Справа № 452/3613/21 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.
Провадження № 22-ц/811/3948/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:2
24 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
секретарка: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні представниці відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , позивачки ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області в складі судді Казана І.С. від 7 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Самбірської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, -
ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0.007га, яка розташована на АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014, кадастровий номер 4610900000:01:064:0029. Заборонено виконання будь-яких будівельних робіт (зведення фундаменту, стін, тощо) на земельній ділянці за адресою в АДРЕСА_1 , що на підставі Державного акта ЯГ №522047 належить ОСОБА_1 .
Вказану ухвалу суду оскаржила ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та незаконною, (неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки, а в результаті - неправильне визначення правовідносин), таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при вирішенні питання забезпечення позову суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність доказів на підтвердження вимог позивача; не пересвідчився у тому, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не з'ясував чи відповідає даний вид забезпечення предмету позову відповідно до роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року. Наголошує, що судом не встановлено чи є позивач тією особою, якій належить право вимоги, враховуючи те, що стороною позивача не надано суду підтверджуючих документів, що вона є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , як зазначено у позові. Міркування позивача щодо необхідності застосування обмежень не підкріплені жодними доказами, адже відсутні підтвердження факту незаконного будівництва. Твердження позивача про проведення будівництва капітальної споруди відповідачем ОСОБА_1 є лише припущеннями, які не відповідають дійсності. Насправді, відповідачем проводились роботи на своїй приватній ділянці щодо благоустрою території та приведення її до належного стану відповідно до домовленостей згідно укладеного протоколу про наміри укладення договору оренди земельної ділянки від 15.09.2021 року, копія додається. Накладення заборони виконання будь-яких будівельних робіт (зведення фундаменту, стін тощо) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що на підставі Державного акта ЯГ № 522047 належить ОСОБА_1 є безпідставним ще й з огляду на те, що виконання зазначених робіт неможливе в силу закону. Адже, згідно рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області № 103 від 14.04.2020 року «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди» надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди приватному підприємцю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, що знаходиться у його приватній власності, біля зовнішньої, без отворів стіни будівлі, яка відповідає вимогам будівельних норм до протипожежних стін, площею 26 м.кв. після виконання вимог щодо виготовлення паспорта прив'язки тимчасової споруди та погодження його з уповноваженим підрозділом Національної поліції, у відділі охорони історичних пам'яток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, відділі містобудування та архітектури виконавчого комітету Самбірської міської ради. Також, вказує на відсутність доказів ймовірного відчуження майна ОСОБА_1 . Наголошує, що судом першої інстанції не враховано інтересів відповідача та не забезпечено збалансованості сторін. Адже, судом не вирішувалось питання щодо забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача на підтримання апеляційної скарги, позивачки та її представника в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних пояснень учасників справи в суді апеляційної інстанції - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.153 ЦПК України, постанову Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. та задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, виходив з того, що позивач свою вимогу мотивує виходячи з міркувань, що відповідачем1 надано відповідачу2 у власність земельну ділянку, де заплановане будівництво вже із підготовленим фундаментом на площі 60м.кв., що є порушенням державних будівельних норм та не відповідає будівництву кіоску; спірна земельна ділянка надана із порушенням норм Земельного Закону. Суд вважав, що заява про забезпечення позову є підставною і такою, що підлягає частковому задоволенню про накладення арешту на спірну земельну ділянку та про заборону провадити виконання будівельних робіт на ній, оскільки за представленою позивачем інформацією вбачається, що відповідач володіє таким спірним документом на землю від 2008 року, а виконавчим комітетом 14.04.2020р. №103 прийнято Рішення «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди». У частині заборони розміщення тимчасової споруди без паспорта прив'язки тимчасової споруди та відповідних погоджень, то у цьому питанні із забезпечення позову не може бути заява задоволена, бо наведене є по суті спірним у цивільній справі та не є видом забезпечення позову, а підлягатиме дослідженню під час розгляду спору між сторонами.
Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги вважає, що судом при постановленні такої ухвали не дотримано вимог закону, обставини ж які суд вважав встановленими - не доведені.
Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливитивиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіянихкримінальним правопорушенням.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), дотаких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або маютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:
-між сторонами дійсно виник спір та
-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
-з'ясувати обсяг позовних вимог,
-дані про особу відповідача, а також
-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз'яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, - вважає, що підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у суду першої інстанції не було.
Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, ОСОБА_3 звернулася в суду з позовом до Самбірської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 ,в якому просила:
-визнати незаконним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014 від 14.09.2008 року, виданий ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,007га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Інших вимог позивачкою заявлено не було.
В обґрунтування позову вказувала, В обґрунтування заяви вказала, що вона є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться в будинку по АДРЕСА_1 . Цей будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (австрійська забудова). Поруч, з даною будівлею, за адресою: АДРЕСА_1 , Самбірська міська рада передала у приватну власність, ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 0,007га для обслуговування кіоску на якій розпочато будівництво без дозвільних документів з порушенням державних будівельних норм. На даний час виконано повністю роботи по влаштуванню фундаменту під будівництво капітальної будівлі, орієнтовною площею 60 кв.м, що жодним чином не відповідає площі кіоску. Влаштований фундамент прилягає до стіни житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і зведення стін призведе не лише до зменшення освітлення приміщень, але і до руйнування самої будівлі, яка є пам'яткою архітектури. Тобто, ОСОБА_1 зводить споруду, грубо порушуючи вимоги санітарних та державних будівельних норм щодо мінімально допустимих відстаней між житловим будинком та іншими спорудами, повністю заступає вікна житлового будинку.
Крім цього, 28.09.2021 ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову, у якій просила:
-накласти арешт на земельну ділянку площею 0.007га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014, кадастровий номер 4610900000:01:064:0029;
-заборонити виконання будь-яких будівельних робіт (зведення фундаменту, стін, тощо) на земельній ділянці площею 0,007 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014, кадастровий номер 4610900000:01:064:0029;
-заборонити розміщення тимчасової споруди площею понад 26 кв.м., а також тимчасової споруди площею 26.кв.м. без паспорта прив'язки тимчасової споруди та погоджень його з уповноваженим підрозділом Національної поліції, у відділі охорони історичних пам'яток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Самбірської міської ради на земельній ділянці площею 0,007 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014, кадастровий номер 4610900000:01:064:0029.
В обґрунтування заяви вказала, що вона є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться в будинку по АДРЕСА_1 . Цей будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (австрійська забудова). Поруч, з даною будівлею, за адресою: АДРЕСА_1 , Самбірська міська рада передала у приватну власність, ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 0,007га для обслуговування кіоску на якій розпочато будівництво без дозвільних документів з порушенням державних будівельних норм. На даний час виконано повністю роботи по влаштуванню фундаменту під будівництво капітальної будівлі, орієнтовною площею 60 кв.м, що жодним чином не відповідає площі кіоску. Влаштований фундамент прилягає до стіни житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і зведення стін призведе не лише до зменшення освітлення приміщень, але і до руйнування самої будівлі, яка є пам'яткою архітектури. Тобто, ОСОБА_1 зводить споруду, грубо порушуючи вимоги санітарних та державних будівельних норм щодо мінімально допустимих відстаней між житловим будинком та іншими спорудами, повністю заступає вікна житлового будинку. Вказує, що на вимогу працівників поліції, надати необхідні дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт, будівельниками надано пояснення, що такі роботи виконуються на підставі рішення виконавчого комітету Симбірської міської ради від 14 квітня 2020р. за №103 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди». Але, даним рішенням не надано дозвіл на будівництво, а лише: «на розміщення тимчасової споруди приватному підприємцю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що знаходиться у його приватній власності, біля зовнішньої, без отворів, стіни будівлі, яка відповідає вимогам будівельних норм до протнпожежних стін, площею 26 м.кв. на термін до 03.03.2025р.. при умові, що ОСОБА_1 буде виготовлено паспорт прив'язки тимчасової споруди та погоджено ного з уповноваженим підрозділом Національної поліції у відділі охорони історичних памяток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, відділі містобудування та архітектури виконавчого комітету Самбірськоїміської ради». За даних обставин має місце факт проведення забудови без одержаного дозволу та належно затвердженого проекту, а також з істотними порушеннями будівельних норм і правил на земельній ділянці, яка неправомірно передана у приватну власність ОСОБА_1 . Окрім цього, як їй стало відомо, ОСОБА_1 , має намір продати дану земельну ділянку і у зв'язку з цим 23, 24 вересня проводились роботи з благоустрою, що можуть підтвердити працівники Самбірського РВП ГУ НП. Також, звертає увагу, що 24.09.2021р. в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за №12021142290000406 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України, щодо самовільного будівництва на земельній ділянці в АДРЕСА_1 .
На думку колегії суддів заходи забезпечення, про вжиття яких просила позивачка не стосуються предмету спору та не можуть вплинути на виконання майбутнього рішення суду про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачамиСамбірською міською радою Львівської області, ОСОБА_1 виник спір, що стосується дійсності та законності видання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014 від 14.09.2008 року, виданий ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,007га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, як вбачається із матеріалів справи (Державний акт на право власності на земельну ділянку а.с. 40) та вказує сама позивачка, - вказаний об'єкт нерухомого майна на даний час належить ФОП ОСОБА_1 , який як відповідач (співвідповідач), тобто сторона у спорі, що повинна відповідати за вимогами, не залучений та слід вважати, на думку позивача, даний спір такої прямо не стосується, оскільки позивач вказану особу не зазначив як відповідача.
Також, як вказано вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання у спорі із залученим відповідачем, відповідачами.
Єдиною позовною вимогою як вказано вище позивачкою заявлено: визнати незаконним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №522047, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:06:442:00014 від 14.09.2008 року, виданий ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,007га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та виконання можливого рішення суду про задоволення позову жодним чином не стосуватиметься дій, про які вказано у заяві про забезпечення позову та навіть можливі такі дії жодним чином не впливатимуть на виконання рішення в частині заявлених вимог, додатково до яких інших вимог, які б вказували на необхідність вжиття заявлених заходів забезпечення позивачем заявлено не було.
Тобто, виконання можливого рішення суду про задоволення позову, - не залежатиме від відчуження чи вчинення будь-яких дій щодо об'єкту майна, про який йшлося чи будь-яких дій на спірній ділянці та можливе рішення суду про визнання незаконним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку може бути виконане незалежно від дій, про заборону вчинення яких просить позивач та фактично буде виконане із набранням рішенням законної сили.
Вимог про витребування у відповідача нерухомого майна позивачем не заявлено, як і будь-яких інших, що могли б стосуватися як самої ділянки; будь-якого майна на ділянці; вчинення певних дій, бездіяльності на такій.
Зважаючи на вказане колегія суддів вважає, що заходи забезпечення, про вжиття яких просила позивач не слід вважати співмірними позовним вимогам та такими, що вплинуть на можливість виконання можливого рішення про задоволення позову чи утруднення його виконання, а навпаки такими, що безпідставно обмежують права та інтереси особи, що формально, також, не залучена до участі у розгляді справи, фактично не відповідача у спорі.
Зважаючи на вказане у суду першої інстанції підстав для задоволення поданої заяви та вжиття заходів забезпечення позову, які вжиті судом - не було, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні такої, чим слід апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 31 травня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра