Номер провадження: 22-ц/813/1608/22
Справа № 523/7110/18
Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 57
23.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Князюк О.В., Сегеда С.М.,
при секретарі судового засідання Поворозко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційні скарги ОСОБА_1 , Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лавренюк Алли Олександрівни, заінтересована особа - Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль», -
22 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії та рішення начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лавренюк А. О., заінтересована особа - акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») (т.1, а.с 1-60).
18 березня 2019 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Аліна С.С.) скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лавренюк Алли Олександрівни, заінтересована особа - АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Боржемського І.С., яка полягала у не направленні постанови про відкриття виконавчого провадження №50675719 від 04.16 р. боржнику ОСОБА_1 у встановлений ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" строк - неправомірною. Визнано неправомірною та скасувати постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Боржемського С.І. від 20.04.17 р. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яка винесена до вручення боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.16 р., а також в порушення ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та ст. 50 ЗУ «про виконавче провадження». Визнано неправомірним передачу на реалізацію з електронних торгів квартири АДРЕСА_1 без перевірки вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.16 р. та звіту про оцінку її квартири, а також в порушення ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження». Визнано неправомірним передачу на реалізацію з електронних торгів квартири АДРЕСА_1 , яка є постійним місцем проживання ОСОБА_1 в порушення ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» до продажу з торгів земельної ділянки та будинку у АДРЕСА_2 . В інших вимогах відмовлено (т.1, а.с 205-215).
02 квітня 2020 року Перший Суворовський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області подав апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року. Просив скасувати вказану ухвалу, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі (т.1, а.с 222-235).
17 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року в якій просив скасувати вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні інших вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги (т.2, а.с 3-13).
08 травня 2019 року представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року в якому просив сказану ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні скарги ОСОБА_1 (т.3, а.с 32-57).
27 лютого 2020 року постановою Одеського апеляційного суду (головуючий - суддя Громік Р.Д.. суддя Драгомерецький М.М., Черевко П.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволено частково. Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції (т.3, а.с 123-135).
19 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з Касаційною скаргою до Верховного Суду Касаційного Цивільного суду в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (т.3, а.с 1-17).
15 липня 2020 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3, а.с 78-84).
Ухвалою Одеського апеляційного суду справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В процесі розгляду справи Одеським апеляційним судом були витребувані матеріали виконавчих проваджень № 50675719 від 04.04.2016 та № 51271649 від 31.03.2016.
Судові засідання в справі відкладались, в тому числі за клопотаннями учасників справи.
Судове засідання 21.02.2022 було відкладено на іншу дату в зв'язку з наданням представнику ОСОБА_1 часу для подання обґрунтованого клопотання щодо поновлення строків звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
05.05.2022 від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи з незалежних від суду причин.
В судовому засіданні 23.05.2022, проведеному в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити й відмовити в задоволенні апеляційних скарг інших учасників справи. Державний виконавець Боржемський С.І. також підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з'явились, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що доказів належного сповіщення боржника - ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі відсутні. Крім того, суд звертає увагу на те, що державним виконавцем не надано жодних пояснень та доказів того, що вчинені дії є законними та обґрунтованими в порядку визначеним законом. Також суд першої інстанції посилаючись на надані пояснення та матеріали справи зазначив, що оцінка спірної квартири була проведена без додержання вимог, які закріплені в законодавстві України. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була предметом іпотеки, а також є місцем постійного проживання ОСОБА_1 16.01.2019 р. у судовому засіданні було допитано в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначили, що знають ОСОБА_1 приблизно з 2011 р., вона є їх сусідкою. В спірній квартирі проживає постійно. Вказана квартира була придбана до отримання кредиту, тому вказана квартира підпадає під мораторій згідно ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Тому суд дійшов висновку, що державний виконавець прийняв рішення про реалізацію квартири АДРЕСА_1 в порушення ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції 02.04.2012 р. №512/5 та вирішив частково задовольнити скаргу на дії виконавця.
Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційні скарги, звертає увагу на таке.
Обставини справи
Як було вище зазначено в процесі розгляду справи Одеським апеляційним судом були витребувані матеріали виконавчих проваджень № 50675719 від 04.04.2016 та № 51271649 від 31.03.2016.
В рамках виконавчого провадження № 50675719 від 04.04.2016 була відчужена квартира АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва від 04.12.2017р., яке посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко О.М. на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка придбана останнім за 496 000,80 грн., що належала ОСОБА_1 , що також підтверджується Інформацією з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 12453903 від 19.05.2018 (т. 1, а.с.16-17).
Вважаючи дії державного виконавця незаконними ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду зі скаргою.
В своїй скарзі на дії державного виконавця в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду представник ОСОБА_1 зазначав, що про порушення прав боржника під час виконавчого провадження та електронних торгів стало відомо зі слів відповідача ОСОБА_6 16.05.2018 після спливу строку оскарження дій виконавця.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах виконавчого провадження № 51271649 міститься заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 від 18.04.2018 про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 50675719 від 04.04.2016, № 51271649 від 31.05.2016 та № 38721050 від 08.07.2013.
25.04.2018 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 51271649, що підтверджується наданою до матеріалів справи розпискою.
Інший представник ОСОБА_1 - адвокат Павлишин Ю.М. 15.05.2018 направив до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо того чи була продана спірна квартира на торгах, яке підприємство було організатором торгів квартири, коли відбулись торги, хто є покупцем квартири, чи проводилась оцінка квартири, яка її ринкова вартість, за якою ціною вона була придбана та чи зберігається виконавче провадження.
При цьому, в зазначеному запиті представник вказав, що 13.04.2018 було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, згідно якого вбачається, що Приватний нотаріус Ганченко О.М. зареєструвала 04.12.2017 право власності на спірну квартиру та, ймовірно, видала ОСОБА_5 також свідоцтво про право власності (про придбання з торгів квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 ). Вказаний запит зареєстрований виконавчою службою 17.05.2018 р.
18.05.2018 виконавча служба надіслала відповідь представнику заявниці, в якій зазначила, що для отримання інформації необхідно надати документи, які належним чином підтверджують повноваження представника заявника.
22.05.2018 представник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Нормативно-правова база
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За п. 1 ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. За ч. 2 цієї статті пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Оцінка апеляційного суду
Отже, з 13.04.2018 заявниці було відомо про те, що спірна квартира була зареєстрована за ОСОБА_5 . 18.04.2018 представник заявниці ОСОБА_7 звернулася до виконавчої служби з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Тобто, станом на 18.04.2018 представнику заявника було відомо про існування виконавчого провадження № 50675719 від 04.04.2016. Зі скаргою на дії державного виконавця вже інший представник заявниці звернувся лише 22.05.2018. Тобто, з пропуском строку, встановленого законом. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою представник заявниці зауважив, що про порушення прав боржника під час виконавчого провадження стало відомо зі слів ОСОБА_5 лише 16.05.2018, в той час як адвокатський запит щодо умов продажу квартири в рамках виконавчого провадження був підписаний представником 15.05.2018, а про право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру стало відомо ще 13.04.2018. Таким чином, посилання заявника на те, що 19.05.2018 було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, за якою Приватний нотаріус Ганченко О.М. зареєструвала 04.12.2017 право власності на спірну квартиру та, ймовірно, видала ОСОБА_5 також свідоцтво про право власності (про придбання з торгів квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 ) спростовуються наявністю адвокатського запиту, в якому представник заявника зазначив ті ж самі відомості, але з посиланням на іншу дату на місяць раніше - 13.04.2018 р. Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже всі дії, вчинені представником особи є обов'язковими для цієї особи та для її інших представників.
Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державний виконавець направляв запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо адреси проживання ОСОБА_1 , з відповіді на який вбачається, що остання з 06.02.2004 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
04.05.2016 начальник відділу виконавчої служби направив директору КП ЖКС «Північний» запит щодо ксерокопії паспорта ОСОБА_1 та виписку з домової книги квартири, де зареєстрована остання. 23.05.2016, 01.09.2016, 27.01.2017, 27.01.2017, 07.04.2017, 23.06.2017 виконавець в присутності представника ПАТ «Райффайзен банк Аваль» здійснював вихід за місцем проживання боржника, однак за місцем проживання боржник був відсутній.
Державним виконавцем направлялись на адресу боржника поштовими відправленнями з рекомендованими повідомленнями копії постанов від 07.04.2017 про опис та арешт майна та від 20.04.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності, а також копія висновку про оцінку майна. Разом з тим, вказані постанови повертались на адресу виконавчої служби в зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Аналогічним чином, в рамках виконавчого провадження № 51271649, яке було витребувано апеляційним судом, відповідно до якого боржник ОСОБА_1 також не отримувала кореспонденцію, яка поверталась до виконавчої служби в зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що адреса проживання ОСОБА_1 не змінилась та залишається тією ж - АДРЕСА_3 , що підтверджувалось стороною заявника в процесі розгляду справи.
У постанові ВС КЦС від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
У постанові ВС КЦС від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 вказано, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вище наведене, оскільки в з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заявнику було відомо про існування виконавчого провадження в квітні 2018, однак зі скаргою на дії державного виконавця заявник звернувся до суду лише 22.05.2016, тобто з пропуском строку, встановленого законом та не надав обґрунтованих пояснень щодо обставин пропуску строку, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою та залишає без розгляду скаргу на дії державного виконавця. При цьому, апеляційний суд роз'яснює право на повторне звернення до суду зі скаргою з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на вчинення відповідної процесуальної дії.
Оскільки скарга на дії державного виконавця залишається без розгляду в зв'язку з пропуском строку, доводи апеляційних скарг щодо суті скарги не приймаються до уваги.
Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційні скарги, скасовує ухвалу суду першої інстанції та залишає без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року - скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лавренюк Алли Олександрівни, заінтересована особа - Акціонерне Товариство « Райффайзен Банк Аваль» - залишити без розгляду.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
О.В. Князюк
С.М. Сегеда
Повний текст цієї постанови складено 30 травня 2022 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк