Справа № 420/1756/22
31 травня 2022 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного Університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного Університету оборони України імені Івана Черняховського, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Національного Університету оборони України імені Івана Черняховського, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення як водолазному спеціалісту за період з 14.032017 по 29.08.2018;
зобов'язати Національний Університет оборони України імені Івана Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення як водолазному спеціалісту за період з 14.03.2017 по 29.08.2018.
Ухвалою суду від 31.01.2022 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з наказу начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (по стройовій частині) від 29.08.2018 року №177 наказано: капітана 2 рангу ОСОБА_1 , викладача кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій, звільненого наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 15 серпня 2018 року № 43 у запас за підпунктом “к" (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову
службу під час особливого періоду) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси.
З 29 серпня 2018 року виключити із списків особового складу університету та всіх видів забезпечення.
Вислуга років у Збройних Силах на 29 серпня 2018 року: календарна - 19 років 01 місяць 07 днів, з пільговою (водолазні роботи) - 26 років 05 місяців 06 днів.
Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 29% посадового окладу; щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 13,5% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, за період з 01 по 29 серпня 2018 року.
Щорічну основну відпустку за 2018 рік використав пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, з розрахунку 3,3 дні за кожний повний місяць служби в кількості 23 доби, з 12 лютого по 06 березня 2018 року.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам":
грошова допомога на оздоровлення за 2018 рік виплачена;
виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік в розмірі 15 610 гривень 80 копійок;
виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за дев'ятнадцять календарних років служби у розмірі 148 302 гривні 60 копійок.
Постійним, службовим житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався. Тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з листа Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 28.09.2021 року №182/4701, у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського опрацьовано запит позивача щодо зарахування та перебування ОСОБА_1 на продовольчому забезпеченні та можливості нарахування та виплати компенсації у розмірі вартості набору продуктів, який видається на приготування обіду за період з 13.03.2017 по 29.08.2018 року ОСОБА_2 .
За результатами розгляду повідомлено, що відповідно до вимог п.1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року № 402, підставою для зарахування військовослужбовця на продовольче забезпечення є продовольчий атестат з попереднього місця служби та витяг з наказу командира військової частини. Такі документи на ОСОБА_2 в продовольчу службу університету за період з 03.02.2017 по 29.08.2018 року не надходили, тому і зарахування на продовольче забезпечення не відбулося, а відповідно нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі вартості набору продуктів, який видається на приготування обіду за період з 13.03.2017 по 29.08.2018 року ОСОБА_2 є неможливим.
Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про розмір грошового забезпечення на день звільнення, виданої відповідачем 02.06.2020 року №182/3/1065, серед складових грошового забезпечення відсутня компенсація за неотримане продовольче забезпечення.
Тобто, про те, що позивач не був забезпечений продовольчим забезпеченням йому по-перше було відомо увесь час проходження служби в Національному Університеті оборони України імені Івана Черняховського, оскільки він не отримував продовольче забезпечення ані в натурі, ані грошовою компенсацією. По-друге, з дня звільнення, оскільки в наказі від 29.08.2018 року №177 відсутня вказівка про виплату позивачу компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
В свою чергу, у вересні 2021 року відповідач листом повідомив щодо відсутності підстав для виплати компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся 10.01.2022 року (відповідно до відбитку поштового штемпелю на конверті).
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової компенсації вартості речового майна в повному обсязі.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 визначив правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, до якого належить і продовольче забезпечення, та строки її виплати.
При визначені правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно Суд зазначив, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20.
З урахуванням наведеного, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з цим позовом та не надано суду доказів поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного Університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин