25.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6301/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021р. у справі №904/6301/21
за позовом ОСОБА_2 , м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", м. Дніпро;
2. ОСОБА_3 , м. Дніпро;
3. ОСОБА_1 , м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 , м. Дніпро
про визнання недійсним договору, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій та витребування частки у статутному капіталі
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог - зміну предмету позову) просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" від 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн., підписаний від імені ОСОБА_3 як продавця та ОСОБА_1 як покупця;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Тетяною Максимівною 23.09.2020р. на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн., підписаний від імені ОСОБА_3 як продавця та ОСОБА_1 як покупця;
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", викладені у формі протоколів:
- протокол № 23/9 від 23.09.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_2 та призначення на посаду директора ОСОБА_1 ;
- протокол № 15/10 від 17.10.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_1 та призначення на посаду директора ОСОБА_5 ;
- протокол № 12/11 від 13.11.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_5 та призначення на посаду директора ОСОБА_1 ;
- скасувати реєстраційні дії щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь":
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 16:20:21, 1002241070005080476, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 09:10:21, 1002241070005080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.;
- виправлення помилок, 24.09.2020р. 16:29:12, 1002247770007080476, вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.;
- державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2020р. 09:56:35, 1002241070008080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_6 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.11.2020р. 09:16:23, 1002241070009080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_7 . Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
- витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн.
Позов мотивовано тим, що оспорюваний договір та акт приймання-передачі вчинені від імені позивача невідомою особою - ОСОБА_3 на підставі підробленої довіреності, внаслідок чого позивача було виведено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" та проведено реєстраційні дії по зміні директора, а саме звільнено ОСОБА_2 з посади директора та зареєстровано Статут відповідача-1 в новій редакції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021р. (повний текст складено - 03.12.2021р., суддя - Крижний О.М., м. Дніпро) у справі №904/6301/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" від 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн., підписаний від імені ОСОБА_3 як продавця та ОСОБА_1 як покупця. Визнано недійсним акт приймання передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Тетяною Максимівною 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800148,00 грн., підписаний від імені ОСОБА_3 як продавця та ОСОБА_1 як покупця. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", що оформлені наступними протоколами загальних зборів: протоколом №23/9 від 23.09.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 ; протоколом №15/10 від 17.10.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_5 ; протоколом №12/11 від 13.11.2020р. щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_5 та призначення ОСОБА_1 . Скасовано реєстраційні дії/записи щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 16:20:20, 1002241070006080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.; виправлення помилок, 24.09.2020р. 16:29:12, 1002247770007080476 вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.; державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2020р. 09:56:35, 1002241070008080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_6 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.11.2020р. 09:16:23, 1002241070009080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинених ОСОБА_7 . Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Стягнуто (витребувано з володіння) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" у розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5107,50 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в дохід Державного бюджету України 13620,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення мотивовано тим, що висновком експерта встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі "підпис" довіреності від 23.09.2020р., виданої від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С., зареєстрованої в реєстрі № 813, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису; рукописні записи "прочитал", "Черевань" в графі "Підпис" вказаної довіреності виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. В матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" від 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу ТОВ "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн., підписаний ОСОБА_3 від імені продавця та ОСОБА_1 як покупцем. Разом з тим, відповідач-3 підтверджує укладення зазначеного договору. Суд дійшов висновку про те, що договір від 23.09.2020р. сторонами укладався. Це також підтверджується актом приймання-передачі частки, у якому зазначено, що акт укладається у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Враховуючи стандарти доказування, докази підроблення довіреності, надані позивачем, є більш вірогідними, ніж заперечення відповідачів. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) є належним способом захисту цивільних прав та обов'язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Таким чином, суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі підлягає визнанню недійсним. Також, суд першої інстанції вважає, що для визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі не є необхідним визнання недійсною виданої довіреності, на підставі якої такі договір та акт були підписані. Аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у такому товариства або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. Суд дійшов висновку, що у даному спорі відновлення прав позивача може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Оспорювані рішення загальних зборів прийняті за участі особи (відповідача-3), яка не мала права розпоряджатися (голосувати) 50 % статутного капіталу (голосів на зборах) у зв'язку з недійсністю підстави для набуття права на частку у статутному капіталі. Таким чином, оскаржувані рішення є недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі спірних рішень, які є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, а саме - державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 16:20:20, 1002241070006080476; виправлення помилок, 24.09.2020р. 16:29:12, 1002247770007080476; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2020р. 09:56:35, 1002241070008080476; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 16.11.2020р. 09:16:23, 1002241070009080476. Зазначені позовні вимоги відповідають ефективним способам захисту, передбаченим ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому суд з урахуванням загального підходу, що міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 5017/1221/2012 та постанові Касаційного господарського суду від 03.12.2020 у цій же справі, звертає увагу, що відсутність судового рішення про визнання недійсним запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1002241070005080476 від 24.09.2020 не означає його правомірність. Надаючи оцінку запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1002241070005080476 від 24.09.2020р. 09:10:21 суд звернув увагу на його неправомірність, оскільки запис вчинено на підставі недійсного правочину. Оскільки визнання недійсним зазначеного запису про державну реєстрацію не відновить становище позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги, оскільки даний спосіб захисту є неефективним для захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у даних позовних вимогах. Належним та ефективним способом захисту зазначених прав позивача є заявлена позивачем вимога про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства в розмірі 50 %, що складає 800 148,00 грн. Саме дана дія на думку суду відновить становище позивача та є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначення позивача власником частки у статутному капіталі товариства в розмірі 50 %. З урахуванням викладеного позовна вимога про витребування у ОСОБА_1 на користь позивача частки у статутному капіталі підлягає задоволенню.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021р., в задоволенні позову відмовити.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та не встановлено ті обставини, що мають значення для справи;
- довіреність на нотаріальному бланку та білому аркуші паперу підписується не одночасно, тобто під копірку, а послідовно один за одним, що не виключає підписання особами одного документу і не підписання іншого документу;
- предметом експертного дослідження була не довіреність, яка стала правовою підставою для визнаних дій недійсними, а інший документ, екземпляр довіреності не на бланку, яка була в справах нотаріуса та ніколи не виходила з його архіву, отже не була підставою нотаріальних дій. Суд у своєму рішенні не заперечив, що експертиза була проведена щодо іншого документу, але чомусь визнав підробленим документ, який не був предметом експертного дослідження;
- суд, приймаючи рішення, не мав ні довіреності як необхідного предмету дослідження, ні договору, укладеного на підставі довіреності, але визнав їх недійсними;
- місцевий господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Так, визнання довіреності недійсною стосується прав та обов'язків нотаріуса, який цю довіреність посвідчив, адже його дії визнано незаконними та по суті його звинувачено у підробці документів. Крім того, оскаржувані рішення загальних зборів учасників товариства приймались за участю іншого учасника - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Визнання недійсними рішень таких осіб та/або щодо таких осіб без їх участі змінюють їх права та порушують їх право на захист та стосуються їх безпосередньо;
- суд не звернув увагу, що під час керування позивачем ТОВ "Красний камінь" утворилась велика заборгованість перед кредиторами. Після сплати товариством заборгованості перед ДПС в сумі 2101801,85 грн. позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом. Такі дії позивача викликають обґрунтований сумнів у його справжніх намірах. Ці обставини повідомлялись суду, але оцінка в судовому рішенні та доводи щодо відхилення таких аргументів відсутні.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, долучити до справи в якості третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіна М.С. Посилається на те, що позивач використав неналежний спосіб захисту, а суд першої інстанції не залучив ОСОБА_4 як учасника даної справи. У випадку залишення рішення суду першої інстанції без змін ОСОБА_4 буде змушений подавати до нотаріуса ОСОБА_9 позов про стягнення коштів, сплачених до державного бюджету. Наведене свідчить про вплив рішення на права та обов'язки нотаріуса, а визнаний факт буде встановлений без його участі. Таким чином, участь нотаріуса в якості третьої особи є обов'язковою, а рішення є незаконним з цих підстав. Позивач не надав суду та навіть не посилався в позовній заяві на жодний доказ, який би підтверджував факт не перебування позивача у нотаріуса.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2022р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 09.02.2022р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2022р. у зв'язку із перебуванням 09.02.2022р. судді Білецької Л.М. у відпустці, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.03.2022р.
За наказом голови суду №13 від 24.02.2022р. розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 28.02.2022р. по 04.03.2022р. не відбувався, у зв'язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Таким чином, розгляд даної справи, призначений у судовому засіданні на 02.03.2022р., не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.04.2022р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 . Апеляційний розгляд справи відкладено на 18.05.2022р.
В судовому засіданні 18.05.2022р. представник позивача, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 надали пояснення по апеляційній скарзі, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2022р.
Відповідач ОСОБА_3 в засідання суду не з'явилась.
Третьою особою ОСОБА_4 було заявлено до апеляційного господарського суду клопотання про витребування у державного реєстратора в Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та дослідити в судовому засіданні матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь".
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції, оскільки ухвалою місцевого господарського суду від 12.08.2021 року було витребувано реєстраційну справу ТОВ "Красний камінь", засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах даної справи (т. 1, а.с. 96-254).
25.05.2022р. в судовому засіданні представники сторін та третьої особи надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі, після чого оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, рішенням № 1 засновника (учасника) про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" від 09.03.2017р. громадянином ОСОБА_2 як засновником (учасником) вирішено створити з метою отримання прибутку Товариство з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8. Затверджено склад учасників товариства у кількості однієї особи - ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 100 % в розмірі 1000,00 грн. Сформовано статутний капітал у розмірі 1000,00 грн. Затверджено Статут товариства. Створено одноособовий виконавчий орган управління - директор, на посаду якого призначено ОСОБА_2 та доручено останньому здійснити всі реєстраційні дії.
18.04.2017р. відбулися загальні збори учасників товариства, прийняті рішення за результатами яких оформлено протоколом №2/2017. З першого питання вирішили: змінити місцезнаходження товариства та актуальним місцезнаходженням вважати - АДРЕСА_1 . По другому питанню вирішили: збільшити статутний капітал товариства до загального розміру 800148,00 грн. за рахунок додаткового майнового внеску до статутного капіталу товариства, а саме власного нерухомого майна на суму 799148,00 грн. (відповідно до зазначеного переліку). По третьому питанню вирішили: звільнити з посади директора ОСОБА_2 з 18.04.2017р. та призначити на посаду директора ОСОБА_4 з 19.04.2017р. По четвертому питанню вирішили: затвердити та зареєструвати статут у новій редакції, у зв'язку з вищенаведеними змінами, уповноважити директора товариства здійснити всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією Статуту в новій редакції, та видати довіреність іншим особам для виконання представницьких функцій при державній реєстрації.
07.12.2017р. відбулися загальні збори учасників товариства, прийняті рішення за результатами яких оформлено протоколом №3/2017. З першого питання вирішили: погодити вхід до складу учасників товариства ОСОБА_4 та прийняти його пропозицію щодо внесення додаткового грошового внеску у статутний капітал товариства на загальну суму 800 148,00 грн. Затвердити новий склад учасників товариства у кількості двох осіб з наступним розподілом часток: ОСОБА_2 - 50 % у розмірі 800148,00 грн.; ОСОБА_4 - 50 % у розмірі 800148,00 грн. Всього - 100 % у розмірі 1600296,00 грн. По другому питанню вирішили: збільшити статутний капітал товариства до загального розміру 1600296,00 грн. за рахунок додаткового внеску новоприйнятого учасника ОСОБА_4 . По третьому питанню вирішили: звільнити з посади директора товариства ОСОБА_4 з 07.12.2017р. та призначити на цю посаду ОСОБА_2 з 08.12.2017р. По четвертому питанню вирішили: викласти, затвердити та зареєструвати Статут у новій редакції, у зв'язку з вищенаведеними змінами, уповноважити директора товариства здійснити всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією Статуту в новій редакції, та видати довіреність іншим особам для виконання представницьких функцій при державній реєстрації Статуту у новій редакції.
У подальшому, 23.09.2020р. на підставі нотаріально посвідченої довіреності громадянкою ОСОБА_3 було передано частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" від імені ОСОБА_2 розміром 50 %, що в грошовому еквіваленті складає 800 148,00 грн., про що свідчить підписання з ОСОБА_1 акту приймання-передачі частки у статутному капіталі. Вказаний акт посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М., яка засвідчила справжність підписів ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У матеріалах реєстраційної справи міститься заява ОСОБА_4 від 23.09.2020р. про відмову від переважного права придбання, купівлі частки у праві спільної часткової власності, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М.
23.09.2020р. відбулися загальні збори учасників товариства, рішення за результатами яких оформлено протоколом № 23/09. На зборах були присутні учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . По першому питанню вирішили: статутний капітал розділити наступним чином: ОСОБА_1 - 50 % у розмірі 800148,00 грн.; ОСОБА_4 - 50 % у розмірі 800 148,00 грн. По другому питанню вирішили: звільнити з посади директора товариства ОСОБА_2 з 23.09.2020р. за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. По третьому питанню вирішили: призначити на посаду директора товариства ОСОБА_1 з 24.09.2020р., з правом першого підпису фінансових та банківських документів. По четвертому питанню вирішили: затвердити нову редакцію Статуту товариства шляхом викладення у новій редакції з посвідченням підписів учасників у нотаріуса. Вказане рішення (протокол №23/09 від 23.09.2020р.) посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Райською Т.М.
17.10.2020р. відбулися загальні збори учасників товариства, рішення за результатами яких оформлено протоколом №15/10. На зборах були присутні учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . По першому питанню вирішили: звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 18.10.2020р. та призначити ОСОБА_10 директором товариства з 19.10.2020р. Вказане рішення (протокол №15/10 від 17.10.2020р.) посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бунякіною О.В.
13.11.2020р. відбулися загальні збори учасників товариства, рішення за результатами яких оформлено протоколом №12/11. На зборах були присутні учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . По першому питанню вирішили: звільнити ОСОБА_5 з посади директора товариства з 13.11.2020р. та призначити ОСОБА_1 директором товариства з 14.11.2020р. Вказане рішення (протокол №12/11 від 13.11.2020) посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бунякіною О.В.
Позивач, ОСОБА_2 , зазначає, що не підписував довіреності на ім'я ОСОБА_3 , на підставі якої було відчужено його частку у статутному капіталі, та до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна М.С. не приходив, а 23.09.2020р. взагалі знаходився у місті Києві, де мешкає і зареєстрований (даний факт можуть підтвердити свідки, сусіди, а також особи, з якими в цей день були перемовини, в результаті яких підписано договори). Позивач стверджує, що на підставі цієї довіреності, невідома позивачу особа заволоділа часткою позивача у Статутному капіталі Товариства та рейдерським шляхом виключила його зі складу учасників Товариства, що в подальшому призвело до його звільнення як директора.
Позивач зауважує, що на підставі нотаріальної довіреності з підробленим підписом позивача, новим власником частки у Статутному капіталі Товариства став громадянин України ОСОБА_1 .
За вказаним вище фактом 10.12.2020р. зареєстровано кримінальне провадження №12020040690002110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 14.06.2021р. в рамках вказаного провадження проведено судову почеркознавчу експертизу нотаріальної довіреності від 23.09.2020р., зареєстрованої в реєстрі за №813.
Висновком експерта №707 - 21 від 14.06.2021р., зокрема, встановлено, що:
"1. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Підпис" довіреності від 23.09.2020р., виданої від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С., зареєстрованої в реєстрі №813, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.
2. Рукописні записи "прочитал", "Черевань" в графі "Підпис" довіреності від 23.09.2020р., виданої від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С., зареєстрованої в реєстрі за №813, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою".
Висновок експерта містить докладний опис процесу проведених досліджень та їх результатів, зазначення застосованих методів (методик) дослідження, посилання на ілюстрації. На кожне з поставлених судом питань надано відповідь по суті, які є повними, зрозумілими, вичерпними та науково обґрунтованими. Експерт, який виконував наведене дослідження, у встановленому законом порядку попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за ст. ст. 384, 385 КК України.
Позивач зазначає, що у нього була відсутня воля на продаж власної частки у статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_11 , та вважає, що правочин щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства, оформлений договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" від 23.09.2020р. суперечить вимогам ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду із даним позовом.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені принципи знайшли своє підтвердження у ст. 2 ГПК України, а тому господарські суди зобов'язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дали - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Саме на суд покладено обов'язок визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі.
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" від 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу цього товариства; визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь"; визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Красний камінь", викладених у формі протоколів; скасування реєстраційних дій щодо юридичної особи ТОВ "Красний камінь"; витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800148,00 грн.
Таким чином, предметом доведення у цій справі є встановлення обставин укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, наявність чи відсутність підстав для визнання його недійсним та стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі; встановлення обставин дійсності чи протиправності рішень загальних зборів учасників, правомірності вчинення реєстраційних дій щодо товариства.
У постанові від 13.02.2020 року у справі №916/524/19 Касаційний господарського суд у складі Верховного Суду наголосив на тому, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є волевиявленням не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.
Разом із тим, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" може визнаватися порушенням прав тих осіб, які є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.
За таких обставин, встановлення обставин справи, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, потребувало залучення ОСОБА_4, як одного з учасників товариства, до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Водночас, незалучення судом першої інстанції ОСОБА_4 до участі у вирішенні спору, свідчить про те, що судом було прийнято рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є підставою для обов'язкового скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує судове рішення у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана правова норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019р. у справі №48/340, від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16.
З огляду на зазначене, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Таким чином, у корпоративних відносинах об'єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.
Беручи до уваги зміст ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України стороною спору, що виник з корпоративних відносин може бути учасник, який вибув зі складу юридичної особи, а спір має бути пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають характер корпоративних, оскільки: виникли між ТОВ "Красний камінь", його учасником, який був виключений зі складу учасників Товариства та учасником, якого включено до складу учасників Товариства; пов'язані із захистом права власності учасника на свою частку у статутному капіталі товариства та з неможливістю позивача реалізовувати свої корпоративні права, зокрема право на управління господарською діяльністю Товариства, з огляду на відчуження іншій особі його частки поза його волею.
Разом з тим, позовні вимоги у цій справі за своєю суттю передбачають поновлення становища, що існувало до порушення прав позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо інше не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб з передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 05.08.2020р. у справі №438/887/16-ц).
Частина 2 ст. 20 ГК України передбачає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В матеріалах даної справи відсутній договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" від 23.09.2020р., на підставі якого ОСОБА_1 став власником частки статутного капіталу ТОВ "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800148,00 грн., підписаний ОСОБА_3 від імені продавця та ОСОБА_1 як покупцем.
Місцевий господарський суд, розглядаючи цю справу, своїми ухвалами зобов'язував сторін та приватного нотаріуса надати спірний договір. Проте вказаний договір до суду не було надано.
Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Врахувавши той факт, що ОСОБА_1 не запечував факт укладення даного договору місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір від 23.09.2020р. сторонами укладався. Суд також послався на Акт приймання-передачі частки, у якому зазначено, що Акт складається у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.
В засіданні апеляційного господарського суду ОСОБА_1 зазначав, що договір купівлі-продажу частки міг бути укладений ним з представником ОСОБА_2 в усній формі.
Разом з тим, беручи до уваги зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів існування (укладання) договору, який позивач просив визнати недійсним, що саме по собі виключає можливість задоволення цієї позовної вимоги.
Щодо розгляду позовної вимоги про визнання недійсним акту прийому-передачі частки у статутному капіталі товариства від 23.09.2020р. апеляційний господарський суд враховує наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 23.09.2020 року було складено Акт приймання-передачі частки ОСОБА_2 у розмірі 50%, що становить 800148,00 грн. у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповільнісю "Красний камінь"громадянину ОСОБА_1 . При цьому, від імені ОСОБА_2 . Акт приймання-передачі підписано ОСОБА_3 на підставі нотаріально оформленої довіреності від 23.09.2020 року.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов'язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
Матеріалами даної справи (а саме висновком експерта №707 - 21 від 14.06.2021, здійсненого у рамках кримінального провадження) підтверджується, що позивач не видавав та не підписував довіреність на ім'я ОСОБА_3 від 23.09.2020р. та не уповноважував останню бути його представником та вчиняти дії як учасника (засновника) ТОВ "Красний камінь".
Щодо тверджень скаржника про те, що суд першої інстанції визнав підробленим документ, який не був предметом експертного дослідження колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 ст. 99 ГПК України).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Скаржник вважає, що предметом експертного дослідження була не довіреність, яка стала правовою підставою для визнаних дій недійсними, а інший документ, екземпляр довіреності не на бланку, яка була в справах нотаріуса та ніколи не виходила з його архіву, отже не була підставою нотаріальних дій. Таким чином, скаржник вважає висновок експерта неналежним доказом.
Разом з тим, заперечення проти прийняття судом першої інстанції висновку експерта як доказу є необґрунтованими, оскільки експертиза проводилася із залученням примірника довіреності, що залишається у справах нотаріуса, який її посвідчив. При чому, для такого примірника відсутня вимога викладення його на нотаріальному бланку. Визначальним є те, що оригінал довіреності, який видається і примірник, який залишається у справах нотаріуса, підписуються довірителем одночасно. І експертом встановлено факт підроблення підпису позивача та рукописних записів, вчинених від імені позивача на довіреності.
Не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом посилання скаржника на те, що довіреність на нотаріальному бланку та білому аркуші підписується не одночасно, тобто під копірку, а послідовно один за одним, що не виключає підписання одного документу і не підписання іншого документу, оскільки скаржник не був позбавлений права просити суд першої інстанції призначити експертизу оригіналу довіреності, що видавалась відповідачу-2. Слід звернути увагу, що призначення відповідної експертизи є можливим, а не обов'язковим, наявність підстав для такого призначення визначається господарським судом з урахуванням обставин і матеріалів конкретної справи. При цьому, сторонами у даній справі такого клопотання не заявлялося, та оригінал довіреності, виданої відповідачу-2 не надавався, в зв'язку з чим, підстав для призначення судової експертизи у даній справі судом не встановлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним спірного акту прийому-передачі від 23.09.2020р., місцевий гсоподарський суд виходив з того, що такий акт є самостійним правочином, який може бути визнаний недійсним.
У справі №916/613/17 Верховний Суд у постанові від 11.06.2018р. зазначив: "задоволення позову про визнання недійсним акту, підписаного на виконання умов договору, не може відновити права або законні інтереси позивача. Вказаний акт прийому-передачі майна не є правочином".
Також, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі №175/1646/15, від 17.09.2019р. у справі №916/2750/18, від 27.112018р. у справі №910/22274/17, від 11.04.2018р. у справі №910/12827/17 зазначено, що акти приймання-передачі не мають ознак правочину у розумінні ст. 202 ЦК України, а є лише первинними документами, тому не підлягають визнанню недійсними.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання лише акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.09.2018р. у справі №918/1377/16, від 12.06.2019р. у справі №927/352/18, від 10.09.2019р. у справі №918/370/18, від 25.02.2020р. у справі №915/1299/18, такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін на набуття певних цивільних прав та обов'язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) є належним способом захисту цивільних прав та обов'язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 23.09.2020р. від імені ОСОБА_2 було підписано особою, що не мала відповідних повноважень, цей Акт став підставою для проведення відповідних реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів товариства (зміна складу/інформації про засновників), що в свою чергу створює правові наслідки, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказаний акт приймання-передачі підлягає визнанню недійсним. Аналогічна правова позиція міститься зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №907/651/17.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, від 17.12.2019р. у справі №927/97/19, від 18.03.2020р. у справі №466/6221/16-а, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Аналіз наведеної правової норми Закону вказує на те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.
При цьому, за змістом ч. 5 ст. 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування ст. 17 цього Закону, викладеним у постанові від 17.12.2019р. у справі №927/97/19 та постанові від 18.03.2020р. у справі №466/6221/16-а.
Згідно із зазначеними висновками Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п.п. "е" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (п. п. "д" п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даній справі відновлення прав позивача може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Визнання недійним правочину, оформленого Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" є підставою для витребування від ОСОБА_1 частки, яка незаконно вибула з володіння ОСОБА_2 . В зв'язку з чим, позовна вимога про витребування з володіння (стягнення) частки у статутному капіталі товариства підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Красний камінь", що містяться у протоколах: №23/9 від 23.09.2020р. щодо звільнення з посади директора ТОВ "Красний камінь" ОСОБА_2 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_1 ; №15/10 від 17.10.2020р. щодо звільнення з посади директора ТОВ "Красний камінь" ОСОБА_1 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_5 ; №12/11 від 13.11.2020р. щодо звільнення з посади директора ТОВ "Красний камінь" ОСОБА_5 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_1 - слід враховувати наступне.
Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Відповідно до пунктів 2, 3, 7 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема: внесення змін до статуту товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства.
Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення по зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) віповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загалбних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли сплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Вказані вище рішення загальних зборів прийняті за участі особи - ОСОБА_1 , який не мав права розпоряджатися (голосувати) 50 % статутного капіталу (голосів на зборах) у зв'язку з недійсністю підстави для набуття права на частку у статутному капіталі. Таким чином, оскаржувані позивачем рішення є недійсними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо скасування реєстраційних дій вчинених на підставі спірних рішень, які є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, а саме:
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 16:20:20, 1002241070006080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.;
- виправлення помилок, 24.09.2020р. 16:29:12, 1002247770007080476, вчинених приватним нотаріусом Райською Т.М.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2020р. 09:56:35, 1002241070008080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_6 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.11.2020р. 09:16:23, 1002241070009080476, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_7 . Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Аналогічна правова позиція міститься зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №907/651/17.
Також ця вимога відповідає ефективним способам захисту, передбаченим ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційної дії щодо юридичної особи - ТОВ "Красний камінь": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020р. 09:10:21, 1002241070005080476, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Райською Т. М., апеляційний господарський суд враховує наступне.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, від 17.12.2019р. у справі №927/97/19, від 18.03.2020р. у справі №466/6221/16-а, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю для змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, має надаватись судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позовні вимоги не відповідають належним та ефективним способам захисту, якщо їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019р. у справі №923/876/16).
При цьому, суд з урахуванням загального підходу, що міститься в постанові від 03.12.2020р. у справі №5017/1221/2012, звертає увагу, що відсутність судового рішення про визнання недійсним запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1002241070005080476 від 24.09.2020р. не означає його правомірність.
При цьому, оскільки визнання недійсним зазначеного запису про державну реєстрацію не відновить становище позивача, зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки даний спосіб захисту є неефективним для захисту прав позивача. Натомість, належним та ефективним способом захисту зазначених прав позивача є заявлена позивачем вимога про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" в розмірі 50 %, що складає 800148,00 грн. Задоволення цієї вимоги відновить становище позивача та є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначення позивача власником частки у статутному капіталі ТОВ "Красний камінь" в розмірі 50 %.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Посилання скаржника на те, що суд не звернув увагу, що під час керування позивачем ТОВ "Красний камінь" утворилась значна заборгованість перед кредиторами не може свідчити про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, спрямованих на відновлення прав позивача на його частку у статутному капіталі товариства.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що незалучення судом першої інстанції ОСОБА_4 до участі у вирішенні спору в якості третьої особи відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є підставою для обов'язкового скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіл судових витрат за розгляд позовної заяви:
По першій позовній вимозі витрати по сплаті судового збору, з урахуванням відмови у її задоволенні, покладаються на позивача.
Друга позовна вимога спрямована до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Враховуючи задоволення даних позовних вимог судовий збір за цю вимогу покладається на них порівну по 1135,00 грн. на кожного.
Позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі спрямована до ОСОБА_1 , та оскільки дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на ОСОБА_1 .
Позовні вимоги про визнання недійсними трьох рішень загальних зборів та скасування п'яти реєстраційних дій спрямовані до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь". Беручи до уваги, що в задоволенні позовної вимоги про скасування однієї реєстраційної дії відмовлено, то в цій частині судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на позивача, а в частині задоволення 7 позовних вимог немайнового характеру судовий збір покладається на ТОВ "Красний Камінь".
Як вбачається зі змісту позовної заяви з урахуванням заяв про зміну предмету позову позивачем заявлено 11 вимог немайнового характеру (визнання недійсним договору, визнання недійсним акту, визнання недійсними трьох рішень загальних зборів (3 вимоги) скасування п'яти реєстраційних записів (5 вимог), витребування частки у статутному капіталі), а судовий збір сплачено за 5 вимог немайнового характеру у розмірі 11350,00 грн. та 1135,00 грн. - за заяву про забезпечення позову), з ТОВ "Красний камінь" слід стягнути в державний бюджет 13620,00 грн.
Також, враховуючи, що заява про забезпечення позову спрямована до ОСОБА_1 та беручи до уваги часткове задоволення даної заяви, судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову покладається на нього у розмірі 567,50 грн.
Таким чином, з ТОВ "Красний камінь" підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 15890,00 грн., з яких 2270,00 грн. на користь позивача, а 13620,00 грн. в доход державного бюджету України; з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1135,00 грн. на користь позивача; з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3972,50 грн. на користь позивача.
Розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги:
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021р. у справі №904/6301/21 - скасувати.
Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
1. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537) засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Тетяною Максимівною 23.09.2020 на підставі якого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" в розмірі 50%, що складає 800148,00 грн., підписаний від імені ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) як продавця та ОСОБА_1 як покупця.
2. Стягнути (витребувати з володіння) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537) у розмірі 50%, що складає 800148,00 грн. (вісімсот тисяч сто сорок вісім грн. 00 коп.).
3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537), що оформлені наступними протоколами загальних зборів:
- протоколом №23/9 від 23.09.2020 щодо звільнення з посади Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_2 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_1
- протоколом №15/10 від 17.10.2020 щодо звільнення з посади Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_1 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_5
- протоколом №12/11 від 13.11.2020 щодо звільнення з посади Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" ОСОБА_5 та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_1 .
4. Скасувати реєстраційні дії/записи щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537):
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2020 16:20:20, 1002241070006080476, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинених приватним нотаріусом Райська Т. М.;
- виправлення помилок, 24.09.2020 16:29:12, 1002247770007080476 вчинених приватним нотаріусом Райська Т. М.;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2020 09:56:35, 1002241070008080476, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_6 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.11.2020 09:16:23, 1002241070009080476, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., вчинених ОСОБА_7 . Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1135,00 грн. (одну тисячу сто тридцять п'ять грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3972,50 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят дві грн. 50 коп.)
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" (49000, м. Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41200537) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 13620,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять грн. 00 коп.) - судового збору.
6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 31.05.2022 року.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Л.М. Білецька