м. Вінниця
30 травня 2022 р. Справа № 120/2622/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Фермерського господарства "Павленко Т.М.." до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області , Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Фермерського господарства "Павленко Т.М.." до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області , Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, у якій прийнято рішення про задоволення позову. Одночасно призначено до розгляду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу на 30.05.2022 р.
В судове засідання сторони не з'явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи .
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи неявку сторін належним чином повідомлених, розгляд клопотання про винесення додаткового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для прийняття додаткового рішення, суд керується та виходить з наступного.
Згідно частин третьої, п'ятої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У такому випадку, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
В свою чергу, стаття 252 КАС України вказує, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд звертає увагу на те, що умови та наслідки застосування статей 143 та 252 КАС України є різними.
Так, у відповідності до змісту статті 252 КАС України, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, що заявлені при поданні позову.
Тоді як стаття 143 КАС України застосовується за наявності інших умов, зокрема, при наявності поважних причин, за яких сторона позивача позбавлена об'єктивної можливості станом на день подання позову та/або до судових дебатів надати докази на підтвердження розміру понесених нею витрат на правову допомогу, про що повідомила у відповідному звернені.
Частина сьома статті 139 КАС України також встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, з аналізу процитованих норм видно, що умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат в порядку статті 143 КАС України є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу та зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві.
В контексті наведеного, оцінюючи подану заяву позивача про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як видно зі змісту адміністративного позову, у його описовій частині представник позивача вказує: "Докази, що підтверджують понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу буде надано в строки і в порядку, передбаченому ч.7 ст. 139 КАС України".
30.05.2022 р. представником позивача подано клопотання про долучення доказів .
Слід зазначити, що стаття 143 КАС України , як вже зазначалось, застосовується за наявності інших умов, зокрема, при наявності поважних причин, за яких сторона позивача позбавлена об'єктивної можливості станом на день подання позову та/або до судових дебатів надати докази на підтвердження розміру понесених нею витрат на правову допомогу. При цьому, за загальним розумінням, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, позивач у клопотанні, яке відображено у позовній заяві та окремо поданій 30.05.22 р. заяві не наводить причини, які унеможливлювали подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, хоча такі були в наявності.
Так, на підтвердження витрат позивач надав Договір про надання правової допомоги та доручення №22118 від 18.01.2022р., додаткову угоду від 18.01.2022 р., акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 26.05.2022 р., детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.05.2022 р., платіжне доручення №10 від 09.02.2022 р.
Суд акцентує увагу, що за умовами пункту 3.1. Договору гонорар вноситься клієнтом протягом двадцяти днів з дня підписання Договору.
Більш того, згідно платіжного доручення № 10 гонорар в сумі 8000 грн. сплачено 09.02.2022 р., відтак, докази понесення відповідних витрат були наявні вже на момент подання позову (23.02.2022 р) і могли бути долучені до позовної заяви.
Окрім того, наведені в детальному описі та акті перелік послуг надані позивачеві до прийняття рішення. Зокрема, послуги по складанню та поданню позову до суду (4000 грн.), складання та подання відповіді на відзив відповідачів (1500грн.).
Окремо звертається увага й на необгрунтованність заявлення вартості певних послуг.
Так, у акті № 1 від 26.05.22 р. та детальному описі від 26.05.2022 р. вказано, що надано послугу зі представництва у Вінницькому окружному адміністративному суді на суму 2500 грн. Однак, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відтак, представник позивача не міг надавати послуги із представництва в суді.
З урахуванням вказаного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат, у зв"язку з відсутністю поважих причин, які унеможливлювали подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, адже про їх кількість та вид наданих послуг позивач знав до прийняття рішення по справі, оплатив, а їх тарифи були обумовлені у додатковій угоді ще 18.01.22 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна