Номер провадження 1-кп/754/183/22
Справа№754/18195/21
Вирок
Іменем України
23 травня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021100030002189 відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрушки, Уманського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
20.08.2007 року Уманським районним судом Черкаської області за ст.185ч.4,185ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.
29.06.2011 року Черкаським районним судом Черкаської області за ст.185ч.2,185ч.3,15ч.3,185ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
20.01.2016 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.15ч.2,185ч.2,186ч.3,310ч.1,263ч.1 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
25.08.2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.15ч.2,186ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
Судом визнано доведеним, що 16.08.2021 року приблизно о 21.30год. обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку №47 по вул. Закревського в м. Києві, переслідуючи корисливу мету, підійшли до потерпілої ОСОБА_5 та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає повторно, таємно викрав чуже майно, що належало ОСОБА_5 , а саме сумку у виді рюкзака, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якій знаходились мобільний телефон «Redmi 9a», вартістю 2319грн.20коп., у якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, без залишку грошових коштів, банківську карту «Приватбанк», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ключі від квартири, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, а всього на загальну суму 2319грн.20коп., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, кількість та вартість викраденого не оспорював та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.185ч.2 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про його особу, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його стан здоров'я, який не працює, задовільно характеризується за місцем відбування покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 судом визнано - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 судом визнано - рецидив злочинів.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Враховуючи що обвинувачений ОСОБА_4 після постановлення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 25.08.2020 року але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд при призначанні покарання керується вимогами ст..71 КК України.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.185ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25.08.2020 року та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 30.09.2021 року.
Речові докази передати законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: