ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
31.05.2022Справа № 910/2287/22
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпереробка»
до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс»
про стягнення 72 428, 20 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» (далі - відповідач) про стягнення 72 428, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2020 року сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб «Volvo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Citroen», реєстраційний номер НОМЕР_2 водієм якого зокрема скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/0189584, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування завданої унаслідок ДТП шкоди покладається на відповідача. Оскільки відповідач не відшкодував завдану позивачу шкоду у повному обсязі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» звернулось до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» позовна заява не відповідала вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2022 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Означену ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2022 було надіслано на адресу позивача, що зазначена у позовній заяві, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 94-А.
Проте поштове відправлення з трек-номером № 0105492061367, яким направлено позивачу ухвалу суду господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/2287/22 Товариству з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» вручено не було під час доставки 25.03.2022 року та повернулось до суду за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2022 позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що частинами 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
За таких обставин, останнім днем строку для подання на адресу суду заяви про усунення недоліків позовної заяви є 04.04.2022 року.
Проте, у встановлений ухвалою суду строк Товариством з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» не подано заяву про усунення недоліків.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частин 6, 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на те, що заявником не усунуто недоліків позовної заяви у визначений судом строк, суд, керуючись частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність повернення даної позовної заяви з додатками.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» вважати неподаною та повернути заявникові.
2. Звернути увагу заявника, що згідно з положеннями частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України
Суддя В.С. Ломака