м. Вінниця
30 травня 2022 р. Справа № 120/382/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва.
Ухвалою від 17.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначив, що розпорядження землями комунальної власності у місті Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу. Проте, оскільки положення статей 116, 118, 122, 123 Земельного кодексу України не містять чітко визначеної процедури та механізму реалізації розгляду клопотань щодо оформлення прав на землю, для визначення порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві Київською міською радою прийнято рішення від 20.04.2017 №241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві". Відповідно до зазначеного порядку повноваження на розгляд клопотань покладено на Департамент земельних ресурсів. За наслідком розгляду клопотання позивача, Департамент земельних ресурсів листом від 16.12.2021 повідомив про те, що відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. При цьому, відповідач зазначив, що на територію, в межах якої розташована бажана позивачем земельна ділянка, відсутні затвердженні у встановленому порядку план зонування або детальний план території.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 01.12.2021 позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в межах міста Києва.
Про розгляд клопотання позивача повідомлено листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.12.2021 №0570202/1-33262.
У Листі 16.12.2021 №0570202/1-33262 Департамент зіслався на те, що на територію, в межах якої розташована земельна ділянка відсутні затверджені в установленому порядку план зонування або детальний план території. Документи, що підтверджують розташування на земельній ділянці будівель (споруд), що перебувають у власності до клопотання не додано. Тому, підстави для підготовки згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у Департаменті відсутні.
Доказів прийняття Радою рішення за результатом розгляду клопотання позивача відповідачем не надано.
Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді її клопотання в порядку, визначеному законом, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернулась до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
За змістом положень частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно із ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких належать, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Як зазначено у статті 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.
Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що 01.12.2021 позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території міста Києва.
Відповідачем не надано доказів прийняття Радою рішення за результатом розгляду клопотання позивача. При цьому листом структурного підрозділу виконавчого органу Ради повідомлено про відсутність підстав для його задоволення. Безспірним є той факт, що дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою позивач не отримав.
Втім, вказану відмову суд вважає неправомірною з мотивів її надання не у спосіб, що визначений законом.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу положень ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.
Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п'ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки бажана земельна ділянка розташована в межах сформованої земельної ділянки, яка має кадастровий номер, то її подальше формування здійснюється за технічною документацією, а не проектом землеустрою. Однак ця обставина не звільняє відповідача від обов'язку вирішити подане позивачем клопотання в порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, з урахуванням положень статті 79-1 ЗК України, шляхом прийняття у місячний строк рішення органу місцевого самоврядування про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.
Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 80/1535/17-а та від 21.01.2021 у справі № 120/1615/20-а.
Натомість, як встановлено судом, відповідач у неналежний спосіб розглянув клопотання позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, надавши за результатами його розгляду відмову у формі листа від 16.12.2021.
На думку суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17.
Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення № 182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно з пунктом 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міськради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною першою статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі - Регламент), встановлено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.
Відповідно до ч. 11 ст. 37 Регламенту проекти рішень про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, а також про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам та юридичним особам можуть подаватись і голосуватись як одне загальне рішення, в якому кожен пункт може обговорюватись окремо.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 (далі - Порядок №241/2463), передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку № 241/2463).
Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об'єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку № 241/2463).
Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 Порядку № 241/2463 у разі передачі земельної ділянки у власність чи користування за рахунок частини сформованої земельної ділянки із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва ініціатором поділу такої земельної ділянки виступає Департамент земельних ресурсів або зацікавлена особа. Така ініціатива з боку Департаменту земельних ресурсів реалізується шляхом інформування Київської міської ради про необхідність поділу земельної ділянки.
Отже, з наведених норм слідує, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.
Тобто Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності замість Київської міської ради.
Крім того, Земельний кодекс України не пов'язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16, від 14.01.2019 у справі № 826/8870/16, від 16.07.2019 у справі № 826/8843/16, від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16.
Окрім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявниці листа про розгляд її клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Таким чином, оскільки Київською міською радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду її клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд захистити її порушені права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом зобов'язання відповідача розглянути на черговій (позачерговій) сесії Київської міської ради її клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Оцінюючи позовні вимоги в цій частині, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Норму аналогічного змісту закріплено також у пункті 11 частини другої статті 245 КАС України.
Таким чином, з огляду на предмет спору та обставини справи, позовні вимоги щодо покладення на відповідача обов'язку розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок узгоджуються з повноваженнями суду при вирішенні справи по суті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення похідної позовної вимоги у спосіб зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для житлової забудови та прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території міста Києва.
Зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території міста Києва, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141).
Повний текст рішення складено 30.05.2022.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна