ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2022Справа № 910/16357/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30"
про визнання недійсним рішення правління, скасування реєстраційних дій та стягнення 197968,20 грн.
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_1, особисто,
від відповідача: Вербицький Я.В., адвокат,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Бажана 30", оформлене протоколом від 11.10.2018 № 2018/10-11 та скасування реєстраційних дій, проведених за цим протоколом; стягнення невиплаченої заробітної плати з розрахунку мінімальної заробітної плати за період трудових стосунків з 07.07.2016 по 05.03.2018 у розмірі 55446 грн., невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період трудових стосунків з 06.03.2018 по 12.10.2018 у розмірі 97522,20 грн., середнього заробітного за час вимушеного прогулу по день фактичного розрахунку, обов'язкової вихідної допомоги в розмірі 45000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
29.10.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Разом із цим, судом під час дослідження доказів на стадії розгляду справи по суті встановлено, що до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270 грн.
Як слідує зі змісту пред'явлених позовних вимог, позивач просив: визнати недійсним рішення правління ОСББ "Бажана 30", оформлене протоколом від 11.10.2018 № 2018/10-11 та скасувати реєстраційні дії, проведені за цим протоколом; стягнути невиплачену заробітну плату з розрахунку мінімальної заробітної плати за період трудових стосунків з 07.07.2016 по 05.03.2018 у розмірі 55446 грн., невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період трудових стосунків з 06.03.2018 по 12.10.2018 у розмірі 97522,20 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного розрахунку, обов'язкову вихідну допомогу в розмірі 45000 грн.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за пред'явлення позовної вимоги про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Бажана 30", оформлене протоколом від 11.10.2018 № 2018/10-11 та скасування реєстраційних дій судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2270 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Вказаний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Крім того, згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати, не поширюється на вимоги позивача про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
До фонду додаткової заробітної плати, зокрема, відносяться оплата за невідпрацьований час, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством. (п. 2.2.12. Інструкції № 114/8713).
Відтак, грошова компенсація за невикористану відпустку входить до складу фонду оплати праці, а тому при пред'явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, за пред'явлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного розрахунку та обов'язкової вихідної допомоги в розмірі 45000 грн. судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2270 грн.
Отже, позивачу необхідно надати до матеріалів справи докази сплати судового збору в сумі 4540 грн. за пред'явлені вимоги немайнового та майнового характеру.
Згідно із частиною 11 статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дана правова позиція щодо можливості застосування частини 11 статті 176 ГПК України на стадії розгляду справи по суті викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 910/5120/20.
Керуючись статтями 176, 233, 235 ГПК України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
ОСОБА_1 подати до Господарського суду міста Києва протягом 10 днів з дня підписання даної ухвали докази сплати судового збору в розмірі 4540 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 31.05.2022 року.
Суддя К.В. Полякова