Постанова від 25.05.2022 по справі 5021/2509/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 5021/2509/2011(920/548/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

Ільєнок Б.П. (ордер від 24.05.2022)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

на рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021

у справі

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення 4 121 345,34 грн адміністративно-господарських санкцій та пені,

в межах справи № 5021/2509/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром",-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 відкрито провадження у справі №5021/2509/2011 за заявою ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 введено процедуру санації боржника ПАТ «Сумихімпром»

2. В межах справи № 5021/2509/2011 Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовною заявою, відповідно до якої просило суд стягнути з ПАТ «Сумихімпром» 4121245 грн 34 коп., з яких: 4120521 грн 24 коп. адміністративно-господарські санкції та 824 грн 10 коп. пеня.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.09.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумихімпром на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 4120521 грн. 24 коп. адміністративно-господарських санкцій, 61807 грн. 83 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2021 у справі № 5021/2509/2011(920/548/21).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу про скасування вищезазначених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

6.1. Наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права, а саме ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо обов'язку працевлаштування осіб з інвалідністю, у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 920/274/18 та від 09.06.2021 у справі № 920/474/20.

Відзиви

7. Від Фонду соціального захисту інвалідів надійшов відзив у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

9. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

10.1. У травні 2021 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд, позивач) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ «Сумихімпром» про стягнення 4121345,34 грн., у тому числі: 4120521,24 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2020 році відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон), зокрема: за недотримання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу із зайняття інвалідами 31 робочого місця; 824,10 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

10.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем встановленого ч. 1 ст. 19 Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2020 рік: 31 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача не зайнято інвалідами, у зв'язку з чим відповідно до ст. 20 зазначеного Закону відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити передбачені за таке порушення адміністративно-господарські санкції в розмірі 4120521,24 грн., а також пеню за порушення термінів сплати цих санкцій в сумі 824,10 грн. за період з 16.04.2021 по 16.04.2021.

10.3. У 2020 році на ПАТ «Сумихімпром» було створено 168 робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджено штатним розписом керівників, спеціалістів, службовців та робітників ПАТ «Сумихімпром» для працевлаштування інвалідів.

10.4. Згідно наданого відповідачем звіту форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" в період січня-грудня 2020 року, відповідач звітував перед центром зайнятості щодо наявності у нього 21 вакансії для працевлаштування на посади "діловод 0,5 шт.од." - 1 вакансія, "підсобний робітник 0,5 шт.од." - 10 вакансій та "прибиральник службових приміщень 0,5 шт.од." - 10 вакансій.

10.5. Також з метою отримання допомоги в направленні для працевлаштування до ПАТ «Сумихімпром» інвалідів останнім направлено листи до Зарічної МСЕК, Сумського міжрайонного МСЕК, Обласної МСЕК, Ковпаківської МСЕК, Сумського обласного громадського об'єднання «Координаційна рада громадських організацій інвалідів Сумської області».

11. Частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно частини першої цієї статті, вважається працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

12. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

13. Відтак, виконанням нормативу робочих місць в розумінні статті 19 цього Закону вважається саме працевлаштування підприємством інвалідів, а не лише створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію інвалідів на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов'язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування. Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №819/537/16.

14. У силу частини 1 статті 56 КЗпП України неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється виключно за угодою сторін при прийнятті на роботу або під час виконання працевлаштованим працівником трудових обов'язків.

15. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно наданого відповідачем звіту форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" в період січня-грудня 2020 року, відповідач звітував перед центром зайнятості щодо наявності у нього 21 вакансії для працевлаштування на посади "діловод 0,5 шт.од." - 1 вакансія, "підсобний робітник 0,5 шт.од." - 10 вакансій та "прибиральник службових приміщень 0,5 шт.од." - 10 вакансій.

16. З урахуванням того, що працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю є за своєю сутністю створення робочих місць у кількості, визначеній згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" і для вказаних осіб таке місце роботи є основним, створення відповідачем вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю на посади з окладом 0,5 шт.од. є свідченням того, що така пропозиція відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає гарантіям щодо працевлаштування інвалідів на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України) і вказане свідчить, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.

17. Наведене є свідченням правильності висновку, що викладений в оскаржуваних судових рішеннях про те, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки виконання нормативу робочих місць в розумінні ст. 19 Закону вважається саме працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, а не лише формальне створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію інвалідів на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов'язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування.

18. З урахуванням вказаного, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права, а саме ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо обов'язку працевлаштування осіб з інвалідністю, у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 920/274/18 та від 09.06.2021 у справі № 920/474/20.

19. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

20. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях правильно застосували положення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

21. За таких обставин на підставі ст. 309 ГПК України, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 - залишенню без змін.

22. Оскільки за наслідками касаційного розгляду суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 по справі №5021/2509/2011(920/548/21) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков