31.05.22
22-ц/812/272/22
Провадження №22-ц/812/272/22
23 лютого 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Бондаренко Т.З.,
суддів - Крамаренко Т.В., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/4850/20 за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на заочне рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 15 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Афоніної С.М. в приміщенні того ж суду, за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що він є власником 1/4 (реально виділено 22/100) частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також власником земельної ділянки 4810136300:01:012:0028 розміром 0,0103 га за тією ж адресою. В подальшому земельній ділянці, рішенням виконавчого комітету ММР №642 від 24 липня 2015 року надано окрему адресу АДРЕСА_1 та видано нове свідоцтво про право власності від 29.10.2016 р. СТА 122737. Іншими співвласниками житлового будинку та суміжних земельних ділянок є: ОСОБА_6 - 42/100 частки, із виділеною земельною ділянкою 0,0411 га, ОСОБА_3 із часткою у житловому будинку 18/100 часток, ОСОБА_5 із часткою 18/100 часток. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом виділено 36/100 часток землі площею 0,0336 га.
Частина власності позивача, знаходиться в середині житлового будинку та межує із всіма співвласниками. З 2015 року співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не здійснюють свого обов'язку щодо утримання своєї частки будинку у технічно справному стані, у зв'язку із чим, не раз здійснювали затоплення спільно підвалу, із рівнем затоплення більше 60 см. Крім того, в частині домоволодіння вибито двері до житлового приміщення, вікна, упала стеля. Частина зовнішніх стін будинку зруйнована. Між частинами будинку позивача та відповідачів проходить некапітальна стіна та через відсутність цілісності конструкцій з їх боку, починають руйнуватися спільна стіна. Тому позивач був вимушений провести ремонт у своїй частині домоволодіння. Так, станом на 17 серпня 2020 року складено дефектний акт та зведений кошторис розрахунку вартості об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , розрахунок, якого становить 110 426,00 грн.
Посилаючись на таке та вказуючи що в даному випадку наявна протиправна бездіяльність співвласників будинку щодо догляду за своєю часткою та утриманням несучих конструкцій у належному стані, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів, відшкодування шкоди у розмірі 150 660,98 грн., яка складається: з матеріальної шкоди у розмірі 120 660,98 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 120 660,98 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000,00 грн. Розподілено судові витрати. В решті вимог - відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що майно позивача зазнало пошкодження в наслідок протиправної поведінки відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у справі, як співвласників інших, належних їм, часток будинку чим заподіяно позивачу матеріальну та моральну шкоду.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилалася на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вина ОСОБА_3 в заподіянні шкоди позивачці не доведена, в рішенні суду відсутнє посилання на причинно- наслідковий зв'язок її дій з заподіянням шкоди, будинок 1950 року забудови тому просідання частини будинку могло бути викликано природнім просіданням грунту а крім того суд безпідставно поклав солідарну відповідальність на неї, тоді як її частка в спільному майні чітко визначена.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_7 посилалась на їх безпідставність, оскільки суду надані докази технічного стану будинку, а саме обстеження спеціалістом покрівлі житлового будинку з висновком про необхідність проведення капітального ремонту покрівлі та вартості такого ремонту. А оскільки покрівля є спільною на весь будинок, позивач не має можливості провести ремонт своєї частини покрівлі, через що він сплатив вартість ремонту всієї покрівлі в сумі 15352,47 грн. Крім цього суду надано дефектний акт та кошторис, складений РТПП Миколаївської області, відповідно до якого, станом на 17.08.2020 року вартість об'єкта будівництва спірного домоволодіння становить 110426 грн. На спростування вказаних доказів відповідачем не надано суду будь-яких доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, з матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 , є власником 1/4 (реально виділено 22/100) частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.1985, а також власником земельної ділянки 4810136300:01:012:0028 розміром 0,0103 га на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.09 2014 у справі №487/4762/14-ц, що набрало законної сили 07.10.2014.
Рішенням виконавчого комітету ММР №642 від 24.07.2015 надано окрему адресу АДРЕСА_1 та видано нове свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 29.10.2016.
Іншими співвласниками житлового будинку та суміжних земельних ділянок є: ОСОБА_6 - 42/100 частки, із виділеною земельною ділянкою 0,0411 га, ОСОБА_3 із часткою у житловому будинку 18/100 часток, ОСОБА_5 із часткою 18/100 часток.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом виділено 36/100 часток землі площею 0,0336 га.
Згідно технічного паспорту на садівничий (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , частина власності позивача, знаходиться в середині житлового будинку та межує із всіма співвласниками.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що з досліджених судом доказів встановлено, що саме у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів щодо неналежного утримання несучих конструкцій у домоволодінні, яке належить їм на праві власності, позивачу завдано збитки у вигляді пошкодження житла та необхідності проведення ремонтних робіт.
Вказані збитки складаються з витрат, понесених позивачем у розмірі 10 234,98 грн по заміні покрівлі над частиною будинку відповідачів, а також витрат необхідних для робіт щодо відновлення цілісності конструкцій частини будинку, вартості яких визначена у розмірі 110 426,00 грн.
На підставі такого, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування матеріальних збитків у розмірі 120 660,98 грн., які підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
На обґрунтування вказаних висновків районний суд посилався на те, що згідно звіту ФОП ОСОБА_8 №195-11-09-2018 від 11.09.2018 про проведення технічного обстеження, оцінки технічного стану конструкцій покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 з результатом технічного обстеження конструкцій будинку, необхідним проведенням капітального ремонту покрівлі для збереження експлуатаційної придатності і в подальшому безпечній експлуатації будівлі та неможливість позивачем проведення самостійного ремонту покрівлі лише над своєю частиною будинку.
В той же час, як вбачається з вказаного звіту ФОП ОСОБА_8 від 11 вересня 2018 року ним проведено технічне обстеження, оцінки технічного стану конструкцій покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 в ході якого встановлено, що покрівля частини будинку позивача є спільною з іншими частками цього будинку та в своєму висновку зазначив про необхідність проведення капітального ремонту покрівлі вказаного будинку для збереження експлуатаційної придатності і в подальшому безпечної експлуатації будівлі.
Проте, в даному звіті відсутній висновок про неможливість здійснення ремонту покрівлі над частиною житлового будинку, яка належить позивачу.
Станом на 17.08.2020, на звернення позивача РТПП в Миколаївській області складено дефектний акт на ремонтні роботи в квартирі № 3 та зведений кошторис розрахунку вартості об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , розрахунок зведеного кошторису становить 110 426,00 грн. таким чином, з вказаних документів вбачається лише перелік необхідних до виконання ремонтних робіт та вартість такого ремонту. Будь-яких інших висновків, а саме причин виникнення вказаних пошкоджень вказані документи не містять.
Також, суд зазначав, що 16.07.2020 посадовими особам абонентського відділу МКП «Миколаївводоканал» складено акт обстеження комунікацій частині домоволодіння позивача та відповідачів, яким встановлено, що будинок ОСОБА_5 знаходиться в жилому напівзруйнованому стані, однак вказано, що вода в будинку є (а.с. 39).
Проте, даний документ не містить висновків щодо характеру пошкоджень в будинку позивача, та причин їх виникнення і їх наслідків для руйнування будинку позивача, до того ж такі питання не є компетенцією МКП «Миколаївводоканал».
Крім цього, районний суд також посилався і на затоплення підвалу та фундаменту будинку, через що почав просідати фундамент та на стіні у позивача повідходили шпалери, вийшов грибок. Проте вказані фактичні дані не підтверджені належними доказами, якими можуть бути висновки спеціаліста.
Висновок суду щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди, також грунтується на тому, що внаслідок пошкодження майна позивачу ОСОБА_1 була заподіяна шкода, яка проявилася у заподіянні моральних страждань внаслідок пошкодження частки домоволодіння, яка належить останньому на праві приватної власності.
Відповідно до наведених правових норм, підставою для відшкодування як майнової так і моральної шкоди є обов'язковою умовою винна поведінка заподіювача шкоди та наявність причинно наслідкового зв'язку з винними діями та заподіянням шкоди.
Проте в матеріалах справи відсутні з цього питання на час вирішення спору, будь які висновки компетентного органу чи то спеціаліста, щодо фактичного стану частини будинка, яка належить відповідачам, причин такого стану та наявність вини в тому співвласників будинку, а також висновку, що саме в наслідок винних дій, недбалого ставлення до свого майна, спричинено пошкодження частини будинку належної позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вказаних обставин, висновки районного суду щодо неналежного стану майна, яке є власністю відповідачів через їх винну недбалість, що спричинило шкоду позивачу та наявності підстав для стягнення майнової та моральної шкоди з останніх, є передчасним, та такими, що не грунтуються на доказах у справі.
Заперечення на апеляційну скаргу відтворюють фактично зміст позовних вимог, та не є спростовними щодо доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення районного суду підлягає скасуванню в повному обсязі, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Заводського районного суду м.Миколаєва скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2259 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 28 лютого 2022 року.
Судді: Т.З.Бондаренко
Т.В.Крамаренко
Ж.М.Яворська