Справа № 463/1997/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/283/22 Доповідач: ОСОБА_2
26 травня 2022 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючої - судді - ОСОБА_2 ,
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
за участю учасників судового провадження:
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7
встановила:
ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2022 року задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його проживання у підрозділі, віддаленому від військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- за першою вимогою прибувати до слідчих групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, в т.ч. до слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , прокурорів групи прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з Львівської області без дозволу уповноважених слідчого, прокурора чи суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить починаючи з 28.03.2022 року до 25.05.2022 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 та командира військової частини НОМЕР_1 .
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя, зокрема, вказав, що на виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України. Оцінюючи наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважав, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що покликання прокурора про вплив підозрюваного на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, на думку суду, не може погіршувати становище підозрюваного та вважатися ризиком, наявним в його діях в розумінні положень ст.177 КПК України. Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя виходив з того, що останній підозрюється у вчиненні військового кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. В його діях наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Більше того, вказаний вид запобіжного заходу не є найжорсткішим згідно положень КПК України та такий, на думку суду, є співмірним із тяжкістю та суттю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_7 . Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 захисник підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу про застосування згідно ст.179 КПК України запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В апеляційній скарзі зазначає, що слідчий суддя фактично вигадав положення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді арешту «у підрозділі», «заборонивши йому (підозрюваному) залишати житло за місцем його проживання у підрозділі (тобто всупереч проголошеного cm. 6 Конституції України принципу поділу державної влади фактично створив нову норму про запобіжний захід у вигляді арешту з проживанням у підрозділі, а не житлі), віддаленому від військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час» (тобто не по місцю фактичного знаходження житла за домашньою адресою: АДРЕСА_2 , а у «підрозділі», який не є «домашнім житлом», до того ж, за невідомою адресою).
Апелянт вказує, що зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали слідчого судді (є повною копією резолютивної частини клопотання слідчого, який й орієнтував слідчого суддю на ухвалення незаконного рішення) незрозуміло чи адреса: АДРЕСА_1 стосується дислокації військової частини НОМЕР_1 , чи «підрозділу, віддаленого від військової частини» (загальновідомо, що військова частина НОМЕР_1 розташована у АДРЕСА_3 , а за адресою: АДРЕСА_4 ).
Звертає увагу, що під час судового розгляду прокурор зазначив, що у клопотанні про застосування запобіжного заходу хибно вказана адреса, за якою слід обрати відповідний запобіжний захід, і одночасно просив суд змінити її на фактичне місце проживання ОСОБА_7 за відповідною домашньою адресою у м. Львові, що об'єктивно підтверджується записом судового засідання.
Наголошує, що сторона захисту не заперечує застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому зазначає, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам (не містить жодного обґрунтування), зокрема, передбаченого ст.179 КПК України (яка б, на глибоке переконання сторони захисту, достатньою мірою гарантувала б виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків).
Вважає, що існує сукупність відповідних даних, які об'єктивно свідчать про безумовну можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підкреслює, що ОСОБА_7 проходить дійсну військову службу на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення радіороти батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення, яка передбачає цілодобове несення служби в умовах військового стану, виконання інших службових завдань поза межами «підрозділу, віддаленого від військової частини». У судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що постійно проживає разом з дружиною і донькою у належному їм на праві приватної власності житлі - квартирі АДРЕСА_5 (у зв'язку з перебуванням на квартирному обліку для отримання житла зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 , в якій, як і решта безквартирних офіцерів, не проживав).
В судове засідання не з'явився прокурор, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З урахуванням наведеного та положень ч. 4 ст.405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі прокурора.
Заслухавши доповідача, виступ захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу подану захисником, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, з покладенням обов'язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні військового кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. В його діях наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Більше того, вказаний вид запобіжного заходу не є найжорсткішим згідно положень КПК України та такий, на думку суду, є співмірним із тяжкістю та суттю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_7 . Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді, щодо того, що запобігти ризикам, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, про що просить захисник в апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді свого підтвердження не знайшли.
Колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обрано за місцем проживання ОСОБА_7 у підрозділі, віддаленому від військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем відбуття служби, відтак доводи захисника з даного приводу є безпідставними.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2022 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4