30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1590/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення (відмови провести) нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 21.09.2020 по 17.10.2021; зобов'язання здійснити нарахування та виплатити призначену пенсію за період з 21.09.2020 по 17.10.2021.
Рішенням суду від 19.04.2022 у даній справі позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 21.09.2020 по 17.10.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 21.09.2020 по 17.10.2021; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 992,40 грн.
Ухвалою суду від 30.05.2022 виправлено допущену описку в рішенні суду в імені позивача, правильним є ОСОБА_1 .
23.05.2022 позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не вирішено питання про відшкодування їй понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при винесенні рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснено судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як слідує з матеріалів справи, до позовної заяви позивач долучила договір про надання професійної правничої допомоги №60 від 26.11.2021, протокол погодження договірної ціни адвокатських послуг до даного договору, акт готовності та приймання-передавання наданих юридичних послуг від 24.01.2022 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 24.01.2022 (а.с.29.30).
Отже, докази понесення витрат на правничу допомогу подані в межах строку, визначеного частиною сьомою статті 139 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки при постановленні рішення у даній справі судом не вирішено питання про судові витрати, докази на підтвердження яких містились в матеріалах справи, тому вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України” від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання професійної правничої допомоги від 26.11.2021 №60; протоколу погодження договірної ціни адвокатських послуг; акту готовності та приймання-передавання наданих юридичних послуг від 24.01.2022; квитанції до прибуткового касового ордера від 24.01.2022) ОСОБА_1 сплатила адвокату Машевській Л.А. кошти в розмірі 3500,00 грн на оплату правової допомоги (а.с.29-30).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу з підстав ненадання детального розрахунку, документів, які б підтверджували суму оплати кожної конкретної дії, вчиненої адвокатом; не вказано затраченого часу на підготовку документів та виконання будь-яких інших робіт та їх обсяг, а тому вважає суму у розмірі 3500,00 грн надмірною та неспівмірною з наданими адвокатом послугами.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Разом з тим, у передбаченому пунктом 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 26.11.2021 №60 клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару, розмір якого обумовлюється в додатку №1 даного договору. В протоколі погодження договірної ціни адвокатських послуг, який є додатком №1 до договору визначений фіксований розмір договірної ціни за адвокатській послуги (професійну допомогу), що становить 3500,00 грн, тобто є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. При цьому відповідач не навів доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.
Тому, витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот грн 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій