м. Вінниця
30 травня 2022 р. Справа № 120/3323/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю департаменту, що в свою чергу свідчить про порушення ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", а саме проведено розгляд заяви позивача без її особистої участі.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 18.04.2022 року розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.
Представник департаменту надав відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог, зауважує, що розгляд звернення позивача не потребував її участі з підстав того, що департамент охорони здоров'я у своїй роботі керується положенням про Департамент охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації від 30.07.2020 року Розпорядження № 486 голови Вінницької обласної адміністрації. Згідно якого до повноважень та компетенції департаменту не належить розгляд питань зазначених у заяві позивача, а саме перевищень повноважень посадовою особою комунального некомерційного підприємства "Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Жмеринської міської ради під час конфліктної ситуації, яка виникла 15.03.2022 року між позивачем та неповнолітньою особою, що мешкає в суміжному господарстві із позивачем.
Окремо зауважує, що з 12.03.2022 року по 31.05.2022 року на усій території України продовжено карантинні заходи відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19", а тому через запровадження карантину відбулися зміни в режимі приймання звернень громадян та роботи громадських приймалень.
Також наголошено, що у зв'язку із введенням на території країни воєнного стану та згідно наказу МОЗ України від 25.02.2022 року № 381 "Про приведення функціональної підсистеми медичного захисту у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період" у зв'язку з чим першочерговим завданням та ціллю департаменту є надання високоспеціалізованої медичної допомоги військовослужбовцям та населенню постраждалим від військової агресії Російської Федерації.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на 15.03.2022 року між позивачем та неповнолітньою особою, що мешкає в суміжному господарстві виникла конфліктна ситуація.
За наслідками якої, 16.03.2022 року позивач засобами електронного зв'язку подала колективну заяву про перевищення повноважень посадовою особою КНП "Жмеринський медичний центр" первинної медично-санітарної допомоги Жмеринської міської ради в умовах воєнного стану до: - директора КНП "Жмеринський медичний центр" первинної допомоги медично-санітарної допомоги Жмеринської міської ради; - директора департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації; - Президента України, голові ради Національної безпеки та оборони; - Прем'єр міністру України; - Голові Верховної ради України; копії для відома - Генеральному прокурору України; - Голові національної поліції України; - начальнику ГУНП у Вінницькій області; - копія для відома голові Вінницької обласної державної адміністрації; - копія для відома голові Вінницької обласної ради.
Згідно прохальної частини заяви, позивач просила:
- розпочати службове розслідування та видати наказ по факту здійснення неправомірних дій медичною сестрою КНП "Жмеринського медичного центру" первинної медично-санітарної допомоги Жмеринської міської ради, що здійсненні медсестрою станом на 15.03.2022 року;
- встановити на яких підставах в умовах воєнного часу медична сестра КНП "Жмеринського медичного центру" первинної медично-санітарної допомоги Жмеринської міської ради ОСОБА_2 , пішла здійснювати інші повноваження, чим ті, що прописані їй посадовими обов'язками;
- директору департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації Задорожній О.І., доручити провести моніторинг роботи медичної сестри КНП "Жмеринського медичного центру" первинної медично-санітарної допомоги Жмеринської міської ради Плясецької Л.В., в с. Мала Жмеринка, та надати від імені департаменту певний висновок щодо доцільності утримання такої медичної сестри в умовах воєнного стану в с. Мала Жмеринка;
- розгляд даного звернення здійснити виключно в нашій особисті присутності із урахувань ст. 19 ЗУ "Звернення громадян".
За результатом розгляду заяви позивача, департаментом прийнято 23.03.2022 року рішення № 05-Р222-389, яку було направлено на адресу позивача листом.
Вважаючи, що департаментом під час перевірки та розгляду заяви позивача від 16.03.2022 року вчинено протиправну бездіяльність, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що громадянин, який звернувся із заявою до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи організації має право, зокрема бути належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду його скарги, бути присутнім на її розгляді. При цьому, орган, уповноважений розглядати подану скаргу, зобов'язаний запрошувати громадянина, який подав скаргу, на його прохання, на засідання з розгляду скарги, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як свідчить зміст листа від 05-Р-222-389 від 23.03.2022 року Департаментом охорони здоров'я розглянуто заяву позивача від 16.03.2022 року та надано обґрунтовану відповідь про те, що: "відповідно до норм МОЗ України від 19.03.2018 року № 504 "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" робота медичних працівників передбачає їх знаходження не лише в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, а також за місцем перебування пацієнта (вдома/інше місце).
Разом з тим, 15.03.2022 року комісією у складі працівників соціальної служби та медичного працівника-фельдшера ОСОБА_3 , проводилось відвідування особи з інвалідністю та сім'ї, що знаходиться в складних життєвих обставинах. В момент відвідування комісією з'явився озброєний наряд поліції викликаний заявницею. З матір'ю дітей проведено профілактичну бесіду щодо уникнення будь-яких конфліктів в т.ч. із залученням дітей".
Вказана відповідь надіслана на адресу позивача.
Таким чином, заява позивача розглянута в межах повноважень відповідача та надано детальну письмову відповідь на таку заяву, а тому розгляд даного звернення не потребує повторного розгляду з обов'язковою участю позивача.
Разом з тим, зі змісту звернення позивача слідує, що така просила запросити її на засідання з розгляду заяви. При цьому, відповідачем не надано доказів щодо запрошення ОСОБА_1 на розгляд її скарги.
Таким чином, суд констатує, що відповідачем порушено вимоги ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", оскільки на прохання позивача не запрошено її на розгляд скарги.
Надавши правову оцінку обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації щодо не запрошення ОСОБА_1 на розгляд її заяви від 16.03.2022 року.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.
При вирішенні вимог позивача про винесення окремої ухвали, суд враховує наступні приписи законодавства.
Підстави та порядок винесення судом окремих ухвал врегульовано ст. 249 КАС України.
Так, ч. 1 ст. 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч. 3 ст. 249 КАС України).
Згідно ч. 4 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Частиною 9 статті 249 КАС України передбачено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З викладеного слідує, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
Судом при розгляді даної справи не встановлено таких порушень законодавства, які є підставою для реагування шляхом винесення окремих ухвал, а позивачем доказів їх наявності також не надано.
Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється з урахуванням п.п. 9 п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" оскільки позивача звільнено від сплати такого.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 43770299) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації щодо не запрошення ОСОБА_1 на розгляд її заяви від 16.03.2022 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович