Рішення від 30.05.2022 по справі 120/36/22-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 травня 2022 р. Справа № 120/36/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII.

Позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На думку позивача, виплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, здійснено у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали про відкриття провадження від 17.01.2022 отримав 07.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, частина 4 статті 159 КАС України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 стаття 162 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується копією посвідчення, а тому має право на пільги передбачені для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

У 2021 році позивачу виплачено грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 3391,00 грн.

Позивач із розміром вказаної виплати не погоджується та вважає, що із урахуванням рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 розмір допомоги слід визначати не на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325, а керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII. Відповідач із такими аргументами не погоджується, що й стало причиною виникнення спору який розглядається у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує таке.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни передбачені статтею 13 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 13 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII було доповнено такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст статті 13 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 за № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 3391,00 грн.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю 3-ї групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Водночас відповідач, виплачуючи позивачу оспорювану допомогу, керувався нормами постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325.

Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю 3-ї групи внаслідок війни величиною сім мінімальних пенсій за віком

Велика Палата у п.п. 48-54 постанови від 13 січня 2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2021 році мінімальний розмір пенсії за віком становить 1769 грн (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Тому, при розрахунку суми недоплаченої позивачу допомоги слід враховувати мінімальний розмір пенсії за віком - 1769 грн.

Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2021 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325 відповідач допустив порушення норм статті 13 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату особам з інвалідністю 3 групи внаслідок війни допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту їх понесення позивачем, адже від сплати судового збору його звільнено в силу Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради (вул. Василя Стуса, 58, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03198600)

Суддя Мультян Марина Бондівна

Попередній документ
104541145
Наступний документ
104541147
Інформація про рішення:
№ рішення: 104541146
№ справи: 120/36/22-а
Дата рішення: 30.05.2022
Дата публікації: 02.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.01.2022)
Дата надходження: 04.01.2022
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії