Ухвала від 21.02.2022 по справі 757/60723/19-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60723/19-ц

пр. 4-с-167/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Сеньковська В. Я.

справа №757/60723/19-ц

учасники справи:

скаржник: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»

суб'єкт оскарження: Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно Сергій Олександрович

заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухна Сергія Олександровича про повернення виконавчого листа, виданого 07.05.2021 року Печерським районним судом міста Києва по справі №757/60723/19-ц, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року до суду надійшла вказана скарга, в якій скаржник просить визнати неправомірною дію державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухна Сергія Олександровича щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 16.08.2021 року за виконавчим листом, виданим 07.05.2021 року Печерським районним судом м. Києва по справі №757/60723/19-ц; скасувати вказане повідомлення та повернути до виконання Печерському відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист, виданий 07.05.2021 року Печерським районним судом м. Києва по справі №757/60723/19-ц, для подальшого виконання.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києві від 23.07.2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича про визнання незаконною бездіяльності нотаріуса та зобов'язання вчинити нотаріальні дії - задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича стосовно видачі дубліката виконавчого напису від 07 травня 2008 року №662 на договорі застави, посвідченого 25 травня 2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стаднік І.В. №2175 та зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича вирішити питання щодо видачі дубліката виконавчого напису, вчиненого 07 травня 2008 року №662 на договорі застави, посвідченого 25 травня 2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стаднік І.В. №2175 у встановленому чинним законодавством порядку. Разом з тим, стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» судовий збір в сумі 1921 грн.

07.05.2021 року АТ «УКРГАЗБАНК» отримано виконавчі листи за вказаним рішенням.

09.08.2021 року стягувач направив на адресу Печерського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Ценрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м.Київ) заяву про примусове виконання рішення та оригінал виконавчого листа, виданого 07.05.2021 року Печерським районним судом м.Києва по справі №757/60723/19-ц, за яким має бути в примусовому порядку стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича на користь стягувача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

16.08.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Ценрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчуком М.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення від 09.08.2021 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та у зв'язку із тим, що він не відповідає вимогам передбаченим ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема у виконавчому документі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта.

30.08.2021 року стягувач отримав поштою повідомлення та оригінал виконавчого листа.

Стягувач вказує, що таке рішення прийнято державним виконавцем з порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутність у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта не є належною підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.

В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином.

Від представника скаржника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» - Лисого М. С. надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Від суб'єкта оскарження та боржника повідомлень не надходило. Причина неявки суду не відома.

Суд, вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази додані до неї, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 447-451 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києві від 23.07.2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича про визнання незаконною бездіяльності нотаріуса та зобов'язання вчинити нотаріальні дії - задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича стосовно видачі дубліката виконавчого напису від 07 травня 2008 року №662 на договорі застави, посвідченого 25 травня 2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стаднік І.В. №2175 та зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича вирішити питання щодо видачі дубліката виконавчого напису, вчиненого 07 травня 2008 року №662 на договорі застави, посвідченого 25 травня 2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стаднік І.В. №2175 у встановленому чинним законодавством порядку. Разом з тим, стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» судовий збір в сумі 1921 грн.

07.05.2021 року АТ «УКРГАЗБАНК» отримано виконавчі листи за вказаним рішенням.

09.08.2021 року стягувач звернувся Печерського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Ценрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м.Київ) заяву про примусове виконання рішення та оригінал виконавчого листа, виданого 07.05.2021 року Печерським районним судом м.Києва по справі №757/60723/19-ц, за яким має бути в примусовому порядку стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка Валерія Михайловича на користь стягувача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

16.08.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Ценрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчуком М.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення від 09.08.2021 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та у зв'язку із тим, що він не відповідає вимогам передбаченим ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема у виконавчому документі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта.

30.08.2021 року стягувач отримав поштою повідомлення та оригінал виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 26 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до пункту 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, законодавець наділяє державного виконавця правом під час здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача з'ясовувати інформацію необхідну для проведення виконавчих дій.

Таким чином, суд вважає, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання.

Разом з тим, з матеріалів справи та Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що судом вже розглядалась аналогічна скарга та ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на дії державного виконавця - задоволено та визнано неправомірним повідомлення державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчука М.В. від 16.08.2021 року про повернення виконавчого листа, виданого Печерським районним судом 07.05.2021 року у справі №757/60723/19-ц стягувачу без прийняття до виконання, зобов'язано державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчука М.В. вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 07.05.2021 року у справі №757/60723/19-ц відносно Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (справа №757/60723/19-ц, пров. №4-с-271/21).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає , що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Шehбk v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

За правилами частини першої, пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подання повторної скарги на дії державного виконавця, справа №757/60723/19-ц, пров. №4-с-272/21 (4-с-167/22),є зловживанням процесуальними правами, а, отже, остання підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 44, 447-449, 451, 452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухна Сергія Олександровича про повернення виконавчого листа, виданого 07.05.2021 року Печерським районним судом міста Києва по справі №757/60723/19-ц - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Скаржник: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Суб'єкт оскарження: Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно Сергій Олександрович, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б.

Заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович, адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О.Матійчук

Попередній документ
104532323
Наступний документ
104532325
Інформація про рішення:
№ рішення: 104532324
№ справи: 757/60723/19-ц
Дата рішення: 21.02.2022
Дата публікації: 01.06.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.09.2021)
Дата надходження: 13.09.2021
Розклад засідань:
26.01.2026 10:37 Печерський районний суд міста Києва
26.01.2026 10:37 Печерський районний суд міста Києва
26.01.2026 10:37 Печерський районний суд міста Києва
16.01.2020 10:00 Печерський районний суд міста Києва
13.02.2020 12:30 Печерський районний суд міста Києва
12.03.2020 16:00 Печерський районний суд міста Києва
06.05.2020 10:00 Печерський районний суд міста Києва
23.07.2020 10:00 Печерський районний суд міста Києва
28.10.2021 10:15 Печерський районний суд міста Києва
10.11.2021 09:45 Печерський районний суд міста Києва
21.02.2022 08:50 Печерський районний суд міста Києва