Справа № 138/392/22
Провадження № 33/801/379/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Денишенко Т. О.
30 травня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Никитюка О. І., розглянувши апеляційну скаргу адво-ката Никитюка Олександра Івановича на постанову судді Могилів-Подільсь-кого міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року про при-тягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікацій-ний номер НОМЕР_1 , непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за ад-ресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2022 року серії ААБ № 024164, складеного по вул. Тугушова, 11 у м. Могилеві-Подільському Вінницької області, увечері 09 лютого 2022 року о 20.40 годині у м. Могилів-Подільський по вул. Тугушова, 6 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алко-гольного сп'яніння водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністратив-на відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ста-новить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засо-бами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 гривень судового збору.
Не погоджуючись з такою постановою судді суду першої інстанції від 15 квітня 2022 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Никитюк О. І. оскаржує її в апеляційному порядку, порушуючи одночасно питання про поновлення стро-ку на апеляційне оскарження. Дане клопотання обгрунтоване тим, що постано-вою Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2022 року його апеляційна скарга була йому повернута. Скаржник також просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Оскаржувана постано-ва, на думку захисника, є незаконною, необґрунтовано, постановленою за не-повного з'ясування обставин справи та дослідження доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Адвокат посилається про пору-шення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я не від-мовлявся, а чинним законодавством передбачена відповідальність саме за від-мову від проходження медичного огляду. Зважаючи на недотримання порядку огляду водія на стан сп'яніння, складений протокол про адміністративне право-порушення не може бути належним доказом. Відповідно не може бути належ-ним доказом і направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, оскільки таке направлення може бути виготовлене лише після відмови водія від проходження огляду поліцейським або ж у разі незгоди з результатами такого огляду. За наявних у справі доказів слідує, що від огляду на місці зупин-ки ОСОБА_1 також не відмовлявся. Свідчення поліцейських не можуть бути взяті до уваги, адже вони є заінтересованими особами, як і свідка ОСОБА_4 через непідтвердження останнім прямої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Адвокат також ставить під сумнів долучений до справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських, оскільки у даному випадку праців-никами поліції були залучені свідки, що загалом суперечить нормам статті 266 КУпАП, звертає увагу на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з відеозапису не убачається зупинення авто-мобіля поліцейськими, транспортний засіб не перебував у русі.
Згідно норм статті 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адмініс-тративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її ви-несення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений органом, правомочним розглядати скаргу.
Заслухавши пояснення по апеляційній скарзі притягнутої до адміністратив-ної відповідальності особи ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ники-тюка О. І., який просить скаргу задоволити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши її у межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання адвоката про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року підлягає задоволенню, апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення. Це своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясу-вання обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання ухваленої постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністра-тивне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення-ми особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при роз-гляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирі-шення справи.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм про-цесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не дослі-джувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з пунктом другим частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відпо-відальність за керування транспортними засобами особами в стані алкоголь-ного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транс-портним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транс-портним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огля-ду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушен-ня полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у передачі керування транс-портними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'я-ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 ро-ку за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних за-собів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з пунктом третім розділу І цієї Інструк-ції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; пору-шення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відпові-дає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держ-споживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я ( пункт шостий роз-ділу І Інструкції ).
З матеріалів цієї адміністративної справи, зокрема, протоколу про адмініс-тративне правопорушення від 09 лютого 2022 року серії ААБ № 024164, скла-деного по вул. Тугушова, 11 у м. Могилеві-Подільському Вінницької області, 09 лютого 2022 року о 20.40 годині у м. Могилів-Подільський по вул. Тугушо-ва, 6 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від прохо-дження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечіткі рухи, однак, від прохо-дження огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810» він відмовився, що засвідчено також в акті свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; направлення від 09 лютого 2022 року на огляд до Тульчинської центральної районної лікарні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, де також вказано про відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду. Також до матеріалів справи доданий відеозапис з частковим фіксуванням хронології події увечері 09 лютого 2022 року, де ОСОБА_1 хоч і не заперечує в цілому проходження огляду, од-нак, поводячи себе зухвало та агресивно по відношенню до правоохоронців, до-зволяючи собі демонстрацію непристойних жестів, не виконав чисельних про-позицій поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, не вчинив жодних дій для проходження такого огляду, що не може розцінюватися інакше, ніж відмова від проходження огляду. При цьому апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не використав своє право на проходження медичного огляду щодо свого стану за самозверненням, хоча не мав жодних перешкод для вчинення такої дії, проходження відповідної процедри.
Заперечуючи відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, адвокат зазначає, що той погодився пройти огляд і така обставина підтверджується долученим до справи відеозаписом. Так, дійсно на-лежить зазначити, що за даними відеозапису ОСОБА_1 стверджував, що пройде огляд, однак, при цьому, як уже зазначалося, жодних дій з метою про-йти огляд на стан алкогольного сп'яніння у будь-якій формі не вчинив, а навпа-ки поводив себе зухвало та агресивно, ухиляючись від проходження огляду, не виконував вказівок та пропозицій поліцейських при виконанні ними своїх обов'язків.
Не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги захисника що-до порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки адвокат, цитуючи окремі положення законодавства, вдається до влас-ного хибного трактування та перекручування встановленого порядку проведен-ня огляду водія на стан сп'яніння та фіксування відмови водія від проходження такого огляду. Натомість апеляційний суд не вбачає жодних порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським, оформлення його результатів, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/ 27858, та положеннями статті 266 КУпАП.
При цьому належить зазначити, що відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'яз-ково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту даної норми закону слідує обов'язок поліцейського застосовувати технічні засо-би відеозапису під час фіксування огляду водія на стан сп'яніння та передумови для необхідності залучення свідків. У даній справі убачається, що поліцейсь-кими одночасно здійснювалася відеофіксація події за участі ОСОБА_1 за допомогою нагрудної камери поліцейського і залучалися свідки, що у цілому абсолютно не свідчить про порушення правоохоронцями вимог КУпАП, навпа-ки, грунтовно доводить дотримання поліцейськими вимог закону при виконанні своїх професійних обов'язків.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні пе-редбаченого частиною першою статті 130 КУпАП адміністративного правопо-рушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина цілком та об'єк-тивно доведена матеріалами справи. Факт відмови ОСОБА_1 від прохо-дження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння зафіксований відпо-відними належними доказами, які узгоджуються між собою та є підтверджен-ням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопору-шення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке виразилося у його відмові як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За викладених фактичних обставин справи з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові від 15 квітня 2022 року, слід погодитися, вони є вірними, об'єктивними, справедливими.
В апеляційній скарзі адвокат наголошує на недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що автомобіль не перебував у русі на момент дій поліцейських. Проте апеляційний суд вважає такі доводи необ'-єктивними, такими, що суперечать особистим висловлюванням ОСОБА_1 , зафіксованими засобами відеофіксації камерою поліцейських, де ОСОБА_1 на власний мобільний телефон невідомому абоненту вказує на його зу-пинку працівниками поліції, на його думку, безпідставну. Крім цього, відповідні пояснення надані ОСОБА_1 у суді першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові, зрештою вони суперечать, іншим аргументам апеля-ційної скарги.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності критичної оцінки пояснень допитаних судом у якості свідків працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , узагалі як такі їхні показання не повинні братися судом до уваги, є нічим іншим, ніж намаганням адвоката захистити інтереси свого підзахисного. Такий висновок апеляційного суду грунтується на тій обставині, що дані свідки опи-тані судом саме на клопотання адвоката. Разом з тим убачається доцільним під-креслити, що пояснення цих свідків не є вирішальними доказами у цій справі, вони фактично не впливають на прийняття рішення судом щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Суд прийняв правильне та справедливе рішення у цій адміністративній справі, висновки якого відповідають основному, беззаперечному, об'єктивно неупередженому доказу - відеофіксації адміністра-тивного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних вис-новків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній постанові суду від 15 квітня 2022 року, оскільки вина ОСОБА_1 як правопорушника у вчи-ненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, цілком доведена сукупністю матеріалів справи та зібраними у ній доказами.
Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене у статті 6 цієї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Вимога пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і осно-воположних свобод щодо обґрунтування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішен-ня національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих доказів і дово-дів, які є важливими тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи у цілому та об'єктивно не свід-чать про порушення судом першої інстанції при розгляді адміністративної спра-ви стосовно ОСОБА_1 норм матеріального чи процесуального права, не спростовують правильний висновок судді суду першої інстанції щодо його винуватості, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю доведена матері-алами справи. З урахуванням наведеного посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі апеляційний суд вважає необґрун-тованими та не знаходить законних підстав для їх задоволення. Апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 здійснений судом першої інстанції ґрунтовно, об'єктивно, неупереджено та справедливо, у послідовний спосіб, із застосуванням виключно правового підґрунтя процедури, визначеної КУпАП.
Відтак, на підставі вищевикладеного, апеляційний суд не знаходить законних підстав для скасування правильної, об'єктивної постанови судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Никитюку Олександру Івановичу процесуальний строк на апеляційне оскар-ження постанови судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адво-ката Никитюка Олександра Івановича залишити без задоволення.
Постанову судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню вона не підлягає.
Суддя Т. О. Денишенко