Справа № 465/344/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/363/22 Доповідач: ОСОБА_2
27 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020140080001626 від 28.10.2020 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2022 року, задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 календарних днів, тобто до 16.06.2022 року включно. В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовлено.
Своє рішення суд мотивує тим, що ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками. Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст. 225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на ще недопитаних в судовому засіданні свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду. На даний час не допитані усі свідки у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить замінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування вимог передбачених в апеляційній скарзі покликається на те, що з даним запобіжним заходом не згідний. Зазначає, що прокурором не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує на те, що справа тривалий час розглядається, свідки в судове засідання тривалий час не з'являються не з його вини.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням тяжкості злочину, інкримінованому ОСОБА_8 та даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст. 225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на ще не допитаних в судовому засіданні свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду.
Так, судом першої інстанції в судовому засіданні 18.04.2022 допитаний свідок ОСОБА_9 , однак свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на даний час не допитані у даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на те, що ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на учасників кримінального провадження продовжують існувати і під час судового провадження, обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками колегії місцевого суду про те, що висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Крім цього, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи обвинуваченого, про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які встановлені ухвалами судді при обранні запобіжного заходу та подальшого продовження його строку, не зменшились.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4