30 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26629/21
Провадження № 11-кп/4820/512/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021240000000205 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року, -
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року клопотання прокурора задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 по 22 липня 2022 року включно.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що продовжують існувати ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_6 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Стверджує, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки наявність ризиків незаконного тиску на потерпілих чи свідків, можливості знищення доказів у провадженні стороною обвинувачення не доведено. Крім того, стверджує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою позбавив можливості його підзахисного забезпечувати сім'ю та отримувати належне медичне лікування.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечує проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд обґрунтовано виходив з того, що з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку інкримінованого йому злочину, наявність ризиків, на підставі яких йому обрано запобіжний захід, не відпала.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд врахував обставини провадження, оцінив особу ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий, є уродженцем та жителем іншої області, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, ухилятись від суду, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, обґрунтовано прийняв рішення про продовження строків тримання під вартою останньому до 22 липня 2022 року.
Підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Одеса та позбавлений можливості забезпечувати свою сім'ю не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного йому запобіжного заходу, оскільки такі враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, є безпідставними, оскільки їх наявність у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених слідчим у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.
Самі по собі твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що в нього відсутній намір переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші злочини, не спростовує встановлених судом обставин і висновків, та не дає підстав вважати, що обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства належним чином забезпечить його процесуальну поведінку, усуне ризики встановлені ст. 177 КПК України.
Посилання апеляційної скарги на те, що судом та прокурором не обґрунтовано неможливість обрання менш суворого запобіжного заходу, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються змістом самого клопотання та оскаржуваної ухвали.
Так, колегією суддів під час апеляційного перегляду ухвали суду було досліджено обставини справи, та не встановлено підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Твердження захисника про відсутність можливості в його підзахисного отримати належне лікування в умовах тримання під вартою є безпідставними, оскільки це не є беззаперечною підставою для обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Згідно з п. 2.5 Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Відповідно до п. 2.7 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи вищевказані норми закону, особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах слідчих ізоляторів.
Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи під вартою, не позбавлений можливості у будь-який час звернутися до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою до 22 липня 2022 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3