про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
30 травня 2022 р. Справа №120/4149/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Кримі та міста Севастополь (73026, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 75) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Кримі та міста Севастополь.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність вимог про сплату боргу (недоїмки) №16457-51 від 12 лютого 2020 року та №16457-51 від 18 листопада 2020 року щодо сплати заборгованості у розмірі 26539,26 гривень та 9049,48 гривень відповідно, а тому просить їх скасувати.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що з 26 квітня 2022 року позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №540-7001030349. Так, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації позивач був змушений покинути місце свого постійного проживання та переїхати до міста Козятин Вінницької області. При цьому, як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 перебуває в скрутному матеріальному становищі, а тому не має змоги оплатити судовий збір в розмірі 992,40 гривень за звернення до адміністративного суду. За наведених обставин представник позивача просить звільнити її довірителя від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, зважаю на таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі Закон №3674-VI).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону №3674-VI).
Отже, в силу приписів Закону №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору.
Водночас, визначення майнового стану особи залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо майновий стан особи не дозволяє їй сплатити судовий збір в належному розмірі, то в такому випадку наявні підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов'язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.
В підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору в розмірі 992,40 гривень представником позивача надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених ОСОБА_1 доходів та утриманих з нього податків станом на 30 травня 2022 року, із яких слідує, що з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року ОСОБА_1 не отримав жодного доходу.
За таких обставин слід дійти висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону №3674-VI, адже розмір судового збору, що належить сплатити за звернення до суду з позовом щодо оскарження вимог про сплату боргу перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Відтак, клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно із частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Водночас, пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Окрім того, у позовній заяві як третю особу без самостійних вимог щодо предмету спору визначено Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що розцінюється як клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Розглянувши клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, зважаю на таке.
Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 КАС України.
Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).
За результатами розгляду поданого клопотання про залучення до участі у справі як третю особу Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки рішення у цій справі безпосередньо не вплине на права та обов'язки органу державної виконавчої служби.
До такого висновку дійшов з огляду на те, що вчинення Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) примусових дій щодо виконання вимог про сплату боргу не свідчить про те, що рішення у цій справі вплине безпосередньо на права та обов'язки такого органу державної виконавчої служби.
Відтак, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи задоволенню не підлягає.
Також разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання, у якому просить витребувати у відповідача вимоги про сплату боргу (недоїмки) №16457-51 від 12 лютого 2020 року та №16457-51 від 18 листопада 2020 року, оскільки відповідач на адресу позивача такі вимоги не надсилав, а в автоматизованій системі виконавчих проваджень такі відсутні.
Розглянувши клопотання про витребування додаткових доказів, зважаю на таке.
Статтею 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас, особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено вимоги про сплату боргу (недоїмки) №16457-51 від 12 лютого 2020 року та №16457-51 від 18 листопада 2020 року, що сформовані Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Кримі та міста Севастополі.
Однак, разом із позовною заявою належним чином засвідчені копії таких вимог не надано у зв'язку із відсутністю таких у позивача.
Таким чином, з огляду на відсутність у поданих представником позивача матеріалах вимог про сплату боргу (недоїмки) №16457-51 від 12 лютого 2020 року та №16457-51 від 18 листопада 2020 року, тому дійшов висновку клопотання представника позивача задовольнити та витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії таких вимог.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 72, 73, 80, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 259, 260, 262 КАС України,
Клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Кримі та міста Севастополь про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відмовити в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Витребувати у Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Кримі та міста Севастополь та зобов'язати надати до початку розгляду справи по суті належним чином засвідчені копії вимог про сплату боргу (недоїмки) №16457-51 від 12 лютого 2020 року та №16457-51 від 18 листопада 2020 року.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович