Справа № 420/2586/22
31 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Слободянюка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправною бездіяльність у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а; код ЄДРПОУ 44005631), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року, UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року;
зобов'язати Одеську митницю розглянути заяву ОСОБА_1 № 1, №2, №3 від 30.11.2021 року про надання дозволу на внесення зміни до митних декларацій №UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року.
Ухвалою від 08.02.2022 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що 30.11.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду позивач звернувся да відповідача з трьома заявами про внесення змін до митних декларацій №UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року на підставі яких автомобілі позивача були випущені у вільний обіг на територію України, однак станом на 21.01.2022 року відповідач не надав відповідь.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 25.02.2022р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Згідно з п.7 ст. 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Згідно з п.3 Порядку оформлення аркушу коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 року, аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації від 21 травня 2012 року №450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.
Відповідно до п.4 ст. 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Статтею 24 Митного кодексу України передбачено право кожної особи оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими митні органи, організації або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні;
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості висновків щодо відсутності підстав для внесення змін до митних декларацій щодо звільнення позивача від оподаткування при розмитненні товарів, придбання яких фінансувалось за рахунок коштів Європейського Співтовариства, у той час як матеріали справи підтверджують правомірність звільнення позивача від сплати будь-яких податків та митних платежів під час митного оформлення відповідного товару.
З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що бездіяльність відповідача у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАСУ критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з п. 2 ч. 2 статті 162 КАСУ у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто, його діяльність чітко визначена законом, суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.
У випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Крім того, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 16.09.2015 року зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій, у відповідача відсутні інші підстави для відмови у митному оформленні товару, тому суд задовольняє позовні вимоги про зобов'язання Одеської митниці розглянути заяву ОСОБА_1 № 1, №2, №3 від 30.11.2021 року про надання дозволу на внесення зміни до митних декларацій №UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року, адже втручання у дискреційні повноваження відповідача в даному випадку не відбувається.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку субєкта владних повноважень.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправною бездіяльність у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року, UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року.
Зобов'язати Одеську митницю розглянути заяву ОСОБА_1 № 1, №2, №3 від 30.11.2021 року про надання дозволу на внесення зміни до митних декларацій №UA500030/2020/520694 від 20.10.2020 року UA500030/2020/526935 від 10.11.2020 року, №UA500030/2020/531705 від 25.11.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яноста дві грн. 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2022 року.
Суддя О.М. Тарасишина