23.05.2022 м.Дніпро Справа № 908/3213/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Коваль Л.А, Чередка А.Є.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фонду державного майна України на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.11.2021 (суддя Корсун В.Л.)
у справі № 908/3213/21
за позовом: ОСОБА_1 , с. Нижня Хортиця, Запорізький район, Запорізька область
до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", м. Запоріжжя, Запорізька область
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , м. Запоріжжя, Запорізька область
про визнання рішення загальних зборів недійсним, -
У провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходяться матеріали оскарження у справі № 908/3213/21 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.11.2021.
Розглядаючи апеляційну скаргу в межах заявлених скаржником доводів, виходячи з підстав апеляційного оскарження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що Фонд державного майна України в апеляційній скарзі зазначає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалене про права, інтереси та обов'язки скаржника, проте суд не залучив його до участі у справі.
Відповідно до ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Апеляційний суд наголошує, що вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18; ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №504/2457/15-ц.
Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зауважує, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2021 було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно АТ «ЗАлК» (ідентифікаційний код 00194122) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань відносно вказаної юридичної особи (у т.ч. щодо зміни членів виконавчого органу Підприємства, зокрема директора чи виконуючого його обов'язки) - до моменту скасування заходів забезпечення позову визначеного ст. 145 ГПК України.
В той же час, судом залишено поза увагою, що за даними реєстру корпоративних прав держави Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ «ЗАлК») є підприємством державного сектору економіки і контрольний пакет акцій підприємства у розмірі 68,01% акцій належить державі в особі Фонду державного майна України (далі Фонд).
Наказом Фонду від 27.03.2018 № 447 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» державний пакет акцій АТ «ЗАлК» у розмірі 68,0095% статутного капіталу товариства включено до переліку об'єктів, що підлягали до приватизації у 2018 році.
Наказом Фонду від 22.06.2018 № 859 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій АТ «ЗАлК».
Відповідно до п. 2 наказу Фонду від 27.12.2018 № 1637 продовжено приватизацію об'єктів малої приватизації, що підлягали приватизації в 2018 році та має бути продовжено в 2019 році відповідно до наказу Фонду від 27.03.2018 № 447.
Згідно з наказом Фонду від 28.12.2019 № 1574 включено до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році.
Згідно з наказом Фонду від 06.01.2021 № 5 включено до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єктами управління державної власності, серед іншого, є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Фонд державного майна України є одним із суб'єктів управління об'єктами державної власності, що визначено ч. 1 ст. 4 згаданого Закону.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо корпоративних прав держави: здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства; призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником АТ «ЗАлК» (ідентифікаційний код 00194122) є державний орган.
Таким чином, Фонд державного майна є органом управління вказаним підприємством.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення має бути прийнято більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.
В свою чергу, частиною 2 цієї статті визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства; затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них; обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
Як вже було зазначено, оскаржуваною ухвалою було заборонено державним реєстраторам будь-яких органів та іншим компетентним особам вносити зміни до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань відносно АТ «ЗАлК» (у т.ч. щодо зміни членів виконавчого органу Підприємства, зокрема директора чи виконуючого його обов'язки).
З огляду на вищевикладені обставини, зокрема приватизацію державного пакета акцій АТ «ЗАлК» та зважаючи на повноваження Фонду, який виступаючи від імені держави є суб'єктом спірних правовідносин, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував, що останньою зачіпаються інтереси держави та вирішується питання про права та обов'язки Фонду, який здійснює управління її корпоративним правами (контрольним пакетом акцій підприємства у розмірі 68,01%), шляхом заборони вчинення управлінських та інших дій, що входять до виключної компетенції загальних зборів, не залучивши при цьому Фонд до участі у справі.
Зі змісту Глави 4 Розділу 1 «Загальні положення» ГПК України вбачається, що до складу учасників судового процесу віднесено: учасників справи (сторони; треті особи; органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб); представників та інших учасників судового процесу (помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст).
За загальним правилом, визначеним ГПК України, деякі процесуальні дії, пов'язані з визначенням складу учасників судового процесу під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження можуть бути здійснені лише до закінчення підготовчого провадження, зокрема: залучення співвідповідача (ч. 1 ст. 48 ГПК України); заміна первісного відповідача належним відповідачем (ч. 2 ст. 48 ГПК України); вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 49 ГПК України); залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК України).
При цьому деякі з вказаних процесуальних дій можуть бути здійснені на іншій стадії розгляду справи - лише за наявності відповідних обумовлених ГПК України причин (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.01.2020 у справі № 910/114/19).
Порядок залучення судом до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, врегульовано ст. 50 ГПК України, зокрема ч. 2 якої визначено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі № 191/1169/16-а (2-а/191/7/17) вказав на необхідність залучення до участі у справі осіб, на чиї права, свободи, інтереси, обов'язки може вплинути/впливає рішення суду першої інстанції, якщо такі особи не були залучені судом.
Поряд з цим, усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема в постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14 визначено алгоритм дій суду в разі порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою не залученої до участі у справі особи, який полягає в наступному.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Одночасно ст. 281 ГПК України, яка визначає порядок ухвалення судових рішень судом апеляційної інстанції, чітко розмежоване, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд ухвалює постанову (ч. 1), натомість процедурні питання (до яких належить і питання залучення учасників справи) вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Отже, суд апеляційної інстанції насамперед має з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, обов'язки, інтереси скаржника, після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення зазначеної особи як третьої особи шляхом винесення відповідної ухвали.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 911/2635/17, від 03.04.2019 у справі № 909/68/18; постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112.
Виходячи з встановлених обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення, колегія суддів, з'ясувавши, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2021 вирішено питання щодо прав та інтересів держави, в особі Фонду державного майна України, вважає за необхідне залучити його до участі у справі № 908/3213/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Керуючись статтями 50, 232-235, 254, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Залучити Фонд державного майна України до участі у справі № 908/3213/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст ухвали складено 31.05.2022
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко