справа № 380/568/22
провадження № П/380/570/22
31 травня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Гулого Андрія Васильовича від 23 травня 2022 року про стягнення судових витрат з відповідача у справі № 380/568/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2555-51У від 03 червня 2021 року у розмірі 37788,74 грн, яку було винесено Головним управлінням ДПС у Львівській області стосовно ФО-П ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП43968090) на користь ОСОБА_1 судові витрати;
- справу розглянути в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 380/568/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2555-51У від 03 червня 2021 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про розгляд питань щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у якій заявив, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення справі.
Тому у рішенні від 18 травня 2022 року суд відзначив, що питання розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд буде вирішувати після подання позивачем відповідних доказів.
24 травня 2022 року від представника позивача - адвоката Гулого Андрія Васильовича через систему «Електронний суд» надійшла заява від 23 травня 2022 року про стягнення судових витрат з відповідача разом з якою представник позивача долучив докази оплати правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги. У вказаній заяві представник позивача зазначає, що відповідач клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу не заявляв, а тому заявлена позивачем вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Гулого Андрія Васильовича від 23 травня 2022 року про стягнення судових витрат з відповідача у справі № 380/568/22, суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної норми представник позивача - адвокат Гулий Андрій Васильович подав до суду:
1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1026834 від 15 грудня 2021 року.
2. Договір № 692 про надання правничої допомоги від 15 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Андрія Гулого» (Адвокатське бюро) (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги та представлення інтересів у справі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2555-51У від 03 червня 2021 року у розмірі 37788,74 грн, яку було винесено Головним управлінням ДПС у Львівській області.
За правову допомогу, передбачену в пункті 2.1 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього Договору (пункт 4.1 Договору).
3. Додаток № 1 до договору № 692 про надання правничої допомоги від 15 грудня 2021 року згідно з яким до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить: 5000,00 грн - оплата правничої допомоги.
4. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно з яким надано такі послуги: консультації з клієнтом (3 години), вартість - 500,00 грн; вивчення спірних правовідносин, перевірка інформації по реєстрах (4 години), вартість - 1000,00 грн; узгодження правової позиції з клієнтом (1 година), вартість - 500,00 грн; складання позовної заяви (10 годин), вартість - 3000,00 грн, всього: 5000,00 грн.
4. Квитанцію № 0.0.2555457292.1 від 23 травня 2022 року про сплату позивачем 5000,00 грн витрат на правничу допомогу згідно договору № 692 про надання правничої допомоги від 15 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.
Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише епізод взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Указаний висновок Верховного Суду відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 5000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Гулого Андрія Васильовича від 23 травня 2022 року про стягнення судових витрат з відповідача у справі № 380/568/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 31 травня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.