вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5629/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" про ухвалення додаткового рішення від 06.12.2021 № 06-12/21-03 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр", м. Львів
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 17 682 000 грн. 00 коп. за договором від 09.02.2021 № 12с/05/53-142-01-21-01330
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідач: не з'явився.
Рішенням господарського суду від 30.11.2021 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" 17 682 000 грн. 00 коп. основного боргу, 265 230 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
У судовому засіданні 30.11.2021 під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів, представником позивача заявлено про надання встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку для подання доказів понесення судових витрат позивачем, у зв'язку із чим судом призначено розгляд заяви позивача у судовому засіданні на 21.12.2021.
10.12.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення від 06.12.2021 № 06-12/21-03, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на свою користь витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 1 346 150 грн. 00 коп. Надав докази на підтвердження поданої заяви.
20.12.2021 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 15.12.2021 № 12-07/3611, в яких зазначив, що:
- нормами законодавства не встановлено надання правничої допомоги та, відповідно, стягнення судових витрат, на підставі договору про співробітництво;
- докази обсягу наданих Адвокатським об'єднанням послуг та понесених позивачем витрат в рамках договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 у справі №904/5629/21 не надані. Докази обсягу виконаних адвокатом Кравцовим А.В. робіт та їх вартість не надані;
- заявлена позивачем сума витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 1 346 150 грн. є завищеною та не відповідає критеріям, визначеним статтями 124,129 ГПК України. Справа нескладна, обсяг документів незначний, позовна заява охоплює поставку за однією видатковою накладною по одному договору, матеріали за договором поставки не потребують значного часу для ознайомлення з документами та підготовкою позову, до стягнення заявлено лише основну суму боргу, без розрахунку;
- заява ТОВ "Екотест-Центр" з доказами понесених судових витрат відправлена 06.12.2021, тобто після закінчення встановленого п'ятиденного строку.
У судове засідання 21.12.2021 представники сторін не з'явилися.
Господарський суд вважає за можливе розглянути заяву позивача без участі представників сторін, оскільки про час та місце розгляду заяви останні повідомлені судом у засіданні 30.11.2021.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 244 ГПК України, у зв'язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у судовому засіданні 30.11.2021 під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів, представником позивача заявлено про надання встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку для подання доказів понесення судових витрат позивачем.
Після ухвалення судом рішення у даній справі позивачем подано до суду відповідну заяву та докази на її підтвердження.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, рішення у справі № 904/5629/21 ухвалено судом 30.11.2021, а заява позивача щодо розподілу витрат на правничу допомогу направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку 06.12.2021.
З огляду на викладене, позивачем в межах строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано документи в підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, що спростовує заперечення відповідача з цього приводу.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 між Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №03-06/21 (т. 1, а.с. 129-131).
Відповідно до п. 1.2 договору Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо виконання функцій представника та надання правової допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в будь-яких справах, що стосуються клієнта, а клієнт зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню винагороду за надання правової допомоги та компенсацію фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору.
Клієнт зобов'язаний згідно з угодою здійснити оплату правової допомоги Адвокатському об'єднанню та понесених Адвокатський об'єднанням витрат, пов'язаних з виконанням договору (п. 3.6 договору).
За надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити гонорар адвокатському об'єднанню в розмірі, погодженому сторонами та оформленому окремо письмовою угодою (п. 4.1 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 03.06.2022, якщо він не буде достроково припинений з ініціативи клієнта. Якщо клієнт письмово не попередив Адвокатське об'єднання про припинення договору, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк (п.п. 6.1, 6.2 договору).
22.10.2020 між Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об'єднання) та Кравцовим Андрієм Віталійовичем (адвокат) укладено договір про співробітництво №22-10/20 (т.1, а.с. 132-134).
Відповідно до даного договору, Адвокатське об'єднання за необхідності залучає адвоката до виконання укладених Адвокатським об'єднанням договорів про надання правової допомоги адвоката (п. 1.1 договору).
В порядку та на умовах, визначених цим договором Адвокатське об'єднання дає завдання - доручення адвокату здійснити представництво інтересів клієнта за договором про надання правової допомоги, згідно правової позиції, визначеної між Адвокатським об'єднанням та клієнтом (п. 1.2 договору).
За умовами п. 1.4 договору залучення адвоката до виконання конкретного договору про надання правової допомоги здійснюється шляхом оформлення ордеру, в якому вказано дату та номер договору про надання правової допомоги із клієнтом.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його виконання чи розірвання (п. 5.1 договору).
03.06.2021 між Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" (клієнт) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 (т. 2, а.с. 147-148).
Дана додаткова угода визначає перелік та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги у спорі про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39816173) на користь клієнта вартості поставленого товару по договору №12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021
З урахуванням складності справи, часом, який необхідно витратити, ціною позову та значенням справи для клієнта, перелік та вартість послуг складає: представництво у Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро) участь у судовому засіданні - 4 000,00грн. (ставка за годину/судодень 4000,00грн.).
Оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій сплачується протягом 3-х календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 (п. 3.1 угоди).
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 4.1 угоди).
Адвокатське об'єднання надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатським об'єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п. 4.2 угоди).
Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та діє протягом строку дії договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 і є невід'ємною частиною договору (п. 5.2 угоди).
09.07.2021 між Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" (клієнт) укладено додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 (т.2, а.с. 149-151).
Дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги у справі № 904/5629/21 по стягненню з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39688675) заборгованості за договором поставки №12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021 в розмірі 17 682 000,00 грн., 3% річних, індексу інфляції та пені за прострочення виконання зобов'язань, виражені у наданні консультацій, підготовці, складанні та направленні документів, підготовці, складанні, направленні заяв, клопотань, інших заяв по суті та з процесуальних питань, представництва інтересів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (п. 1.1 угоди).
Пунктом 2.1 додаткової угоди встановлено, що гонорар за надання правової допомоги у справі № 904/5629/21 визначається у фіксованому розмірі за надання з боку адвокатського об'єднання правової допомоги клієнту у господарському суді першої, апеляційної та касаційних інстанцій, а також, у вигляді винагороди за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху).
Вартість юридичних послуг (гонорару), враховуючи складність справи, ціну позову, час, який буде витрачений адвокатом на надання послуг, значенням справи для клієнта, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини, незалежно від обсягу послуг та часу витраченого адвокатським об'єднанням, є фіксованою та складає 442 050,00 грн., що включає, але не обмежуючись, консультації з вивченням документів, підготовка та направлення запитів, ведення переговорів, підготовка, складання та направлення будь-яких клопотань та заяв по справі № 904/5629/21, в т.ч. по суті позову; представництво у суді (п. 2.2 угоди).
Винагорода адвокатського об'єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі, предметом якої є стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39688675) заборгованості за договором поставки № 12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021 в розмірі 17 682 000,00 грн., є фіксованою та складає 884 100,00грн. і є складовою частиною гонорару адвокатського об'єднання (п. 2.3 угоди).
Пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно до пункту 2.2 додаткової угоди сплачується протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/5629/21 та підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021.
Оплата винагороди адвокатського об'єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі № 904/5629/21 відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди здійснюється протягом 10 календарних днів з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта суми заборгованості за рішенням (додатковим рішенням) Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5629/21 або за договором поставки № 12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021, який є предметом розгляду у зазначеній справі, з урахуванням суми цієї винагороди (п. 3.2 угоди).
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 4.1 угоди).
Адвокатське об'єднання надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатським об'єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п. 4.2 угоди).
Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та діє протягом строку дії договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 і є невід'ємною частиною договору (п. 5.2 угоди).
На виконання умов договору, адвокатським об'єднанням були надані послуги клієнту на загальну суму 1 346 150 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі:
- № 7 від 01.12.2021 на загальну суму 20 000,00грн. - представництво у Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро) з розгляду справи № 904/5629/21, участь у судових засіданнях 30.06.2021, 29.07.2021, 21.09.2021, 16.11.2021, 30.11.2021 - 4 000,00 грн. ставка за судодень (т.2, а.с. 152);
- № 8 від 01.12.2021 на загальну суму 1 326 150 грн., з яких:
- 442 050 грн. - вартість юридичних послуг (гонорару) по справі 904/5629/21, а саме: консультації з вивченням документів, підготовка, складання та направлення заяви №29-06/21 від 29.06.2021 про зміну предмета позову та одночасне збільшення позовних вимог; підготовка, складання та направлення заяви № 12-07/21 від 12.07.2021 про зміну предмета позову; підготовка, складання та направлення адвокатського запиту №12-07/21-04 від 12.07.2021, підготовка, складання та направлення клопотання №13-07/21-05 від 13.07.2021 про надання пояснень та додаткових доказів; ознайомлення 14.07.2021 з матеріалами справи №904/5629/21; підготовка, складання та направлення клопотання №26-07/21-01 від 26.07.2021 про надання пояснень та додаткових доказів; підготовка, складання та направлення клопотання №27-07/21-02 від 27.07.2021 про долучення додаткових доказів; підготовка, складання та направлення клопотання №28-07/21-02 від 28.07.2021 про долучення додаткових доказів; підготовка, складання та направлення клопотання №03-08/21-02 від 03.08.2021 про долучення додаткових доказів; підготовка, складання та направлення відповіді №17-09/21 від 17.09.2021 на відзив;
- 884 100,00грн. - винагорода за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) (т. 2, а.с. 155-156).
Клієнт здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 20 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1004 від 06.12.2021 (т.2, а.с. 154).
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: ордер про надання правової допомоги серії ЗП №095692 від 03.06.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кравцова А.В. серії ЗП 001577 від 28.02.2018 (т.1, а.с. 93, 136).
Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому виконавцем у межах додаткової угоди № 3 від 09.07.2021 до договору про надання правової допомоги від № 03-06/21 від 03.06.2021, на момент розгляду справи суду не надано. Втім, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач надав заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, вважає суму 1 346 150 грн. завищеною.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Господарський суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Господарський суд, розподіляючи витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому господарський суд погоджується з доводами відповідача, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи, оскільки фактично предметом спору, відповідно до заяви позивача про зміну предмету позову від 12.07.2021 № 12-07/21, є стягнення лише суми основного боргу за договором поставки, додаткових розрахунків, відповідно до вказаної заяви, адвокатом не здійснювалось.
Господарський суд повторно наголошує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (висновок Верховного Суду, викладений у справі №904/4507/18, постанова від 12.05.2020).
За таких обставин, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві; оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, незначний обсяг доказів у справі, заборгованість складається з суми однієї видаткової накладної; ціну позову, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму повністю, а зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 20 000 грн.
Повний текст цього рішення складений з урахуванням перебування судді Рудь І.А. на лікарняному з 24.12.2021 (в період терміну для складання повного тексту даного рішення), перебування справи у суді апеляційної інстанції у період з 30.12.2021 по 20.05.2022 та виникнення виключних обставин, пов'язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, а також продовження строку дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану".
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" про ухвалення додаткового рішення від 06.12.2021 № 06-12/21-03 задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 4, код ЄДРПОУ ВП 39688675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" (79034, м. Львів, вул. Кам'янецька, буд. 3, код ЄДРПОУ 37801182) 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
У решті вимог заяви відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 30.05.2022.
Суддя І.А. Рудь