18 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/16924/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участі секретаря Мазко Ю.С.,
представника відповідачів Косової О.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним, скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 201 від 13.09.2021 ''Про неуспішне проходження прокурором атестації'';
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури № 510к від 22.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури;
поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури або рівнозначній посаді в органах прокуратури;
стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25.10.2021 по дату винесення судового рішення.
Ухвалою суду від 30.11.2021 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Поновлено позивачці пропущений строк для звернення до суду.
28.12.2021 до суду надійшла заява Чернігівської обласної прокуратури про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою суду від 29.12.2021 розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним, скасувати рішення та стягнення коштів призначено за правилами загального позовного провадження.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що згідно норм Порядку проходження прокурорами атестації та Закону України “Про прокуратуру”, не передбачено можливості перегляду рішень однієї кадрової комісії, якою прийнято рішення про призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оскільки погіршення стану здоров'я негативно вплинуло на об'єктивний результат тестування, та прийняття іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення з органів прокуратури. В даному випадку, існує два рішення, за якими Перша кадрова комісія призначила нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички та визнала причини поважними, а інша - П'ятнадцята кадрова комісія через 9 місяців, яка на момент проходження атестації не була утворена та не приймала безпосередню участь у атестації, приймає рішення про неуспішність проходження атестації.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що позивачкою надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ. Пунктом 2 наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 (який розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора) визначено, що для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки необхідно отримати 93 бали. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, який відбувся 04.11.2020, позивачка набрала 80 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 завершено, під час проведення тестування звернень до робочої групи та до членів комісії від неї не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 не складалися. Підстав для повторного проходження позивачем тестування Комісією №15 не встановлено. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що Комісією №15 відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку №221 прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 №395 про неуспішне проходження позивачкою атестації.
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, в якій наголосила, що відповідач жодним чином не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, зокрема, існування двох різних рішень комісій, що суперечить нормам Порядку проходження прокурорами атестації та Закону України “Про прокуратуру”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивачка проходила службу на посаді прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області. Нею подано Генеральному прокурору заяву від 04.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв'язку з чим її допущено до проходження атестації прокурорів.
За результатам проходження позивачкою іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та успішним проходженням цього етапу вона допущена до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
04.11.2020 відбувалось складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації), за результатами якого позивачка набрала 80 балів.
З огляду на стан здоров'я позивачка після тестування звернулась до Офісу Генерального прокурора та першої кадрової комісії із заявою про призначення нового часу (дати) складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Як вбачається з протоколу №13 засідання Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.11.2020 розглянуто заяву позивачки щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. За результатами розгляду заяви позивачки вирішено заяву задовольнити, внести позивачку до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (а.с. 51-53, 224-226 т.1).
З метою забезпечення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 №422 створено першу кадрову комісію обласних прокуратур (далі - Комісія №1) (а.с.76 т.1).
З метою забезпечення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур (далі - Комісія №15) (а.с.77 т.1).
На підставі листа голови Комісії №15 від 11.08.2021 матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви тощо) першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів стосовно прокурорів, щодо яких прийнято рішення про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Офісом Генерального прокурора передано до п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (Комісія №15) актами приймання-передачі матеріалів атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (а.с. 32-44 т.2).
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №201, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 за №221, встановлено, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрала 80 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07.10.2020 за №474 “Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту” позивачку не допущено до етапу проходження співбесіди та припинено участі в атестації. У зв'язку з цим ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію (а.с.32 т.1).
Наказом керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22.10.2021 №510к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та з органів прокуратури на підставі пункту 2 пункту 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19.09.2019 №113-ІХ з 23.10.2021 у зв'язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Підставою звільнення вказано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №201 (а.с.31 т.1).
Відповідно до наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22.10.2021 №510к днем звільнення вказано 23.10.2021 (субота).
Позивачка вважає, що рішення та наказ про звільнення прийнято без законних на те підстав, у спосіб, який суперечить Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, у зв'язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначаються Законом України “Про прокуратуру”.
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону України “Про прокуратуру”, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України “Про прокуратуру” прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
25.09.2019 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
На виконання викладених вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
Згідно з п.1 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до п.3 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Згідно з п.6 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання (п. 6 розділу І Порядку №221).
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди (п.7 розділу І Порядку №221).
Відповідно до п.9 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Положеннями Розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, передбачено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Згідно розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.
Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Пунктом 2 наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 (який розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора) визначено, що для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки необхідно отримати 93 бали.
Відповідно до розділу V Порядку №221 уповноваженими суб'єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.
У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. п.2 п.19 Розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Відповідно до п. 11, п. п. 7 п.22 Розділу II Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” кадрові комісії Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік і склад кадрових комісій визначається Генеральним прокурором (пп.8 п.22 розділу II Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”) та у разі необхідності може бути змінений (п.19 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що мета, процедура та правові наслідки атестації прокурорів чітко визначені та врегульовані Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”. Положення цього закону, що регулюють процедуру проходження атестації прокурорів, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Вказане підтверджується поданням позивачкою заяви про переведення та про намір пройти атестацію.
Запровадження Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” атестації прокурорів як однієї з умов для їх переведення пов'язане, в тому числі, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивачки.
Суд враховує, що згідно протоколу №13 Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.11.2020 розглянуто заяву позивачки щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. За результатами розгляду заяви позивачки вирішено заяву задовольнити, внести позивачку до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
При цьому, за результатами засідання члени вже іншої П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) рішенням від 13.09.2021 №201, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, встановили, що позивачкою за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної набрано 80 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07.10.2020 за №474 “Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту” і позивачку не допущено до етапу проходження співбесіди та припинено участь в атестації.
Таким чином, в даному випадку відповідачем прийнято два рішення, за якими:
- вирішено внести позивачку до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування згідно п.7 розділу І Порядку №221;
- про неуспішне проходження атестації.
Суд зауважує, що позивачкою було подано письмові звернення до Першої кадрової комісії відповідно до до п.2 розділу V Порядку №221, які розглянуті, прийняті до уваги та за результатами розгляду яких ухвалено відповідне рішення, яким складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора. Зазначене рішення, яке оформлене протоколом від 23.11.2020 №13, є чинним, ніким та нічим не скасоване і прийняте у відповідності до норм Порядку №221.
Верховним судом України від 03.06.2021 у справі №640/9398/20 висловлено правову позицію у подібних правовідносинах. Суд констатував, що якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин незалежних від членів комісії та прокурора (п.79 постанови).
Аналізуючи положення Порядку №221 та Закону України “Про прокуратуру”, суд констатує, що означеними нормативно-правовими актами не передбачено можливості перегляду рішень чи можливості прийняття іншого рішення іншою комісією, без реалізації попередньо прийнятого рішення.
Тобто постановлення іншого рішення П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №201 про неуспішне проходження атестації, суперечить принципу правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права.
У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.
Крім того, варто зазначити, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №201 не містить інформації, які саме матеріали атестації були дослідженні і стали підставою для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, чи були розглянуті зауваження позивачки, надані нею Першій кадровій комісії, тощо.
Варто також звернути увагу, що на момент проходження позивачкою атестації П'ятнадцята кадрова комісія ще не була утворена та не приймала безпосередню участь у атестації, а її члени були відсутні під час проходження позивачкою атестації, що виключає можливість реалізації позивачкою права звернутися до них з відповідними зауваженнями щодо проходження атестації.
Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку про невмотивованість та протиправність прийнятого П'ятнадцятою кадровою комісією рішення від 13.09.2021 №201 та визнання його таким, що підлягає скасуванню.
А отже, з урахуванням зазначеного вище висновку суду, звільнення позивачки відбулося з порушеннями законодавства, що має наслідком визнання протиправним та скасування наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22.10.2021 №510к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури.
При цьому, згідно з ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, поновлення на посаді, яку позивачка обіймала до звільнення, є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки охоплює її поновлення на службі у органах прокуратури.
За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити позивачку на посаді прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та органах прокуратури з 25.10.2021 (понеділок - наступний робочий день).
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини визнає звільнення працівника з роботи, у тому числі з посад публічної служби однозначним втручанням у право на повагу до приватного життя.
За сталою практикою Європейського суду приватне життя “охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру” (п.25 “C. проти Бельгії” від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції “захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом” (п.61 рішення у справі “Pretty проти Сполученого Королівства” (справа №2346/02, ECHR 2002)). Поняття “приватне життя” не виключає в принципі діяльність професійного чи ділового характеру. Адже саме у діловому житті більшість людей мають неабияку можливість розвивати відносини із зовнішнім світом (п.29 рішення у справі “Niemietz проти Німеччини” від 16.12.1992). Обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на “приватне життя” (п.47 рішення у справі “Sidabras and Dћiautas проти Латвії” (справи №55480/00 та №59330/00, ECHR 2004) і п.п.22-25 рішення у справі “Bigaeva проти Греції” від 28.05.2009 (справа №26713/05)). Звільнення з посади становило втручання у право на повагу до приватного життя (п.п.43-48 рішення у справі “Ozpinar проти Туреччини” від 19.10.2010 (справа №20999/04)).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання вважатиметься “необхідним у демократичному суспільстві” для досягнення законної мети, якщо воно відповідає “нагальній суспільній необхідності”, та, зокрема, якщо воно є пропорційним переслідуваній законній меті. Хоча саме національні органи влади здійснюють початкову оцінку необхідності втручання, остаточна оцінка щодо відповідності та достатності наведених підстав для втручання, залишається предметом вивчення Суду на відповідність вимогам Конвенції (рішення у справі “Чепмен проти Сполученого Королівства” [ВП] (Chapman v. the United Kingdom) [GC], заява №27238/95, п.90, 2001).
Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.
Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України “Про оплату праці” визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Відповідно до довідки Чернігівської обласної прокуратури від 16.12.2021 №21-148 середньомісячна заробітна плата позивачки за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням склала 8067,66 грн, а середньоденна заробітна плата складала 375,24 грн (а.с.123 т.1).
З урахуванням зазначеного, середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2021 по 18.05.2022 складає 52533,60 грн (375,24 грн * 140 робочих дні).
Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010, заява №4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним, скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним, скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №201.
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22.10.2021 № 510к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури.
Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури з 25.10.2021.
Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25.10.2021 по 18.05.2022 у розмірі 52533,60 грн (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять три гривні 60 коп.).
В решті позову - відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області та органах прокуратури та присудження виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Чернігівська обласна прокуратура (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114).
Відповідач: Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00034051).
Повне рішення складено 31 травня 2022 року.
Суддя О.Є. Ткаченко