м. Вінниця
30 травня 2022 р. Справа №120/15970/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції І категорії, особою з інвалідністю ІІ групи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
18 серпня 2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та виплату різниці між фактично виплаченою та перерахованою пенсією.
Однак, відповідач відмовив позивачеві у здійсненні такого перерахунку у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого перерахунку.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся з позовом до суду із вимогами зобов'язати відповідача призначити з 01 липня 2021 року державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши кошти з урахуванням правового висновку Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 у справі №3-333/2018(4498/18), та доплатити додаткові кошти з урахуванням раніше сплачених за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2021 року в розмірі 600062,28 гривень, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 24000 гривень.
Ухвалою від 22 листопада 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв'язку із ненаданням позивачем обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що слід стягнути з відповідача.
На виконання вимог ухвали від 22 листопада 2021 року позивачем подано до суду заяву, у якій вказав, що не наполягає на позовній вимозі щодо стягнення з відповідача моральної шкоди.
Ухвалою від 21 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
19 січня 2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що з липня 2021 року набув чинності пункт 2 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з яким частину 3 статті 54 вищезазначеного Закону викладено в такій редакції : "В усіх випадках розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності 6000 гривень; для ІІ групи інвалідності 4800 гривень; для ІІІ групи інвалідності 3700 гривень; для дітей з інвалідністю 3700 гривень. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю ІІ групи - 80 відсотків , в осіб з інвалідністю ІІІ групи 60 відсотків розміру середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням прийнято рішення відмовити позивачу в перерахунку пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутні підстави. Крім того, у відзиві йдеться про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами в частині перерахунку пенсії та її виплати з 01 січня 2015 року, а тому представник відповідача вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
24 січня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
Проте, аргументи, наведені позивачем у відповіді на відзив, судом не враховуються, адже відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Ухвалою суду від 25 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату сум пенсії за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2021 року в розмірі 600062,28 гривень.
Іншою ухвалою суду від 18 травня 2022 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату сум пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року по 14 травня 2021 року залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжено.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія І та з 11 червня 2009 року є особою з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 01 березня 2019 року.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 у справі №3-333/2018(4498/18) позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії та відшкодування шкоди за період з 01 січня 2015 року, на яку листом від 06 вересня 2021 року вих. №0200-0208-8/54488 позивачу відмовлено, оскільки пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 54 Закону №796-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
28 грудня 2014 року прийнято Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII, яким статтю 54 Закону №796-XII викладено у такій редакції:
"Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
Відтак, із урахуванням змін, внесених Законом №76-VIII, статтею 54 Закону №796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також цим рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина 3 статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії із розрахунку 10 мінімальних пенсій у нього виникло у липні 2021 року (на підставі рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021).
З цього приводу суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
З урахуванням наведеного Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону №796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07 липня 2021 року) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
При цьому, рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивач, не набуває ретроспективної дії у часі (висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №373/1978/18).
29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, який набрав чинність 01 липня 2021 року.
Вказаним Законом частину 3 статті 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Згідно з пунктом ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" установлено, що у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю I групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю II групи - 80 відсотків, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії (далі - щомісячна допомога до пенсії) в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.
Якщо на день призначення пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, для визначення суми щомісячної допомоги до пенсії враховується наявний розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком щомісячної допомоги до пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
Починаючи з 2022 року щороку щомісячна допомога до пенсії збільшується з 1 березня виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за рік, що передує року перерахунку щомісячної допомоги до пенсії.
Виплата щомісячної допомоги до пенсії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави для застосування частини 4 статті 54 Закону №796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, пенсійний орган діяв правомірно, адже пенсія позивачу виплачувалася згідно з чинними нормами Закону №796-XII, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про правомірність дій пенсійного органу, тому відсутні підстави і для доплати додаткових коштів за період з 15 травня 2021 року по 01 вересня 2021 року.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
У зв'язку із відсутністю доказів понесення сторонами судових витрат, тому суд не вирішує питання про розподіл таких.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду у повному обсязі складено 30.05.2022
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович