. Також вилучена 1 банка пива «Бермікс» об'ємом 0,5 л не досліджувалась під час провадження у справі, відповідно можна дійти висновку про її відсутність у справі про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що є предметом правопорушення. Комісією не надано цьому оцінку. Разом з цим, матеріали справи не містять жодних доказів фактичної реалізації вказаного алкогольного напою, як то фіскальний касовий чек на товари - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари. Будь яких перевірок щодо надання денного звіту за 03.02.2022 року по касовому апарату ані поліцейським, ані членами адміністративної комісії не проводилося. Фотографії, додані до матеріалів справи, не є належними доказами, оскільки датовані 22.09.2021 року та не відображаюсь обставин вчинення вказаного правопорушення.
На підставі вказаного суд констатує, що відповідачем не доведено достатніми та беззаперечними доказами факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, чим не виконано обов'язку щодо доказування в даній адміністративній справі, не доведено правомірність свого рішення.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради Волинської області №9 від 15.03.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити на п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Позивач 19.04.2022 року подала до суду заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано договір про надання правничої допомоги від 19.04.2022 року та квитанцію прибуткового касового ордера №1.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку доведено належними доказами наявність понесених витрат, тому вимога про стягнення цих витрат з відповідача підлягає до задоволення.
Крім цього, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з відповідача 496 гривень 20 копійок судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,9, 251, 255 КУпАП, ст.ст. 72-74, 283, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради Волинської області №9 від 15.03.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширської міської ради на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширської міської ради на користь ОСОБА_1 1200 (одну тисячу двісті) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 31.05.2022 року.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ