Справа № 602/608/17Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В.
Провадження № 22-ц/817/261/22 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
24 травня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Гірський Б.О.
Суддів - Бершадська Г. В., Хома М. В.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 602/608/17 за апеляційною скаргою Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року, постановлену суддею Радосюком А.В., в справі за заявою ОСОБА_1 про відновлення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 , -
В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що 19.02.2021 року заступником начальника відділу Збаразького міжрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.08.2017 року і до досягнення дітьми повноліття, у зв'язку із смертю стягувача, як є її дочкою.
Оскільки неповнолітні діти на даний час діти проживають разом із нею, їх бабусею та перебувають на її утриманні, просила зобов'язати Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження №55337040 та замінити сторону виконавчого провадження, вказавши стягувачем (одержувачем) аліментів її - ОСОБА_1 .
Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження №55337040 з примусового виконання рішення Лановецького районного суду Тернопільської області на підставі виконавчого листа №602/608/17, виданого 04.12.2017 року Лановецьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.08.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Лановецького районного суду Тернопільської області на підставі виконавчого листа №602/608/17, виданого 04.12.2017 року Лановецьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.08.2017 року і до досягнення дітьми повноліття, вказавши стягувачем ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що заінтересована сторона із заявою про заміну сторони виконавчого провадження до державного виконавця не зверталась, тому на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державному виконавцю не могло бути відомо про правонаступників у даному виконавчому провадженні.
Вказує, що згідно постанови ВП ВС від 03.11.2020 року у справі №916/617/17, на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Звертає увагу, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження. У разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку та у разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 03.11.2020 року у справі №916/617/17.
ОСОБА_1 із вимогою про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не зверталась.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що згідно норм статті 179 СК України аліменти, одержані на утримання дитини, є власністю дитини.
Вказує, що статтею 18 ЦПК України визначено обов'язковість судового рішення.
Наголошує, що правонаступництво сторін у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові ВС від 24.07.2019 року у справі №686/5377/18.
Проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що базується лише на формальних міркуваннях апелянта, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Федун М.І. апеляційну скаргу в її межах підтримала, посилаючись, на доводи викладені в ній.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 апеляційної скарги не визнала, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 12.09.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.08.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
На виконання вказаного рішення 04.12.2017 року Лановецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №602/608/17 (а.с.64).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 (стягувач за вказаним виконавчим листом), що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 02.02.2021 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.6).
19.02.2021 року, заступником начальника відділу Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Федун М.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.65).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.10.1984 року, батьками ОСОБА_9 є ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с.7).
Згідно копії наказу начальника Служби у справах дітей Кременецької районної державної адміністрації №02-од від 16 лютого 2021 року «Про тимчасове влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_11 », вирішено тимчасово влаштувати дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в родину їх баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 (а.с.17).
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частинами першою, другою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною п'ятою вказаної статті передбачено можливість застосування положень цієї статті також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Аналіз змісту вказаної частини дає підстави вважати про можливість проведення заміни стягувача і після закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (підпункт 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
З огляду на викладені норми Закону правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов'язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв'язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.
Звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 фактично просила замінити стягувача у виконавчому листі про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у зв'язку із смертю їх одержувача (її доньки) - ОСОБА_8 .
Згідно із статтею 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України визначено обов'язковість судового рішення.
У контексті положень статей 129, 129-1 Конституції України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основополо жних свобод, статей 2, 18 ЦПК України виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі.
У пункті 40 рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Європейський суд з прав людини зазначав, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
За змістом статті 179 СК України аліменти можуть виплачуватися на ім'я батьків або інших законних представників дитини, які розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Визначене частиною п'ятою статті 442 ЦПК України право особи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником передбачає право замінити стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження).
Таким чином, вказавши стягувачем аліментів ОСОБА_1 , суд першої інстанції фактично провів заміну стягувача у виконавчому документі (листі), що узгоджується із змістом вищезазначеної норми закону.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно зобов'язав Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження.
Згідно із частиною другою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця не зверталась, постанову виконавця про закінчення виконавчого провадження не оскаржувала, така є чинною та в установленому законом порядку не скасована, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині зобов'язання відновлення виконавчого провадження.
Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання відновити виконавче провадження підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в іншій частині судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) - задовольнити частково.
Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року в частині зобов'язання відновити виконавче провадження скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження №55337040 з примусового виконання рішення Лановецького районного суду Тернопільської області на підставі виконавчого листа №602/608/17, виданого 04.12.2017 року Лановецьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08.08.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 травня 2022 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Бершадська Г.В.