Номер провадження 2/754/3122/22
Справа №754/1429/22
Іменем України
26 травня 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання зі сплати аліментів, визначених судовим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2019 року, належним чином не виконує, аліменти не сплачує, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. Отже, позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів у розмірі 113460,92 грн.
Ухвалою судді Деснянського районного суд м. Києва від 02.02.2022 року було відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, на останню відому адресу реєстрації відповідача, до суду повернулося повідомлення з відміткою "опущено в поштову скриньку". Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а/з №906).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11.04.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частина від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи 12 лютого 2019 року і до повноліття сина, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
18 червня 2019 року Державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ельбабаєвим Б.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59344619, на підставі виконавчого листа 753/3365/19 виданого 31.05.2019 року Дарницьким районним судом міста Києва.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої державним виконавцем, вбачається, що за період з лютого 2019 року по листопад 2021 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 113460,92 грн.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом.
Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.
Суд зауважує і на те, що згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у цивільній справі №572/1762/15-ц неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання полягає у сприянні належному виконанню зобов'язання та стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує лише до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватись на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991, визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно розрахунку, наданого позивачкою розмір неустойки (пені) складає 113460,92грн.
Суд погоджується із розрахунком позивачки, оскільки розрахунок заборгованості та неустойки (пені) відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, наданий розрахунок жодним чином не спростований відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на користь позивачки суму неустойки (пені) за несплату аліментів у розмірі 113460,92 грн.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 81, 141, 223, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 49, 549 ЦК України, ст.ст. 180, 194, 196 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 113460,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 26.05.2022.
Суддя: