СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4972/22
пр. № 1-кп/759/877/22
30 травня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2022 року за №12022100080000836, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новосибірськ, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має малолітню дитину 2013 р.н., не працюючого, зареєстрованого та проживачого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 09.07.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., штраф сплачений 03.03.2016 року;
- 13.04.2017 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 17.07.2019 року ухвалою Подільського районного суду м.Києва звільнений від відбування покарання в зв'язку із закінченням іспитового строку;
- 16.09.2021 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., штраф сплачений,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
потерпілий - ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 02.02.2022 року у нічний час доби, з метою викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_2 , де звернув увагу на підвальне приміщення, розташоване у вказаному будинку.
При цьому, ОСОБА_3 , побачивши, що вхідні двері до підвального приміщення не замкнені, зайшов до підвалу та пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи мотив, направлений на таємне заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, викрав з підвального приміщення майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: велосипед марки «Viva Crossing 3500», білого кольору з чорними та блакитними вставками, вартістю 5500 гривень, обладнаний GPS - трекером марки «Apple AirTag», білого кольору серійний номер HGTFH4W5P0GV, вартістю 1158 грн. 38 коп., а всього чужого майна на загальну суму 6658,38 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Також щиро розкаявся, просив його суворо не карати та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; офіційно не працює, розлучений, має малолітню дитину 2013 року народження, раніше судимий.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, зважаючи на ту обставину, що шкода заподіяна злочином повністю відшкодована шляхом повернення майна, з огляду на особу винного, наявності обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, приймаючі до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів та судових витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі: велосипед марки «Viva Crossing 3500», обладнаний GPS - трекером марки «Apple AirTag», з серійним номером HGTFH4W5P0GV - залишити у належного володільця.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 170 грн.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1