печерський районний суд міста києва
Справа № 760/6474/18-ц
23 лютого 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Соколова О.М.
при секретарі - Матвійчуку В.П.
справа 761/6474/18-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Делівері» про стягнення збитків, -
У травні 2018 року до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 (надалі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (надалі - Відповідач) про стягнення збитків.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 18.10.2017 року, ОСОБА_2 , було здано у відділення ТОВ «Делівері» на склад Харків-2, за адресою: вул. Матросова, 20, вантаж (котли опалювальні, вага 301, 00 кг., об'ємом 1,13 м3), щодо відправлення на склад Вишгород, за адресою: вул. Ватутіна, 100-а , на ім'я ОСОБА_1 21.10.2017 року в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в місті Вишгород було складено акт прийому вантажу (багажу) за кількістю та якістю, в якому зазначено: вартість - 36 580 грн. 00 коп., опис відправленого вантажу: котел опалювальний «LIEPSNELE» L-40 та комплектуючі, опис пошкодженого вантажу: пошкодження котла, вм'ятина зверху, деформація збоку. 21.10.2017 року Позивач звернувся до ТДВ «СК «Кворум» із заявою про настання події, що має ознаки страхової. 04.12.2017 року Позивач повторно звернувся до ТДВ «СК «Кворум» із заявою про настання події. 07.12.2017 року від ТОВ «Делівері» надійшла відповідь з пропозицією надати документи, підтверджуючі розмір збитків, пов'язаних із перевезенням вантажу. 12.01.2018 року ТОВ «VAKARO RASA», було надано калькуляцію вартості ремонту котла опалювального «LIEPSNELE» L-40, відповідно до якої вартість ремонту та вартість доставки пошкодженого опалювального котла до заводу виробника та назад становить 2 883 євро 95 центів. 22.01.2018 року Позивачем було направлено заяву до ТОВ «Делівері» про надання відповіді на заяву про настання події, що має ознаки страхової та повідомлення про дату виплати страхового платежу у розмірі страхової суми. Так, листом від 01.02.2018 року за вих.№ 51-18, ТОВ «Делівері» вказали, що підстави для відшкодування збитків - відсутні. Не погоджуючись з відмовою ТОВ «Делівері» відшкодовувати збитки, Позивач вимушений був звернутися до суду з позовною заявою та просити стягнути з Відповідача спричинені збитки на суму 93 439 (дев'яносто три тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 00 коп.
За наведених обставин ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами позовного (спрощеного) провадження, з повідомленням сторін (а.с 30).
03.07.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач вказує про відсутність підстав для стягнення збитків, оскільки після видачі вантажу Позивачу, відповідальність за вантаж ТОВ «Делівері» перед ОСОБА_1 припинилася. Видача вантажу супроводжувалась оформленням Акту видачі вантажу, який був підписаний вантажоодержувачем без будь-яких претензій. Вимоги Позивача вважає безпідставними та такими що не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню (а.с.32-48).
10.07.2018 року від Відповідача надійшла заява про виклик свідка (а.с.49-50).
24.09.2019 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка (а.с. 81).
06.12.2019 року від представника позивача надійшла заява щодо розміру судових витрат (а.с. 93).
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про місце день і час розгляду справи повідомлені належним чином, проте представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, позов підтримав, просив задовольнити (а.с 139-144).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, проте подав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та представника відповідача, проти позову заперечує, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ( а.с. 145-146).
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що Відповідач є підприємством, що надає транспортно-експедиторські послуги автомобільним транспортом фізичним і юридичним особам - перевезення вантажів зі складу на склад в супровід вантажів.
Надання Відповідачем послуг власним клієнтам здійснюється на підставі Договору публічної оферти затвердженого наказом ТОВ «Делівері» від 12.07.2017 року (далі-Договір) та «Правил транспортного експедирування вантажів» затверджених наказом ТОВ «Делівері» №39 від 20.11.2012 року (далі-Правила) ( а.с.40-45). Тексти Договору та Правил розміщенні на офіційному сайті ТОВ «Делівері» (https://www.delivery-auto.com), а також у всіх відділеннях компанії на яких здійснюється відправка/отримання вантажів.
Відповідно до матеріалів справи, 18.10.2017 року до відділення ТОВ «Делівері», що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Матросова, 20, звернувся ОСОБА_2 (далі -Відправник) з метою здійснення відправлення вантажу до міста Вишгород. Від Відправника було прийнято до перевезення вантаж, з приводу чого було оформлено квитанцію № 2110188355 від 18.10.2017 року (а.с.7).
Відповідно до п.п. 1.4. - 1.7. Договору, останній укладається шляхом акцепту ( прийняття) Замовником всіх умов даного Договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст. 633, 634 ЦК України (а.с.40).
Договір набуває чинності в момент передачі Замовником вантажу (багажу) Експедитору для надання послуг, що передбачені Договором, та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором ( а.с. 40).
Так, відповідно до даних квитанції № 2110188355 від 18.10.2017 року Відправником вантажу були вчинені дії щодо передачі вантажу для перевезення через ТОВ «Делівері», такими своїми діями Відправник вантажу погодився на отримання послуг Відповідача на умовах безумовного та повного прийняття умов Договору та Правил.
20.10.10.2017 року вантаж по квитанції № 2110188355 від 18.10.2017 року було доставлено до пункту призначення - на склад ТОВ «Делівері» у м.Вишгород, що знаходиться за адресою: вул. Ватутіна, 100А.
Відповідно до п. 8.1. Договору, видача вантажу (багажу) проводиться Експедитором по електронним актам отримання вантажу (багажу) особам, зазначеним Вантажовідправником у квитанції в якості Вантажоодержувача, за умови заповнення усіх граф акту, з обов'язковим пред'явленням документа, що посвідчує особу (а.с.43).
Матеріалами справи встановлено, що 21.10.2017 року Позивач, як вантажоодержувач звернувся до відділення Відповідача з метою одержання вантажу. Після того, як вантаж було надано Позивачу та складено акт одержання вантажу №А-01700000012464 від 21.10.2017, вантаж без будь-яких претензій з боку Позивача, було забрано ним з відділення Відповідача (а.с.46).
Даний акт №А-01700000012464 від 21.10.2017 було підписано отримувачем із зазначенням про те, що Позивач при отриманні вантажу претензій до його цілісності, кількості та товарного вигляду не має.
Таким чином, обов'язок Експедитора щодо перевезення вантажу з м.Харків до м. Вишгород було виконано належним чином, у відповідності із нормами діючого законодавства України щодо вантажних перевезень та Правил Відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві.
Крім того, п. 9.1. Договору встановлено, що Експедитор приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення повного збереження зданого до транспортного експедирування вантажу (багажу) з моменту прийняття вантажу ( багажу) Експедитором від Вантажовідправника і до моменту видачі вантажу (багажу) Вантажоодержувачу (а.с. 44).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з претензією, що вантаж, що ним був отриманий, мав часткові пошкодження у вигляді вм'ятин на корпусі котла, з цього приводу, Позивачем було оформлено акт приймання вантажу (багажу) по кількості і якості (а.с. 8).
Проте, наданий Позивачем разом із позовною заявою «Акт прийомки груза (багажа) по количеству и качеству» взяти до уваги та розглядати його як належний та допустимий доказ, не можливо, з огляду на наступне.
Так, в порушення п 8.4. Договору, даний акт був складений не при видачі вантажу, а через певний період, після отримання вантажу, коли відповідальність за вантаж Відповідача вже припинилася.
Крім того, всупереч положенням п. 8.4.3 Договору, вказаний акт було складено неповноважною комісією у складі якої був лише один представник Відповідача, замість двох, як передбачено Договором.
Так на підтвердження вартості ремонтних робіт ушкодженого котла, Позивачем було надано калькуляцію від ТОВ «VAKARO RASA», в якій визначено вартість ремонту котла у розмірі 2883,95 евро ( а.с. 10).
Проте, як зазначено у листі ТОВ «Лієпснеле-Україна» від 17.11.2017 року вих. №17/11 для визначення вартості ремонту котла, останній мав бути доставлений на діагностику до виробника (а.с.9).
Слід зазначити, що Позивачем не надано до суду належних доказів понесення ним збитків, а також аргументованого розрахунку суми збитків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з частиною 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відтак, обов'язковою умовою відшкодування як матеріальної шкоди є наявність вини у діях особи, яка заподіяла таку шкоду.
Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди. Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що, своєю чергою, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Хоча цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях і передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред'явлено позов.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивачем в підтвердження своїх вимог не надано суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, що безпосередньо відповідачем спричинена шкода, а тому позовні вимоги не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Суд приходить до висновку про відмову в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Делівері» про стягнення збитків.
Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв'язку з відмовою в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77, 79, 81, 263, 264, 352 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Делівері» про стягнення збитків - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Соколов