Номер провадження 2/754/2269/22
Справа №754/18587/21
Іменем України
26 травня 2022 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
без участі учасників справи
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін по справі в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Кредит Капітал», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 18 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 43147, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 730,00 грн. У жовтні 2021 року, позивачу стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. виконавче провадження № 66855926. 28.10.2021, адвокатом Рясною А.В. (представником позивача) було направлено адвокатський запит на адресу приватного виконавця виконавчого округа м. Києва Іванюті І.М., з проханням надати копії матеріалів на підставі яких приватним виконавцем було відкрито зазначене виконавче провадження. Додатково адвокатом було направлено адвокатський запит № 67/26-10-21 на адресу ТОВ «ФК «Кредит Капітал» з вимогою надати належним чином завірені копії документів, що мають міститись в матеріалах кредитної справи, зокрема довідку-розрахунок про наявність заборгованості та повідомлення-вимогу кредитора про погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал», що могло б свідчити саме про безпірність заборгованості. Так у відповідності до документів, що надійшли у відповідь від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М. (вих. № 103014 від 04.11.2021 року) та від ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (вих. № Д/21/586 від 08.11.2021 року) оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору № 291361 укладеного між позивачем та ТОВ «Є-Кеш» 20.06.2020, у відповідності до умов якого позивачу надано кредит у сумі - 4 000,00 грн., строк дії договору було встановлено до 20.07.2020, включно. Копії матеріалів, надіслані приватним виконавцем та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не містять в собі засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Також у відповідях не надані документи підтвердження безспірності заборгованості або документів, які б підтверджували право вимоги відповідача.
За таких підстав, позивач просить визнати виконавчий напис від 18.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 43147, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 730,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, в той же час до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останньої та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.
Неявка сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
18 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 43147, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 730,00 грн. У жовтні 2021 року, позивачу стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. виконавче провадження № 66855926. 28.10.2021, адвокатом Рясною А.В. (представником позивача) було направлено адвокатський запит на адресу приватного виконавця виконавчого округа м. Києва Іванюті І.М., з проханням надати копії матеріалів на підставі яких приватним виконавцем було відкрито зазначене виконавче провадження. Додатково адвокатом було направлено адвокатський запит № 67/26-10-21 на адресу ТОВ «ФК «Кредит Капітал» з вимогою надати належним чином завірені копії документів, що мають міститись в матеріалах кредитної справи, зокрема довідку-розрахунок про наявність заборгованості та повідомлення-вимогу кредитора про погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал», що могло б свідчити саме про безпірність заборгованості. Так у відповідності до документів, що надійшли у відповідь від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М. (вих. № 103014 від 04.11.2021 року) та від ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (вих. № Д/21/586 від 08.11.2021 року) оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору № 291361 укладеного між позивачем та ТОВ «Є-Кеш» 20.06.2020, у відповідності до умов якого позивачу надано кредит у сумі - 4 000,00 грн., строк дії договору було встановлено до 20.07.2020, включно. Копії матеріалів, надіслані приватним виконавцем та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не містять в собі засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Також у відповідях не надані документи підтвердження безспірності заборгованості або документів, які б підтверджували право вимоги відповідача.
Позивач просить визнати виконавчий напис від 18.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 43147, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 730,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 підписав кредитний Договір з ТОВ «ФК «Кредит Капітал».
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що він не визнає борг у повному обсязі перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал». Стягнення відповідного боргу з нього на користь відповідача грубо порушує його законні права та інтереси. В свою чергу, ОСОБА_1 вважає дії відповідача незаконним та таким, що порушують його цивільні права, а виконавчий напис таким, що підлягає скасуванню, оскільки він суперечить вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами та доповненнями), та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постанову Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1992 (зі змінами та доповненнями). Тому, вважає, що відповідачем не було надано нотаріусу доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису. Сума заявлених відповідачем вимог є спірною і не визнається позивачем.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем. За таких підстав, суд погоджується з доводами позивача про те, що надані нотаріусу документи не є підтвердженням безспірності заборгованості.
Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
Позивач у позовній заяві зазначає, що жодних повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором він не отримував.
Відповідачем не надано суду даних про те, що ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов'язання та повідомлення боржником було отримане.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 18.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 43147, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 730,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача, поданою з врахуванням вимог ст. 285 ЦПК України. Заява про перегляд рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Н.Г. Таран