Номер провадження 2-о/754/194/22
Справа №754/3592/22
Іменем України
24 травня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання - Довгань Г.А.
за участі:
заявника - ОСОБА_1
представника заявниці - адвоката Сухомлинової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
встановив:
18.05.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 внаслідок систематичного вчинення психологічного, морального та фізичного домашнього насильства.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказала, що за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровані заявниця з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Співвласниками даної квартири є заявниця ОСОБА_1 та донька ОСОБА_5 , фактично за адресою проживають заявниця, онука ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 . Заявниця та її онука потерпають від морального та фізичногшо насилля від сина ОСОБА_2 , скандали починаються через онуку ОСОБА_4 , бо коли ОСОБА_2 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, постійно кричить, і на заклики його з боку заявниці зупинити лайку, відповідає у нецензурній та грубій формі та погрожує фізичною розправою в бік заявниці ОСОБА_1 . Почалося це все з 2017 року коли ОСОБА_2 почав вживати алкогольні напої у великій кількості. Заявниця ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, син ОСОБА_2 знає про це і спеціально доводить заявницю до нервування, а саме: ходить по квартирі взутим, посуд ставить в раковину не митий, серед ночі включає гучно музику, пральню машинку, щоб створювати шум, відчиняє двері у кімнату заявниці і запитує, «Чи не здохла ти?». У 2017 році заявниця звернулася до дільничного інспектора, який передав справу на розгляд суду, який під час розгляду справи суддя сказав, що неправильно сформовані документи і сину нічого не буде. З тих пір ОСОБА_2 вважає, що все йому минеться без покарання, лякає всіх рушницею, дозволу на яку у нього немає. Зверталася заявниці і до служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , викликали для бесіди, але він не відповідав на дзвінки та не з'являвсья на прийом. Онука заявниці навчається у школі № 259, проте її батько ОСОБА_2 жодного разу не цікавився її навчанням, уроки з онукою робить заявниця ОСОБА_1 , батьківські збори відвідує ОСОБА_1 , до лікаря також водить заявниця. Весь грудень 2021 року кожні два дні у заявниці разом з онукою ОСОБА_4 було життя страху, моральний стан був сильно пригнічений, бо ОСОБА_2 весь час кричав нецензурною лайкою. 19.12.2021 року довелося викликати поліцію, бо ОСОБА_2 погрожував фізичною розправою, а саме відрубати голову заявниці, на підтвердження чого заніс у квартиру сокиру. На вказаний виклик приїхала поліція та склала протокол про вчинення домашнього насильства. З 20.12.2021 року заявниця разом з онукою проживала у подруги до новорічних канікул, бо дома були постійні крики, було дуже тяжко психологічно, що призвело з боку заявниці звернення до лікаря-невропатолога. На новорічні канікули заявниця разом з онукою поїхали до її сестри в м. Миронівка, Київської області. 09.01.2022 року вони повернулися до дому, проте насильство над ними продовжувалося. 12.01.2022 року під час збирання онуки ОСОБА_4 до школи, ОСОБА_2 не сподобалось, які наділа штани ОСОБА_4 , і він підскочив до заявниці взявши сокиру у руки, підставив до горла ОСОБА_1 і кричав , що відрубає голову. Після чого почав бити по голові, потім по спині, а потім виштовхав з квартири. Заявниця викликала поліцію, при прибутті поліція склала протокол про вчинення домашнього насильства. ОСОБА_2 кидався на поліцейських, і на нього також склали протокол щодо злісної непокори законній вимозі працівника поліції. Поки онука була в школі заявниця ходила по вулиці, ОСОБА_2 багато разів дзвонив до заявниці і погрожував. Як скінчилися уроки, заявниця разом з онукою пішли до подруги. ОСОБА_2 дзвонив по черзі то заявниці, то доньці і погрожував, що буде застосовувати фізичне насильство коли вони повернуться додому. При повернені додому онука побачила у вікні батька, що стояв біля вікна, , від страху у дитини підкосилися ноги і вона присіла, її трусило. В котрий випадок заявниця викликала поліцію. Поліція довго вмовляла ОСОБА_4 зайти до квартири, ОСОБА_2 знову кидався на поліцейських битися, поліцією було складено протокол щодо злісної непокори законній вимозі працівника поліції. В той же вечір поліцейські поселили заявницю та онуку в кризову кімнату. По закінченню терміну перебування там вони переселилися в приют через соціальну службу. На нервовій почві у заявниці німіють ноги, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 струс мозку.
Заявниця зазначає, що постійно зазнає психологічного тиску з боку ОСОБА_2 . На її адресу та на адресу членів сім'ї постійно надходять погрози вбивством, як в телефонних розмовах так і в текстових повідомленнях. Крім того, агресивна поведінка ОСОБА_2 вже почала турбувати сусідів, оскільки він погрожує і сусідам. На даний час заявниця, турбуючись за своє та онуки життя, вимушена переховуватися від ОСОБА_2 .
Враховуючи викладені осбтавини, заявник вважає, що лише шляхом видачі обмежувального припису можна припинити насильницькі дії, що вчиняються заінтересованою особою відносно неї та дитини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заяву за викладеними обставинами та просила про її задоволення.
Представник заявниці заву підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За адресою АДРЕСА_2 , зареєстровані заявниця з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Співвласниками даної квартири є заявниця ОСОБА_1 та донька ОСОБА_5 , фактично за адресою проживають заявниця, онука ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 . Заявниця та її онука потерпають від морального та фізичногшо насилля від сина ОСОБА_2 , скандали починаються через онуку ОСОБА_4 , бо коли ОСОБА_2 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, постійно кричить, і на заклики його з боку заявниці зупинити лайку, відповідає у нецензурній та грубій формі та погрожує фізичною розправою в бік заявниці ОСОБА_1 . Почалося це все з 2017 року коли ОСОБА_2 почав вживати алкогольні напої у великій кількості. Заявниця ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, син ОСОБА_2 знає про це і спеціально доводить заявницю до нервування, а саме: ходить по квартирі взутим, посуд ставить в раковину не митий, серед ночі включає гучно музику, пральню машинку, щоб створювати шум, відчиняє двері у кімнату заявниці і запитує, «Чи не здохла ти?». У 2017 році заявниця звернулася до дільничного інспектора, який передав справу на розгляд суду, який під час розгляду справи суддя сказав, що неправильно сформовані документи і сину нічого не буде. З тих пір ОСОБА_2 вважає, що все йому минеться без покарання, лякає всіх рушницею, дозволу на яку у нього немає. Зверталася заявниці і до служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , викликали для бесіди, але він не відповідав на дзвінки та не з'являвсья на прийом. Онука заявниці навчається у школі № 259, проте її батько ОСОБА_2 жодного разу не цікавився її навчанням, уроки з онукою робить заявниця ОСОБА_1 , батьківські збори відвідує ОСОБА_1 , до лікаря також водить заявниця. Весь грудень 2021 року кожні два дні у заявниці разом з онукою ОСОБА_4 було життя страху, моральний стан був сильно пригнічений, бо ОСОБА_2 весь час кричав нецензурною лайкою. 19.12.2021 року довелося викликати поліцію, бо ОСОБА_2 погрожував фізичною розправою, а саме відрубати голову заявниці, на підтвердження чого заніс у квартиру сокиру. На вказаний виклик приїхала поліція та склала протокол про вчинення домашнього насильства. З 20.12.2021 року заявниця разом з онукою проживала у подруги до новорічних канікул, бо дома були постійні крики, було дуже тяжко психологічно, що призвело з боку заявниці звернення до лікаря-невропатолога. На новорічні канікули заявниця разом з онукою поїхали до її сестри в м. Миронівка, Київської області. 09.01.2022 року вони повернулися до дому, проте насильство над ними продовжувалося. 12.01.2022 року під час збирання онуки ОСОБА_4 до школи, ОСОБА_2 не сподобалось, які наділа штани ОСОБА_4 , і він підскочив до заявниці взявши сокиру у руки, підставив до горла ОСОБА_1 і кричав , що відрубає голову. Після чого почав бити по голові, потім по спині, а потім виштовхав з квартири. Заявниця викликала поліцію, при прибутті поліція склала протокол про вчинення домашнього насильства. ОСОБА_2 кидався на поліцейських, і на нього також склали протокол щодо злісної непокори законній вимозі працівника поліції. Поки онука була в школі заявниця ходила по вулиці, ОСОБА_2 багато разів дзвонив до заявниці і погрожував. Як скінчилися уроки, заявниця разом з онукою пішли до подруги. ОСОБА_2 дзвонив по черзі то заявниці, то доньці і погрожував, що буде застосовувати фізичне насильство коли вони повернуться додому. При повернені додому онука побачила у вікні батька, що стояв біля вікна, , від страху у дитини підкосилися ноги і вона присіла, її трусило. В котрий випадок заявниця викликала поліцію. Поліція довго вмовляла ОСОБА_4 зайти до квартири, ОСОБА_2 знову кидався на поліцейських битися, поліцією було складено протокол щодо злісної непокори законній вимозі працівника поліції. В той же вечір поліцейські поселили заявницю та онуку в кризову кімнату. По закінченню терміну перебування там вони переселилися в приют через соціальну службу. На нервовій почві у заявниці німіють ноги, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 струс мозку.
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - колишнє подружжя, батьків (мати, батько) і дитину (дітей).
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Відповідно до п. п. 3, 7, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Так, судом встановлено, що учасники справи є близькими родичами, разом з ними проживає малолітня дитинга, яка заявниці є онукою, а для заінтересованої особи ОСОБА_2 донькою, проживають разом, місцем проживання дитини є місце проживання бабусі та батька.
Судом встановлено, що між сторонами склалися неприязні відносини, які виникли з різних сімейних питань. Починаючи з 2017 року.
Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 заявниця обґрунтувала заявлені вимоги тим, що останній вчиняє щодо неї та доньки психологічне та фізичне насильство.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують вчинення домашнього насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , а тому суд вважає, про задоволення заяви щодо видачі обмежувального припису для захисту неповнолітньої ОСОБА_4 .
При цьому, враховуючи надані заявницею докази, суд вважає, що заявниця, як жертва домашнього насильства потребує захисту у порядку передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству, ст. ст.141, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,- задовольнити .
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців з заборонами щодо:
1.наближення на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи - ОСОБА_1 , в тому числі місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; місця навчання онуки середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №259 Деснянського району міста Києва за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, буд. 21-Г;
2.особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
3. ведення листування, телефонних переговорів з постраждалою особою або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Копію рішення направити до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, на профілактичний облік та до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 31.05.2022 року.
Суддя Н.Г.Таран