Справа № 149/484/22
Провадження № 33/801/378/2022
Категорія: 330
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.
Доповідач:Береговий О. Ю.
30 травня 2022 рокуСправа № 149/484/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
розглянув апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Костюка Сергія Миколайовича на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 769048 від 11 лютого 2022 року вбачається, що 10 лютого 2022 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м. Хмільник по вул. 1-го травня перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території військового санаторію, висловлювався на адресу охоронника гр. ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Водночас, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 769049 від 11 лютого 2022 року вбачається, що 10 лютого 2022 року о 23 год. 54 хв. ОСОБА_1 в м. Хмільник по вул. 1-го травня перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території військового санаторію, на вимогу припинити протиправні дії, виконати законні вимоги та розпорядження - відмовився, чинив опір, смикав за формений одяг, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина доведена матеріалами справи: протоколами про адміністративне правопорушення, протоколом адміністративного затримання, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідка ОСОБА_3 та його письмовими поясненнями і заявою, рапортом, показаннями технічних приладів, що мають функції відеозапису (відеозапис з нагрудних камер працівників поліції) та іншими матеріалами справи.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Костюк С.М. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративних правопорушень просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних порушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання заявника працівниками поліції порушено процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, не забезпечено йому право скористатись безоплатною правовою допомогою. Поряд з цим, вважає, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його копії ОСОБА_1 , працівником поліції в оригіналі протоколу було здійснено виправлення, зокрема в даті вчинення адміністративного правопорушення, а саме з «11 лютого» на «10 лютого». Також, покликається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, не зазначено які саме та чи висувались працівниками поліції будь-які законні розпорядження чи вимоги, а ОСОБА_1 відмовлявся від їх виконання.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 769048 від 11 лютого 2022 року вбачається, що 10 лютого 2022 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м. Хмільник по вул. 1-го Травня перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території військового санаторію, висловлювався на адресу охоронника гр. ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Поряд з цим, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 769049 від 11 лютого 2022 року вбачається, що 10 лютого 2022 року о 23 год. 54 хв. ОСОБА_1 в м. Хмільник по вул. 1-го Травня, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території військового санаторію, на вимогу припинити протиправні дії, виконати законні вимоги та розпорядження - відмовився, чинив опір, смикав за формений одяг.
Дані протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушень та особу, яка їх вчинила.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як видно з протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав їх. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколів чи будь-яких клопотань останній не заявляв. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
При цьому, відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Згідно з абзацом другим пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 (v0008700-92 ) "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Як вбачається з обставин справи та технічного запису з нагрудної камери працівника поліції, зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно чинив опір працівникам поліції, внаслідок чого, зокрема, останнього затримано про що складено відповідний протокол серії АА № 140721 від 10 лютого 2022 року.
Зафіксовані на технічному записі з нагрудної камери працівника поліції обставини, повністю підтверджуються наявним в матеріалах справи рапортом інспектора СРПП Хмільницького РВП від 11 лютого 2022 року (а.с. 8) та заявою і письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5-6), який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_2 в своїй заяві та письмових поясненнях вказав, що ОСОБА_1 10 лютого 2022 року о 23 год. 45 хв. проник на територію військового санаторію та почав ображати нецензурною лайкою в його адресу, на зауваження не реагував, що стало підставою для виклику працівників поліції (а.с. 5-6).
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не зазначено які саме та чи висувались працівниками поліції будь-які законні розпорядження чи вимоги, а ОСОБА_1 відмовлявся від їх виконання не заслуговують на увагу та спростовуються належними і допустимими доказами які наявні в матеріалах справи, яким надано відповідну належну оцінку місцевим судом та перевірено судом апеляційної інстанції.
Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було забезпечено можливості викликати на місце події захисника, оскільки з технічного запису нагрудної камери вбачається, що працівниками поліції роз'яснено йому право мати захисника, однак він самостійно не скористався вказаним правом.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 мав перешкоди в спілкуванні з адвокатом чи вчиняв дії щодо виклику адвоката на місце вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що чинним процесуальним законом не передбачена обов'язкова участь адвоката (захисника) у процесі складання протоколу про адміністративне правопорушення, відтак доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено його право на захист є неспроможними.
Твердження заявника в апеляційній скарзі, що працівником поліції в оригіналі протоколу було здійснено виправлення, зокрема в даті вчинення адміністративного правопорушення, а саме з «11 лютого» на «10 лютого», суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вказані неточності є незначними, жодним чином не впливають на встановлені обставини та містять ознаки технічних помилок (описок), які в цілому не впливають на відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Окрім того, суд апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вказані протоколи про адміністративне правопорушення підписав, будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв.
Доводи апеляційної скарги про те що суд попередньої інстанції не встановив обставини, які мають значення для правильного розгляду справи не є слушними, оскільки спростовуються викладеними висновками в оскаржуваному рішенні суду з наданням належної оцінки кожному наявному доказу в матеріалах справи.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Інших переконливих доводів, щодо незаконності постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ст. 173, ст. 185 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Костюка Сергія Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий