31 травня 2022 року справа №200/7459/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 р. у справі № 200/7459/21 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 гривень при призначенні пенсії за віком у 2021 році, зобов'язання здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 гривень, з дня призначення пенсії за віком з 14.05.2021 року.
В обґрунтування позову зазначає, що отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
14.05.2021 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка йому була призначена, але з порушенням, оскільки при призначенні пенсії відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень, при цьому зазначивши у розрахунку коефіцієнтів заробітку позивача, що середній заробіток застосований за попередні три роки (2018-2020 роки).
Зазначає, що вказані дії відповідача значно знизили його середньомісячний заробіток для обчисленні пенсії, що призвело до зниження розміру самої пенсії, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 р. у справі № 200/7459/21 позов задоволено, внаслідок чого визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 гривень при призначенні пенсії за віком у 2021 році. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 гривень, з дня призначення пенсії за віком - 14.05.2021 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач з листопада 2020 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У травні 2021 року позивач звернувся до управління з заявою про переведення на інший вид пенсії.
Зазначає, що позивачеві проведено перерахунок пенсії та враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 4-5). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача та має право на пенсію за вислугу років, що не спростовується сторонами.
14.05.2021 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 6).
Пенсія позивачеві відповідачем була призначена, але, як зазначає позивач, з порушенням, оскільки при призначенні пенсії відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень, при цьому зазначивши у розрахунку коефіцієнтів заробітку позивача, що середній заробіток застосований за попередні три роки (2018-2020 роки).
При цьому, середньомісячний заробіток для обчисленні пенсії позивача значно зменшився, що в свою чергу призвело до зниження розміру самої пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, зокрема, пенсія за вислугу років визначається у процентному співвідношенні (залежно від вислуги) до розміру грошового забезпечення. При цьому, показник середньої заробітної плати при визначенні грошового забезпечення для обчислення пенсії не застосовується. Грошове забезпечення визначається уповноваженим структурним підрозділом силового відомства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, а з 01.03.2018 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Оскільки позивач до 14.05.2021 року отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" показник середньої заробітної плати не застосовувався в силу вимог цього Закону.
Отже, під час призначення 14.05.2021 року позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 22.12.2015 року по справі № 21-4071а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-612а14.
Також, вказана правова позиція була підтримана Верховним Судом в постановах від 05.07.2018 року по справі № 565/645/17, від 23.10.2018 року по справі № 317/4184/16, від 31.05.2019 року по справах № 344/7053/17 та № 263/16495/16-а, від 15.08.2019 року по справі № 521/9597/17, від 11.09.2019 року по справі № 363/1493/17, від 10.10.2019 року по справі № 520/7533/17.
Доводи відповідача щодо того, що позивачу в 2021 році не призначалась пенсія, а його переведено з одного виду пенсії на інший вид пенсії, тому застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-VI не підлягає, суд не приймає до уваги, оскільки з аналізу норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів справи вбачається, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачу здійснено вперше в травні 2021 року.
За таких обставин, у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а отже пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.03.2021, порушено, таке право підлягає відновленню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 р. у справі № 200/7459/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 р. у справі № 200/7459/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Г.М. Міронова