вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" травня 2022 р. Справа№ 910/4174/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Коробенка Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 11.10.2021 (повний текст складено 18.10.2021)
у справі №910/4174/21 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДМЕХАНІК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП"
про стягнення 100 875,00 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДМЕХАНІК" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" (далі-відповідач, скаржник) про стягнення 100 875,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди №12/03-20 від 12.03.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛІНВЕСТ ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМЕХАНІК» заборгованість в розмірі 100 875,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачем порушено періодичність та порядок передання актів надання послуг відповідачу.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем порушено порядок передання актів надання послуг відповідачу та неможливість підтвердження актами надання послуг періоду їх надання.
Крім того, звертає увагу, що позивачем не виконано обов'язку щодо реєстрації податкових накладних на весь обсяг наданих послуг.
Водночас скаржник вказує, що позивачем включено до обсягу наданих послуг період, протягом якого навантажувач фронтальний Komatsu WA320-5 не перебував на об'єкті з незалежних від відповідача причин.
Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення отримано скаржником 01.11.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4174/21.
Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/4174/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21. Роз'яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги.
14.01.2022 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував стосовно доводів скаржника викладених в апеляційній скарзі.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що предметом розгляду у справи №910/4174/21 є вимоги про стягнення 100 875,00 грн, вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.
З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, колегія суддів вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
12.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУДМЕХАНІК" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" (орендар) було укладено договір надання в оренду спецтехніки з екіпажем навантажувач фронтальний Komatsu WA320-5.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає орендарю в оренду транспортні засоби та/або спецтехніку з екіпажем, іменованих надалі техніка .
Згідно зі Специфікацією № 1 від 12.03.2020 до Договору Виконавець надає в оренду навантажувач фронтальний Komatsu WA320-5. Перебазування Техніки на об'єкт та з об'єкту здійснюється за рахунок Орендаря та складає 21 000,00 грн. Вартість 1 машино/години складає 725,00 грн. Орендар сплачує попередню оплату у розмірі 21 000,00 грн. Надалі оплата здійснюється з відстроченням платежу протягом трьох календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг. Замовник сплачує в будь-якому випадку не менше ніж за 8 годин роботи техніки на добу 6 днів на тиждень.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна оренди визначається на підставі вартості, яка вказується у Специфікаціях до Договору.
Відповідно до п. 4.2. передбачено, що в разі ненадання актів наданих послуг після їх отримання, з третього дня акти вважаються підписаними, а послуги прийняті в повному обсязі без зауважень.
20.11.2020 відповідачу були направлені оригінали акту №175 від 31.05.2020 та акт №166 від 25.05.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Відповідач протягом трьох днів з моменту отримання Актів надання послуг не надав свої заперечення щодо актів. Таким чином, згідно умовам Договору вважається, що відповідач прийняв виконання зобов'язань за Договором від позивача.
За період з березня 2020 по травень 2020 включно, позивачем було надано послуг на загальну суму 379 875,00 грн., що підтверджується підписаними двома сторонами актами надання послуг. Відповідачем було сплачено лише 279 000, 00 грн.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 обґрунтовано правомірністю заявлених позовних вимог, які не були спростовані відповідачем.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Стосовно тверджень відповідача про порушення позивачем порядку передання актів надання послуг відповідачу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що загальна сума наданих послуг оренди технiки згідно вказаних актів складає 379 875,00 грн.
Вищезазначені акти наданих послуг, окрім актів № 166 від 25.05.2020 та № 175 вiд 31.05.2020, були підписані відповідачем та повернуті позивачу. Відносно актів наданих послуг № 166, 175, то слід зазначити, що 20.11.2020 позивачем були направлені оригінали актiв в двох екземплярах на адресу відповідача зазначену в договорi: 04074, м. Київ, вулиця Казанська, будинок 18, квартира 3. що підтверджується квитанцією, накладною та описом вкладення у цінний лист.
На переконання колегії суддів, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати направлення актів наданих послуг належними, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Палати Верховного Суду від 25.04.2018 y справі №800/547/17.
Відповідач стверджує, що матеріали позовної заяви не містять даних про передачу позивачем примірників актів наданих послуг № 166 від 25.05.2020 та № 175 від 31.05.2020 уповноваженому представнику вiдповiдача, окрiм поштового зв'язку.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем належним чином було надано відповідачу акти наданих послуг для підписання. Квитанцією, накладною та описом вкладення у цінний лист вiд 20.11.2020, які містяться в матеріалах справи, підтверджується направлення відповідачу актів № 166 в 25.05.2020 та № 175 від 31.05.2020 за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Водночас, твердження відповідача про те, що позивачем порушено періодичність складання та передання відповідачу актів наданих послуг не відповідає дійсності, оскільки акти наданих послуг були складенi позивачем за весь час знаходження технiки на об'єктi відповідача, на підставі змінних рапортів, в яких зафіксовані час та дата роботи навантажувача.
Відповідно до п.п. 2.2.4 договору орендар зобов'язується забезпечити ведення всіх необхідних документів, в тому числі, подорожніх та/або маршрутних листів, змінних рапортів, товарно-транспортних накладних.
Саме умовами договору на скаржника покладено обов'язок щодо забезпечення ведення змінних рапортів, а тому вiдповiдач обізнаний за який період складалися акти наданих послуг та скільки годин працювала техніка.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Відносно тверджень відповідача, щодо не виконання обов'язку реєстрації податкових накладних, колегія суддів вказує, що обов'язок здійснити реєстрацію податкової накладної протягом передбаченого законодавством строку не є господарським зобов'язанням, тому невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем надано послуги з оренди техніки на загальну суму 379 875,00 грн.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, відповідачем сплачено 279 000,00 грн., з чого випливає заборгованість в сумі 100 875,00 грн., а саме залишаються не сплаченими акти № 166 в 25.05.2020 та № 175 від 31.05.2020 та частково не сплаченим акт №130 від 30.04.2020.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з пунктом 4.1. Договору порядок розрахунків та строки оплати вказуються у Додатку № 2 до цього договору.
Додатком № 2 до Договору - Специфiкацiя №1 передбачений режим роботи технiки - не менше 8 годин на добу, 6 днiв на тиждень.
Згідно із ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області у справі №664/1018/20 вiд 23.07.2020, 664/1018/20, виявлено, що видобування та продаж піску здійснюється за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, у вiдповiдача були відсутні документи на право власності на земельну ділянку.
Скаржник зазначає, що техніка була вилучена з 24.04.2020 по 08.05.2020, а тому, після повернення техніки відповідач продовжував нею користуватися, вказані періоди охоплюються актами № 166 в 25.05.2020 та № 175 від 31.05.2020.
Враховуючи вищевикладене, вилучення техніки сталося у зв'язку із тим, що відповідачем не було отримано дозвіл на видобуток корисних копалин.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення торф загальною глибиною розробки до двох метрів. Згідно частини першої ст. 23 Кодексу України про надра видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛІНВЕСТ ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМЕХАНІК» заборгованість в розмірі 100 875,00 грн.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛІНВЕСТ ГРУП" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/4174/21 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/4174/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Г.П. Коробенко