24.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9752/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Семенова О.П., довіреність №3632 від 15.12.2021 р., адвокат;
представник відповідача двічі у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судовго засідання повідомлений cудом належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 904/9752/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Сіті ЛТД",
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ СІТІ ЛТД" із позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості - будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 3Х, право власності на який зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ СІТІ ЛТД" та заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості - будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м, Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 3Х.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/9752/21 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 23.12.2021 року про вжиття заходів забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 року у справі №904/9752/21 скасувати і задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки заяві про забезпечення позову, не було досліджено докази, на підтвердження необхідності вжиття відповідних заходів, які були надані разом з позовною заявою.
На думку апелянта, незабезпечення позову може ускладнити або унеможливити поновлення прав та / або законних інтересів позивача у разі задоволення позову в межах одного судового провадження, оскільки для поновлення прав позивачу доведеться повторно звертатись до суду. Тому запропоновані позивачем заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на об'єкт нерухомості та заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості є співмірними з позовними вимогами, та такми, що не обмежують права відповідача у користуванні спірним майном.
У зв'язку з цим, вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви об'єкту фізкультурно-оздоровчого комплексу «Локомотив», розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок ЗХ.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року по справі №904/9752/21 про відмову у забезпеченні позову і вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 року у справі №904/9752/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022року розгляд апеляційної скарги апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 року у справі №904/9752/21 призначено в судове засідання на 11.05.2022 об 09:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2022року з метою дослідження наданих до позовної заяви доказів, витребувано з господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/9752/21 за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Сіті ЛТД", про витребування документів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт Сіті ЛТД", про судове засідання у справі, яке відбудеться 24.05.2022року на 09:00 годин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: проспект Дмитра Яворницького, будинок № 65, м.Дніпро, 49000 (зал судового засідання №207).
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2022року господарським судом Дніпропетровської області була надіслана справа № 904/9752/21.
В судовому засіданні 24.05.2022року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача у судове засідання ( 11.05.2022 року, 24.05.2022року) не з'явився, про час та місце проведення судовго засідання повідомлений cудом належним чином.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
24.05.2022 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 21.07.1999 № Н16/472 Державне підприємство «Придніпровська залізниця» придбала у колективного спортивно-технічного підприємства підводників «Дельфін-Альфа» об'єкт незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчий комплекс за адресою м. Дніпропетровськ вул. Яружна 15 а, до складу якого входить ФОК, гараж з майстернями, пірс, причальна стінка (а.с 54, 56 ).
Згідно п.3.1 Договору № НІ6/472 від 21.07.1999 Державному підприємству «Придніпровська залізниця» передана земельна ділянка 0,3223 га.
На підставі листа Державного підприємства «Придніпровська залізниця» від 22.07.1999 №475 та Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.09.1999 №1962 земельна ділянка площею 0,3223 га передана користування Державному підприємству «Придніпровська залізниця» ( а.с. 58-60).
04.07.2002 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та об'єднанням «Концерн «Гідромонтажспецбуд» був укладений договір № ПР/НКВ/37- 02/НЮ-954 щодо закінчення будівництвом деяких об'єктів ФОК, а саме: каналізаційної насосної станції, котельні, газопроводу середнього та низького тиску, інженерних мереж та опаленню (а.с. 62-75).
Наказом від 20.08.2002 №610/НКВ створена робоча комісія щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництво об'єкта. Актом робочої групи від 29.11.2002 року введенні в експлуатацію об'єкти: котельня (882010004454), газопровід середнього та низького тиску (8820301006059), каналізаційно-насосна станція 820100004455) та напірна каналізація (8820301006195) ( а.с. 73).
Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 09.02.2006 № 454р на звернення виробничого структурного підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Придніпровська залізниця» будівлям та спорудам фізкультурно-оздоровчого комплексу «Локомотив» присвоєна адреса вул. Набережна Перемоги, ЗХ , колишня адреса - вул. Яружна, 15а (а.с. 81).
Земельній ділянці площею 0,3223 га за адресою вул. Набережна Перемоги, ЗХ присвоєний номер оподаткування 69169009.
Відповідно до Закону України « Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» № 4442 від 23.02.2012, а також постанови КМУ від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» утворено ПАТ «Укрзалізниця». Засновником ПАТ « Укрзалізниця» є держава в особі КМУ.
З 01 грудня 2015 року розпочало фінансово-господарську діяльність ПАТ « Укразалізниця», яке згідно статуту та Закону є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно з п.п. 1. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ іізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком і було утворено ПАТ «Українська залізниця», статутний капітал якого сформовано шляхом внесення до нього, зокрема, майна підприємств, зазначених у додатку і, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
З передавального акту державного підприємства «Придніпровська залізниця» від 06.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України від 18.08.2015 року підтверджується вартість і склад активів та зобов'язань державного підприємства «Придніпровська залізниця», правонаступництво щодо яких після його реорганізації шляхом злиття перейшло до ПАТ « Укразалізниця».
Як вбачається із зведеного переліку майна державного підприємства Придніпровська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок ЗХ (пірс, інвентарний №1243741; причал, інвентарний №1243742: газопровід, інвентарний №6302002; напірна каналізація, інвентарний №6306513; котельня, інвентарний №7100131; каналізаційно-насосна станція, інвентарний №7100132; майстерня, інвентарний №67100140), були включені до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» ( л.с. 33, 41, 46-53).
Протоколом засідання Правління ПАТ « Укрзалізниця» від 01.03.2017 року № Ц-57/16 щодо реорганізації виробничих та струтурних підрозділів служб будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд, затверджена організаційна структура філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд».
Пунктом 26.5 протоколу вилучені зі складу регіональної філії «Придніпровська залізниця» виробничі підрозділи, що були підпорядковані структурному підрозділу «Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд».
Відповідно до п.1.16 наказу філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 20.06.2017 року, структурні підрозділи.., «Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ « Укрзалізниця» перетворено шляхом злиття у виробничій підрозділ «Дніпровське територіальне управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ « Укрзалізниця».
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" посилався на те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 283806099 від 10 листопада 2021 року, було зареєстровано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю “СПОРТ СІТІ ЛТД” на будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 3Х на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 528. 529, виданого 07.06.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В.; рішення єдиного засновника, серія та номер: 1, виданого 04.06.2021 ТОВ “СПОРТ СІТІ ЛТД”; рішення єдиного учасника, серія та номер: №04/06-1, виданого 04.06.2021 ТОВ “БЛІЦ-СЕРВІС”.
Оскільки позивач не здійснював відчуження належного йому майна, внаслідок чого звернувся до суду із позовом, то задля ефективного захисту свого порушеного права просив накласти арешт на спірне майно та заборонити здійснювати будь-якії дії щодо його перереєстрації.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач в своїй заяві не обґрунтував необхідність заборони здійснення вищезазначених реєстраційних дій, та суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачем не доведено, що майно на яке він просить накласти арешт може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Крім того, у заяві про забезпечення позову відсутні посилання позивача на письмові докази які підтверджують, що він є власником спірного об'єкта нерухомості.
Суд зазначив, що не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, а також інших недобросовісних дій, тощо.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
При цьому в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведену правову позицію викладено, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом спору є скасування державної реєстрації права власності за відповідачем на об'єкт нерухомості, який, як вважає позивач, належить позивачу на підставі наданих доказів.
При цьому, колегія суддів з метою вирішення спору, витребувала для огляду матеріали справи, в яких до позовної заяви позивачем долучені вищезазначені відповідні докази.
В даному випадку колегія суддів вважає безпідставними посилання суду на те, що у заяві про забезпечення позову відсутні посилання позивача на письмові докази, які підтверджують, що він є власником спірного об'єкта нерухомості, оскільки заява про забезпечення позову була подана позивачем разом з позовною заявою, до якої і були долучені всі відповідні докази і суд не мав перешкод у можливості дослідити їх безпосередньо у справі.
Проте, відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції не надав належної оцінки заявленим заходам забезпечення в контексті обставин саме цієї справи та не врахував доводи Позивача щодо підтвердження ризиків, спрямованих на неможливість ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Саме питання можливості ефективного захисту порушених прав позивача повинно було бути предметом дослідження суду першої інстанції, в той час як суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що наведені позивачем підстави та подані ним докази не є достатніми для вжиття обраного Позивачем заходу забезпечення позову, не навівши належного обґрунтування щодо неможливості забезпечення позову у цій справі у спосіб, який заявлено Позивачем, а також у чому полягає не дотримання у цьому випадку принципу збалансованості інтересів усіх учасників справи.
Колегія суддів вважає, що накладення арешту на спірне майно та заборона проведення реєстраційних дій щодо його відчуження, не порушує прав та інтересів відповідача, оскільки він не позбавлений права користування даним майном, і в той же час, сприятиме ефективному захисту прав позивача у разі визнання їх порушеними, оскільки не потребує повторного звернення до суду з позовом, у випадку, якщо внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, відповідач здійсне дії щодо відчуження спірного майна.
Означене свідчить про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, оскільки, господарський суд Дніпропетровської області неправильно застосуваві норми процесуального права, дав неналежну правову оцінку доказам, не з'ясував всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору, апеляційна скарга позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду першої інстанції - скасуванню з задоволенням заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.136,137, 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 904/9752/21- скасувати.
Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 23.12.2021 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості - будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 3Х, право власності на який зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ СІТІ ЛТД" та заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження об'єкта нерухомості - будівлі та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м, Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 3Х.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ч.3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.2022року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя С.Г. Антонік